Опубліковано 15 жовтня, 09:21 UTC · Оновлено 16 жовтня, 19:58

Україна відновила удари по російських НПЗ: атака на Рязанський завод і аеродром у Борисоглібську

У ніч на 15 жовтня українські дрони атакували Рязанський нафтопереробний завод, на території якого спалахнула пожежа. Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив масовану атаку і скасував заняття у частині шкіл і дитячих садків Рязані. Того ж дня президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times заявив, що Україна зняла обмеження на удари по російських НПЗ і більше не вважатиме паузу, запропоновану США, обов'язковою. Президент РФ Володимир Путін у відповідь пригрозив ударами по українських об'єктах енергетики та інфраструктури.

Головне

У ніч на 15 жовтня українські дрони атакували Рязанський НПЗ, на території підприємства спалахнула пожежа.
Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив масовану дронову атаку; скасовано заняття у школах і дитячих садках Жовтневого та частини Радянського районів.
За даними моніторингових каналів Supernova+ та Exilenova+, у ніч на 15 жовтня ударам також зазнав військовий аеродром у Борисоглібську (Воронезька область), нібито ракетами Tomahawk.
Зеленський в інтерв'ю Financial Times 15 жовтня заявив про відновлення ударів по російських НПЗ і відмову дотримуватися паузи, на якій наполягали США.
11 жовтня Дональд Трамп оголосив так зване енергетичне перемир'я; Україна три дні не била по російських НПЗ, тоді як Росія продовжувала атакувати українську енергетику.
Путін 15 жовтня заявив, що Росія відповідатиме на удари по російських НПЗ, логістичних центрах та енергетичній інфраструктурі, звинувативши Київ у «першому кроці» ескалації.
Рязанський НПЗ входить до структури «Роснафти»; потужність заводу — близько 17–18 млн тонн нафти на рік.

Чому це важливо

Атака фактично поховала запропоноване Вашингтоном енергетичне перемир'я: Україна публічно відмовилася дотримуватися паузи в односторонньому порядку, а Путін пригрозив ударами по українських енергооб'єктах і логістиці. Рязанський НПЗ — один з найбільших заводів «Роснафти» і ключова ланка російської переробки нафти, тому удар по ньому має відчутний вплив на нафтову галузь країни-агресора. Ситуація ускладнюється тим, що США паралельно домовилися з Росією про відновлення експорту дизеля — це Зеленський публічно розкритикував. Відновлення ударів збігається зі скаргами Києва на навмисне обмеження американських розвідданих і сервісу Starlink, що ставить питання про межі підтримки з боку Вашингтона.

