Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про балістичний удар по Києву 12 жовтня
Президент Володимир Зеленський заявив, що ввечері 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п'ятьма балістичними ракетами, які влучили в цивільну інфраструктуру, і що від партнерів не надійшло попередження про цю атаку. У той самий період, за словами Зеленського, Україна два дні не била по російських НПЗ та енергооб'єктах після оголошення Дональдом Трампом «енергетичного перемир'я», тоді як Росія продовжувала атакувати українську енергетичну та критичну інфраструктуру. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на Варшавському безпековому форумі заявив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від США.
Головне
- Увечері 12 жовтня Росія вдарила по Києву п'ятьма балістичними ракетами, які влучили в цивільну інфраструктуру.
- Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про підготовку цього удару, і не уточнив, про яких саме партнерів іде мова.
- За даними Повітряних сил, ракети були випущені з Брянської області із ЗРК С-400 і долітають до Києва менш ніж за дві хвилини; радар зафіксував цілі лише під час самої атаки.
- Зеленський стверджує, що Україна два дні не била по російських НПЗ та енергооб'єктах після оголошення Трампом «енергетичного перемир'я», а Росія за цей час атакувала 19 областей України.
- Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на Варшавському безпековому форумі заявив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від США.
- Цього ж вечора та вранці 13 жовтня удари також припали на Харків (зруйновано житловий будинок, 4 загиблих і 41 поранений), Дарницький район Києва, Фастівський район, навчальний заклад у Рівному (14 поранених) і житловий будинок біля Львова.
Чому це важливо
Заява Зеленського пов'язує відсутність завчасного попередження з конкретним ударом по столиці та ставить питання про стан розвідувальної взаємодії з партнерами у чутливий момент відносин України та США. Вона лунає на тлі повідомлень про те, що Вашингтон нібито погрожував призупинити обмін розвідданими та закупівлі зброї для України у разі продовження ударів по російській енергетиці. Епізод водночас демонструє вразливість: ракети С-400 із Брянщини долітають до Києва менш ніж за дві хвилини, що ускладнює своєчасне оповіщення. Паралельно Сибіга публічно підтвердив, що розвідка з США продовжує надходити, що суперечить чуткам про її припинення.
Що сталося
Увечері 12 жовтня, близько 22:10, Росія завдала удару по Києву п'ятьма балістичними ракетами, які влучили в цивільну інфраструктуру. За даними Повітряних сил, ракети були випущені з Брянської області із ЗРК С-400; радар зафіксував цілі лише під час самої атаки, без завчасних даних про пуски з території Росії. Президент Володимир Зеленський 13 жовтня в соцмережах заявив, що від партнерів не надійшло попередження про підготовку цього удару, не уточнивши, про яких саме партнерів іде мова і чому попередження не було. За словами Зеленського, від вечора 12 жовтня до моменту його коментаря Росія атакувала Україну більш ніж сотнею різних засобів — реактивними дронами, баражуючими боєприпасами та балістичними ракетами; значну частину було збито, але не всі. У Харкові внаслідок удару в один вечір загинули 4 людини і 41 особа поранена, зруйновано житловий будинок; удари також припали на Дарницький район Києва, Фастівський район Київщини (1 загиблий, 2 поранені), навчальний заклад у Рівному (14 поранених) і житловий будинок у селі Муроване біля Львова. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат підтвердив, що повітряна тривога пролунала вже під час удару, і нагадав, що такі випадки траплялися й раніше, а розвіддані про пуски Україні надають і США, й інші країни НАТО. Радник президента з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) додав, що випадки, коли розвідка партнерів не фіксувала пуски С-400, вже траплялися.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела ставлять у центр заяву Зеленського про відсутність попередження від партнерів і наголошують на людських та інфраструктурних наслідках удару — у Києві, Харкові, Рівному, на Львівщині та Київщині. Вони вписують епізод у контекст оголошеного Трампом 11 жовтня «енергетичного перемир'я», якого Москва не підтвердила, і наводять слова Зеленського про те, що Україна два дні не била по російських НПЗ та енергооб'єктах, тоді як Росія атакувала 19 областей. Офіційні коментарі Сибіги на Варшавському форумі та попередження Центру протидії дезінформації покликані протидіяти версії про припинення розвідобміну з США. Військові та експертні голоси (Ігнат, Бескрестнов, голова підкомітету з кібербезпеки Федієнко, військовий блогер Сергій Місюра) пояснюють відсутність попередження коротким часом польоту С-400 з Брянщини, наявністю кількох джерел розвідки поза США і тим, що такі випадки вже траплялися.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Два неукраїнські джерела — інформагенція з Азербайджану та матеріал американського медіа — ведуть сюжет із заяви Зеленського про відсутність попередження від партнерів і подають подію радше як публічну заяву президента, ніж як розповідь про наслідки самого удару. Вони значно менше уваги приділяють внутрішньополітичному й дезінформаційному контексту, який домінує в українських матеріалах (робота Центру протидії дезінформації, голоси парламентарів, детальна статистика по Харкову, Рівному, Львову), і не виносять на передній план асиметрію «енергетичного перемир'я».
У чому розходиться висвітлення
Українські джерела розходяться у двох питаннях. По-перше, чи справді США погрожували призупинити обмін розвідданими та закупівлі зброї для України у разі ударів по російській енергетиці: низка видань (НВ, Forbes Ukraine, Інтерфакс-Україна) посилається на повідомлення CNN, Financial Times та інших ЗМІ з посиланням на європейських посадовців, тоді як джерела Reuters, зокрема присутнє на зустрічі у Флориді 9 жовтня, ці погрози заперечують. По-друге, чим саме пояснювати затримку повітряної тривоги під час балістичного удару по Києву: частина джерел наводить версію Сибіги про «спеціальний тип озброєнь» Росії, а інші коментарі (Ігнат, Бескрестнов, Місюра) наголошують на технічних чинниках — часі польоту С-400 з Брянщини менш як за дві хвилини — і не пов'язують епізод із політичним рішенням про зупинення розвідки.
Передумови
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у соцмережах, що обидві сторони нібито погодилися на негайне «енергетичне перемир'я»; Москва цього не підтвердила, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «контакти з цього питання тривають». За даними ЗМІ (CNN, Financial Times з посиланням на європейських посадовців), адміністрація Трампа попереджала Україну та європейських союзників, що Вашингтон може призупинити обмін розвідданими та закупівлі американської зброї для України, якщо Київ не припинить удари по цілях в глибині Росії. Джерела Reuters, зокрема присутнє на зустрічі у Флориді 9 жовтня між Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та українською стороною, заперечують, що такі погрози лунали, і стверджують, що американці нагадали про підтримку, а Кушнер згадував прохання Трампа припинити удари по російських НПЗ. Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 11 жовтня нагадав, що тимчасове призупинення обміну розвідданими з боку США у березні 2025 року дозволило Росії просунутися в Курській області, і оцінив, що енергетичне перемир'я в нинішньому вигляді дає Росії значну перевагу, не даючи Україні нічого взамін. За даними Повітряних сил, балістичні цілі під час удару 12 жовтня були виявлені радаром лише під час самої атаки і подібні випадки вже траплялися раніше. Того самого вечора та вранці 13 жовтня удари також припали на Харків, Дарницький район Києва, Фастівський район Київщини, Рівне та село Муроване біля Львова.