Журналісти «Української правди» заявили про жорстоке затримання у Відні: Австрія спростувала підозру у шпигунстві
Керівник відділу розслідувань «Української правди» Михайло Ткач та оператор Ярослав Бондаренко були затримані у Відні 8 жовтня під час редакційного завдання, пов'язаного з пошуком екс-генпрокурора Руслана Кравченка. За словами Бондаренка, австрійські спецпризначенці вибили вікна їхнього авто на світлофорі, він отримав численні порізи обличчя та руки, а операцію з видалення скла проводили в кайданках за спиною. Міністр внутрішніх справ Австрії заявив про підозру у шпигунстві, але прокуратура Австрії згодом повідомила, що ця підозра не підтвердилась.
Головне
- 8 жовтня у Відні під час редакційного завдання затримані Михайло Ткач і Ярослав Бондаренко з «Української правди»
- Австрійські спецпризначенці вибили обидва вікна орендованого авто на світлофорі близько 15:00
- Бондаренко отримав численні порізи обличчя і правої руки, три уламки скла видалено з-під ока
- Операція з видалення скла і накладання швів проведені в кайданках за спиною, попри прохання лікаря
- Інкримінували шпигунство, роботу на розвідку іншої держави та шкоду державі Австрія
- Прокуратура Австрії заявила, що підозра у шпигунстві не підтвердилась; Бондаренка і Ткача звільнили ввечері 8 жовтня
- CPJ, IPI, Медіарух та українські медійні організації закликали Австрію розслідувати затримання
Чому це важливо
Інцидент стосується двох центральних тем — свободи преси і транскордонної журналістики. Працюючі журналісти зазнали жорсткого затримання спецпризначенцями країни ЄС під час виконання редакційного завдання, отримали травми, були прооперовані в кайданках і трималися без роз'яснення прав і підстав. Інституційний дисонанс у самій Австрії — заява міністра внутрішніх справ про шпигунство і подальше повідомлення прокуратури про непідтвердження цієї підозри — робить кейс показовим для оцінки стандартів поводження з журналістами в Європі. Реакція міжнародних організацій (CPJ, IPI) і українських медійних об'єднань підкреслює резонанс за межами Австрії.
Що сталося
8 жовтня близько 15:00 у Відні австрійські спецпризначенці зупинили орендований автомобіль, у якому перебували керівник відділу розслідувань «Української правди» Михайло Ткач та оператор Ярослав Бондаренко. На світлофорі правоохоронці вибили обидва вікна авто і витягнули журналістів на землю. За словами Бондаренка, його кинули обличчям у розбите скло, втиснули всім тілом в асфальт, крутили ліву руку до крику від болю, а кайданки на лівому зап'ястку затягнули так, що довелось 15–20 хвилин просити їх послабити. Журналіст отримав численні порізи обличчя і правої руки, уламки скла застрягли під оком. Ткач і Бондаренка відразу роз'єднали і заборонили дивитися осторонь. Усі речі Бондаренка конфіскували, зокрема щойно вручену в Норвегії міжнародну нагороду за свободу слова і звання найкращого розслідувального журналіста. До 21:30 Бондаренка утримували в тимчасовій камері без роз'яснення причин затримання і без повідомлення прав, після чого в кайданках за спиною і в супроводі двох поліціянтів через цивільні коридори лікарні доставили на операцію. Операцію з видалення трьох уламків скла і накладання швів провели, не знімаючи кайданок, попри зауваження лікаря, що кайданки за спиною — «це не добре». Після допиту в кримінальній поліції Бондаренку інкримінували шпигунство, роботу на розвідку іншої держави і завдання шкоди державі Австрія. Пізно ввечері за поданням адвоката його звільнили «як особу, що не становить загрози». Ткача звільнили того ж дня; вранці 9 жовтня речник МЗС України Георгій Тихий підтвердив це і повідомив, що Україна з'ясовує обставини. За словами Ткача, австрійські правоохоронці затримували їх «як терористів».
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосереджені на «Українській правді» та її розслідуванні, ставлячи у центр оповідь самого Бондаренка: вибиті вікна, порізи і уламки скла під оком, операція в кайданках, відсутність роз'яснення прав, конфіскація норвезької премії за свободу слова, відвідини українського консула Юрія у СІЗО. Підкреслюється редакційна місія — пошук «генпрокурора-втікача» Руслана Кравченка — і теза про невиправдану жорстокість спецпризначенців до журналістів-розслідувачів. Наведено інституційні реакції: заява речника МЗС Георгія Тихого про звільнення Ткача, повідомлення головної редакторки Севгіль Мусаєвої про травми Бондаренка, звернення Медіаруху і українських медійних та громадських організацій до Австрії із закликом розслідувати затримання. Окремо виділено цитату Ткача про затримання «як терористів» і протиріччя між заявою міністра Карнера про шпигунство і повідомленням австрійської прокуратури про непідтвердження цієї підозри.
У чому розходиться висвітлення
Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер заявив, що Ткача і Бондаренка затримали за підозрою у шпигунстві, а прокуратура Австрії згодом повідомила, що ця підозра не підтвердилась. Крім того, Карнер повідомив, що в справі затримано ще двох українців, тоді як українські джерела і детальна оповідь самого Бондаренка зосереджені лише на двох журналістах і не згадують інших затриманих.
Передумови
Михайло Ткач очолює відділ розслідувань «Української правди», Ярослав Бондаренко працює оператором видання. У Відні вони перебували в межах завдання, пов'язаного з пошуком колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка, якого «Українська правда» називає втікачем. Затримання і підозри у шпигунстві журналісти і їхнє видання пояснюють контекстом їхньої редакційної роботи.