Апеляційний суд скасував заборону на публікацію розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР
Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду, яка забороняла «Слідству.Інфо» та Центру протидії корупції публікувати розслідування про 143 квартири й офісні приміщення у Харкові, що належать Олександру Сухачову — брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Заборону в липні постановив суддя Печерського суду Сергій Вовк; попри неї, вісім українських медіа одночасно оприлюднили матеріал в межах «Ініціативи 143».
Головне
- Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду Києва, яка забороняла публікацію розслідування.
- Початкову заборону в липні постановив суддя Печерського суду Сергій Вовк.
- Розслідування про 143 обʼєкти нерухомості підготували спільно «Слідство.Інфо» та Центр протидії корупції.
- Йдеться про квартири й офісні приміщення Олександра Сухачова — брата директора ДБР Олексія Сухачова.
- У 2018–2020 роках Олександр Сухачов став власником 143 квартир у харківських ЖК «IT-Парк Мануфактура» та «Урбан Сіті», збудованих компанією «Строй Сіті».
- Квартири були придбані за балансовою вартістю 20–50 тисяч гривень, що на порядки нижче ринкової.
- Попри заборону, вісім українських медіа одночасно опублікували матеріал у межах «Ініціативи 143»; згодом долучилися ще 19 видань і ГО, зокрема «Детектор медіа».
Чому це важливо
Скасування судової заборони на публікацію — важливий прецедент для свободи слова в Україні та сигнал проти використання судових обмежень як інструменту блокування антикорупційних розслідувань. ЦПК прямо характеризував ухвалу Печерського суду як спробу «відтестувати інструмент» для заборони інших матеріалів, тож апеляційне рішення фактично закриває цю практику в цій справі. Водносам розслідування порушує гостре питання конфлікту інтересів: брат очільника ключового правоохоронного органу за три роки скупив 143 квартири у Харкові за цінами, на порядки нижчими за ринкові. Солідарна публікація матеріалу вісьмома медіа попри заборону продемонструвала здатність редакцій спільно протидіяти тиску на журналістів-розслідувачів.
Що сталося
Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду Києва, яка забороняла «Слідству.Інфо» та Центру протидії корупції публікувати спільне розслідування про 143 квартири й офісні приміщення у Харкові. Заборону на початку липня постановив суддя Печерського суду Сергій Вовк у справі за позовом компанії «Парковий-2», повʼязаної з Олександром Сухачовим — братом директора ДБР Олексія Сухачова. Попри заборону, 16 липня вісім українських медіа одночасно оприлюднили матеріал в межах «Ініціативи 143»; невдовзі до акції долучилися ще 19 видань і громадських організацій, зокрема «Детектор медіа». За три дні сукупна аудиторія публікацій склала близько 4 мільйонів переглядів. Апеляційний суд визнав заборону необґрунтованою, фактично відкривши подальше поширення матеріалу.
Як про це пишуть українські джерела
Всі джерела — українські медіа, що висвітлюють внутрішню судову й антикорупційну історію. Вітчизняна редакція подає скасування заборони як перемогу преси, наголошуючи на ролі конкретних судів і суддів (Київський апеляційний суд, Печерський районний суд, суддя Сергій Вовк) та процесуальній ході справи. Цитуються медіаюристка Оксана Максименюк, засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець та виконавча директорка ЦПК Дарія Каленюк, яка повʼязує справу з вимогою ЄС щодо реформи ДБР і незалежного відбору його керівника. Окремо наголошується на безпрецедентній солідарності редакцій, які скоординовано опублікували розслідування всупереч забороні.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні реакції стосувалися не скасування заборони, а самого факту її запровадження: «Репортери без кордонів» висловили занепокоєння і наголосили, що система правосуддя не повинна використовуватися для цензури суспільно важливих розслідувань, а Міжнародний інститут преси засудив рішення Печерського суду. Медіарух разом із медійними та громадськими організаціями оприлюднили заяву зі стурбованістю щодо ознак системного тиску на журналістів-розслідувачів з боку правоохоронних структур.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться у датах: одні вказують, що апеляційне рішення ухвалене 23 вересня, інші — що 24 вересня; так само різна дата відома про заборону — 6 липня чи 7 липня. Окремі джерела описують одночасну публікацію як спеціальну акцію «Ініціатива 143», інші — як публікацію «кількох українських медіа, включно з «Бабелем»», без акценту на єдиній назві ініціативи.
Передумови
Олександр Сухачов — харківʼянин, у 2007–2015 роках був фізичною особою-підприємцем, що надавала нерухомість в оренду. У 2018–2020 роках він став власником 143 квартир і офісних приміщень у харківських житлових комплексах «IT-Парк Мануфактура» та «Урбан Сіті», збудованих компанією «Строй Сіті». Квартири були придбані за балансовою вартістю 20–50 тисяч гривень, що на порядки нижче ринкової; журналісти порівнювали ціни деяких обʼєктів із вартістю смартфона. Під час обшуків у «Строй Сіті» 2021 року поліція виявила печатки й фінансову документацію компанії Олександра Сухачова, що може свідчити про його безпосередній звʼязок із забудовником. У грудні 2022 року, коли ДБР очолював Олексій Сухачов, заступник генпрокурора доручив розслідувати справу «Строй Сіті» головному слідчому управлінню ДБР; підозри не були оголошені, а в серпні 2025 року провадження перевели до Національної поліції, де його зрештою закрили. Олексій Сухачов закінчив Харківську юридичну академію, розпочинав карʼєру в СБУ, а в роки, коли його брат скуповував квартири, працював у Генпрокуратурі та проходив військову службу в Службі зовнішньої розвідки.