Росія запустила комерційний експорт нафти з арктичного проєкту «Восток Ойл» через Північний морський шлях
«Роснефть» розпочала комерційний експорт нафти з кластера родовищ «Восток Ойл» на Таймирі, відвантаживши перші партії з терміналу «Бухта Сєвєр» танкерами льодового класу. Проєкт, що об'єднує понад 13 родовищ із запасами близько 51 млрд барелів, реалізується попри західні санкції та вихід іноземних партнерів після 2022 року. Початковий обсяг експорту — 150 тис. барелів на добу, з планами вийти на 1 млн барелів на добу до 2030 року.
Головне
- «Роснефть» завантажує чотири танкери льодового класу на терміналі «Бухта Сєвєр»; перші партії прийняли Akademik Gubkin та Valentin Pikul.
- Початковий експорт — 150 тис. барелів на добу; до 2030 року планують вийти на 1 млн барелів на добу.
- Кластер «Восток Ойл» об'єднує понад 13 родовищ на Таймирі та у Східному Сибіру із запасами ~51 млрд барелів — близько п'ятої частини всіх запасів нафти РФ.
- «Восток Ойл» — найбільший нафтовий проєкт Росії з часів розпаду СРСР; належить до Арктики, яка забезпечує ~80% видобутку газу та 60% нафти країни.
- Термінал розташований понад 3 000 км від кордону з Україною і дає прямий вихід на азійські ринки через Північний морський шлях.
- Після 2022 року західні партнери, включно з BP, вийшли з проєкту; у січні 2025 року Мінфін США запровадив прямі блокувальні санкції проти «Восток Ойл» та «РН-Ванкор».
- Особисто проєктом опікується глава «Роснефти» Ігор Сєчин, який виторгував у Путіна податкові пільги на 2,6 трлн рублів.
Чому це важливо
«Восток Ойл» — найбільший нафтовий проєкт Росії з часів розпаду СРСР, і його комерційний запуск демонструє, що Москва здатна реалізовувати масштабні енергетичні проєкти в Арктиці попри західні санкції, вихід іноземних партнерів та прямі американські блокувальні санкції проти компанії. Новий арктичний маршрут через Північний морський шлях відкриває Росії прямий шлях до азійських ринків і може змінити баланс світових нафтових потоків на десятиліття.
Що сталося
«Роснефть» розпочала комерційний експорт нафти з кластера родовищ «Восток Ойл» через Північний морський шлях до Азії. На терміналі «Бухта Сєвєр» завантажують чотири танкери льодового класу: перші партії вже прийняли Akademik Gubkin (Aframax) та Valentin Pikul (Panamax), а Vladimir Monomakh і Vladimir Vinogradov очікують на завантаження найближчими днями за даними LSEG. На початковому етапі експорт становитиме 150 тис. барелів на добу; до 2030 року «Роснефть» планує вийти на 1 млн барелів на добу, а у другій половині 2027 року — на 600 тис. барелів на добу (30 млн тонн на рік) після введення Пайяхської групи родовищ. Офіційно про запуск проєкту 5 вересня оголосив Володимир Путін.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ подають запуск «Восток Ойл» як геополітичну подію, наголошуючи, що Росія змогла реалізувати проєкт радянського масштабу попри санкції та вихід західних партнерів після 2022 року. Окремо наголошується на ролі Ігоря Сєчіна та податкових пільгах на 2,6 трлн рублів як прикладі державно-олігархічного механізму Кремля. Нагадується, що арктичний термінал розташований понад 3 000 км від українського кордону — тобто він перебуває поза зоною ураження і орієнтований виключно на азійські ринки.
Передумови
«Восток Ойл» об'єднує понад 13 родовищ на Таймирі та у Східній Сибіру із запасами близько 51 млрд барелів — приблизно п'ята частина всіх розвіданих запасів нафти Росії (220 млрд барелів, за даними «Роснєдр»). Полярні родовища кластера були відкриті за радянських часів і фактично законсервовані в 1990-х. У 2019 році «Роснефть» відродила проєкт, залучивши іноземні інвестиції: у 2020 році частку придбала Trafigura, у 2021 році — консорціум за участю Vitol. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року західні партнери, включно з BP, розпродали свої активи та вийшли з проєкту. У січні 2025 року Міністерство фінансів США запровадило прямі блокувальні санкції проти компанії «Восток Ойл» та її оператора «РН-Ванкор». Через санкції «Роснефть» була змушена відкласти початкові плани запуску на кілька років. Особисто проєктом опікується глава «Роснефти» Ігор Сєчин, який домігся від Путіна податкових пільг на 2,6 трлн рублів.