Зеленський заявив, що готовий провести вибори "завтра", але під час війни це неможливо
В інтерв'ю CBS президент Володимир Зеленський заявив, що готовий провести вибори "завтра", але під час активних бойових дій це неможливо через Конституцію, виборче законодавство та безпекові обмеження. Водночас він анонсував "складні та непопулярні" рішення для подолання великого бюджетного дефіциту, пов'язаного з війною.
Головне
- Зеленський в інтерв'ю CBS заявив, що готовий провести вибори "завтра", але це неможливо під час активних бойових дій через Конституцію, виборче законодавство та безпекову ситуацію.
- Він назвав помилкою заклики деяких посадовців, зокрема колишнього міністра оборони Михайла Федорова, проводити вибори під час війни — на його думку, ці люди "хочуть бути в політиці".
- Зеленський заявив, що під час війни мир є пріоритетом номер один, а політика — "не те що друге, а десяте".
- Для підготовки до голосування потрібна пауза у війні щонайменше на кілька місяців; Україна неодноразово пропонувала режим припинення вогню, але Росія його відкидала.
- Зеленський оцінив, що близько 9 млн українців зараз перебувають за кордоном, тоді як до повномасштабного вторгнення за кордоном голосували близько 500 тис.
- Він анонсував 7 законопроєктів для фінансування бюджетного дефіциту, попередивши, що частина заходів буде "складною, неприємною та непопулярною".
- Дефіцит бюджету включає розрив у 23 млрд євро (26,5 млрд дол.) у військових видатках; європейські країни торік погодили кредит у 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
Чому це важливо
Публічно закривши дискусію про вибори під час війни, Зеленський протиставив себе частині оточення, зокрема колишньому міністру оборони Михайлу Федорову, який публічно виступає за проведення виборів. Водночас він переводить фокус уваги на фінансовий тиск війни: розрив у 23 млрд євро у військових видатках і необхідність ухвалення непопулярних рішень. Заяви про готовність заморозити лінію фронту в обмін на безумовне припинення вогню та про можливу взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі окреслюють рамку можливих переговорних кроків.
Що сталося
В інтерв'ю CBS президент Володимир Зеленський заявив, що готовий провести вибори "завтра", але під час активних бойових дій це неможливо — через Конституцію, виборче законодавство та безпекову ситуацію. За його словами, для підготовки до голосування потрібна пауза у війні щонайменше на кілька місяців. Він наголосив, що не знає, як голосуватимуть мешканці тимчасово окупованих територій, де присутні російські війська, і організувати повноцінне голосування складно, поки діти не можуть безпечно ходити до школи. Зеленський також навів цифру про близько 9 млн українців за кордоном проти приблизно 500 тис., які голосували за кордоном до повномасштабного вторгнення. Президент закликав посадовців, які виступають за вибори під час війни — серед них він назвав колишнього міністра оборони Михайла Федорова — припинити це, назвавши їхні позиції помилкою і заявивши, що "вони хочуть бути в політиці". За його словами, мир є головним пріоритетом під час війни, а політика — ні другою, а десятою справою. Окремо Зеленський анонсував "складні, неприємні та непопулярні" рішення для фінансування бюджетного дефіциту, повідомивши про підготовку 7 законопроєктів; значну частину дефіциту він пояснив розривом у 23 млрд євро (26,5 млрд дол.) у військових видатках. Також він заявив, що Україна неодноразово пропонувала режим припинення вогню як крок до деескалації, але Росія щоразу його відкидала, і що Україна готова заморозити лінію фронту в разі безумовного припинення вогню з боку Росії.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ зосередилися на внутрішньополітичному посилi Зеленського, перш за все — на його критиці посадовців, зокрема Михайла Федорова, які виступають за вибори під час війни. Вони виділили його тезу про те, що мир, а не політика, є головним пріоритетом, і наголосили на конституційних та законодавчих бар'єрах для голосування під час бойових дій. Бюджетні анонси подані як "складні, неприємні та непопулярні" рішення, без акценту на самому розриві у 23 млрд євро. Частина матеріалів додала внутрішньополітичного контексту: ранішу заяву Зеленського про те, що вибори під час війни "розділили б країну", і позицію Офісу президента, який, за словами анонімного джерела LIGA.net, посилається на безпекові, а не принципові причини.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні ЗМІ, зокрема катарське видання Al Jazeera Arabic, на перший план винесли бюджетну частину заяв — попередження про "складні" заходи і деталі розриву у 23 млрд євро у військових видатках. Вони пов'язали внутрішній фінансовий тиск із ширшим зовнішнім контекстом: кредитом європейських країн у 90 млрд євро на 2026–2027 роки, проханням Дональда Трампа припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі та готованістю України до взаємних кроків деескалації. Окремо міжнародні огляди виокремили геополітичний вимір інтерв'ю: заяву Зеленського про неможливість завершення війни за формулою "win-win", його готовність заморозити лінію фронту в обмін на безумовне припинення вогню та паралельні коментарі спецпредставника США Джареда Кушнера на форумі YES у Києві 12 вересня.
У чому розходиться висвітлення
Українські джерела не сходяться щодо того, чи Михайло Федоров остаточно йде з політики: анонімний представник "Слуги народу" заявив, що ні, а команда Федорова це спростувала. По-різному подається і позиція Офісу президента — частина матеріалів робить акцент на безпекових аргументах, інші — на особистій критиці Зеленським чиновників, які виступають за вибори.
Передумови
Чинне українське законодавство не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану. Торік європейські країни погодили надати Україні кредит у 90 млрд євро для покриття військових і цивільних дефіцитів у 2026–2027 роках. Михайло Федоров, якого Зеленський назвав серед тих, хто тисне на проведення виборів, на початку вересня оголосив про створення власної оборонно-технологічної компанії.