Що сталося

У ніч на 15 жовтня українські безпілотники атакували Рязанський нафтопереробний завод, що належить до структури «Роснафти»; на території підприємства виникла пожежа. Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив масовану дронову атаку на регіон і повідомив про скасування занять у школах і дитячих садках Жовтневого та частини Радянського районів Рязані з міркувань безпеки. За даними моніторингових Telegram-каналів Supernova+ та Exilenova+, тієї ж ночі ударам зазнав військовий аеродром у Борисоглібську Воронезької області — за їхньою інформацією, ракетами Tomahawk. Міноборони Росії відзвітувало про знешкодження нібито 166 українських безпілотників над низкою областей, зокрема Воронезькою та Рязанською; про знешкодження ракет відомство не повідомляло. Українська сторона на момент публікації офіційно ці події не коментувала. Того ж дня, 15 жовтня, президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times заявив, що Україна відновлює удари по російських НПЗ і більше не дотримуватиметься паузи, на якій наполягали США, оскільки Росія під час триденного перемир'я продовжувала атакувати українську енергетику. Він також повідомив про зняття обмежень для українських військових щодо ударів по російських нафтових заводах і розкритикував обмеження з боку США — скорочення обміну розвідданими та навмисне, за його словами, обмеження роботи супутникового інтернету Starlink для українських військових. Президент РФ Володимир Путін того ж дня під час виступу на форумі заявив, що Росія відповідатиме на українські удари по НПЗ, логістичних центрах та енергетичній інфраструктурі, і звинуватив Київ у «першому кроці» ескалації.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа акцентують увагу на асиметрії енергетичного перемир'я: Україна три дні утримувалася від ударів по російських НПЗ, тоді як Росія не припиняла атаки на українську енергетику — зокрема в ніч на 14 жовтня було застосовано 39 балістичних ракет і понад 120 ударних дронів, після чого щонайменше 600 тис. абонентів залишилися без світла. У цьому контексті відновлення ударів по Рязанському НПЗ подається як вимушена відповідь, а заяви Зеленського — як виконання його попередньої умови: будь-які кроки мають бути взаємними. Наголос робиться і на тому, що саме рішення Вашингтона обмежити обмін розвідданими й роботу Starlink підштовхнуло Україну до зняття обмежень на удари. Окремо відзначається стратегічне значення Рязанського НПЗ — один з найбільших заводів «Роснафти», що входить у п'ятірку найбільших НПЗ Росії. Водночас українські джерела наголошують: умовою припинення ударів залишається як зупинення Росією атак на українську енергетику і критичну інфраструктуру, так і постачання США зенітних ракет Patriot.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні ЗМІ — Der Spiegel і Al Jazeera Arabic — вписують нічну атаку в ширший контекст руйнування енергетичного перемир'я, оголошеного Дональдом Трампом 11 жовтня, і паралельного російсько-американського договору про відновлення експорту російського дизеля, який Зеленський публічно розкритикував. Іноземні видання пов'язують відновлення ударів передусім з обмеженнями США — скороченням обміну розвідданими та обмеженням роботи Starlink для українських військових — і відзначають, що 15 жовтня, за даними джерела в Міноборони України, сервіс Starlink було частково відновлено. Путін і речник Кремля Дмитро Пєсков, зі свого боку, звинувачують Київ у зриві американського посередництва та погрожують відповіддю по українських об'єктах енергетики й логістики. Увагу міжнародної преси також привертає угода щодо дизеля, яку Москва називає «хиткою», а європейські критики — це подається як ознака розбіжностей у західній позиції щодо підтримки Києва.

У чому розходиться висвітлення

Ємність Рязанського НПЗ у джерелах варіюється: «Новинарня» вказує приблизно 17 млн тонн нафти на рік, тоді як «НВ» і ZN.UA — до 18 млн тонн. Також різниться інформація про пожежу на заводі: «Суспільне Новини» подає її як підтверджену, а «Радіо Свобода» і «НВ» наголошують, що на початковому етапі вона була зафіксована лише моніторинговими каналами й місцевими жителями, без офіційного підтвердження. Окрема розбіжність стосується послідовності подій: частина джерел, зокрема «НВ», ставить обмеження з боку США (розвіддані й Starlink) після відновлення ударів, тоді як Der Spiegel і Al Jazeera Arabic подають протилежну хронологію — обмеження як причину, що передувала ударам.

Передумови

11 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив так зване енергетичне перемир'я між Україною та РФ, що передбачало припинення ударів лише по нафтопереробних заводах. Україна дотримувалася цього режиму близько трьох діб і не била по російських НПЗ, тоді як Росія продовжувала атаки на українську енергетику. Вашингтон погрожував Києву припинити обмін розвідданими та продаж озброєнь, якщо удари по російських НПЗ продовжаться. Зеленський раніше заявляв, що Україна готова зупинити удари по російських НПЗ лише за умови, що Росія припинить атаки на українську енергетику й критичну інфраструктуру, а також у разі постачання США зенітних ракет Patriot. Паралельно США уклали угоду з Росією про відновлення експорту дизеля: Трамп повідомляв про 300 тис. тонн негайно, 500 тис. тонн у листопаді та ще 1 млн тонн згодом; частину заборони на експорт дизеля знято з 10 жовтня. Востаннє Сили оборони України повідомляли про ураження Рязанського НПЗ у вересні 2026 року.