Зеленський у інтерв'ю CBS: вибори під час війни неможливі, а попереду «складні й непопулярні» рішення щодо бюджету
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS заявив, що готовий провести вибори «завтра», але це неможливо під час активних бойових дій через Конституцію, виборче законодавство та безпекові обставини. Він розкритикував колишнього міністра оборони Михайла Федорова та інших посадовців, які виступають за вибори під час війни, назвавши це політичним кроком. Окремо президент анонсував «складні та непопулярні» рішення для подолання дефіциту бюджету, пов'язаного з €23 млрд розривом у військових видатках, та підтвердив готовність заморозити лінію фронту в обмін на безумовне припинення вогню.
Головне
- Зеленський заявив, що вибори в Україні неможливі під час активних бойових дій через Конституцію, виборче законодавство та безпекову ситуацію.
- За словами президента, для підготовки до голосування потрібна пауза у війні щонайменше на кілька місяців.
- Зеленський розкритикував Михайла Федорова та інших посадовців, які закликають до виборів під час війни, заявивши, що вони «хочуть бути у політиці».
- Президент оцінив, що близько 9 млн українців зараз перебувають за кордоном, тоді як до повномасштабного вторгнення за кордоном голосували близько 500 тис.
- Зеленський повторив, що Україна готова заморозити лінію фронту, якщо Росія погодиться на безумовне припинення вогню та переговори.
- Президент анонсував «складні та непопулярні» рішення для подолання дефіциту бюджету, зокрема 7 законопроєктів; частина дефіциту — €23 млрд ($26,5 млрд) розриву у військових видатках.
- Європейські країни торік погодили кредит у €90 млрд ($104 млрд) для покриття військових і цивільних дефіцитів України у 2026–2027 роках.
Чому це важливо
Заява Зеленського окреслює позицію України щодо виборів під час війни: вони юридично й практично неможливі в умовах активних бойових дій, але можливі після припинення вогню, яке, за словами Києва, Москва неодноразово відкидала. Пряма критика на адресу колишнього міністра оборони Михайла Федорова та інших прихильників воєнного голосування свідчить про внутрішньополітичне напруження довколо цієї теми. Водночас президент анонсував непопулярні економічні рішення для подолання €23 млрд розриву у військових видатках, а також підтвердив готовність до компромісів — заморожування лінії фронту в обмін на безумовне припинення вогню та взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
Що сталося
У інтерв'ю CBS президент Володимир Зеленський заявив, що готовий провести вибори в Україні «завтра», однак це неможливо під час активних бойових дій через Конституцію, виборче законодавство та безпекові обставини. За його словами, для підготовки до голосування потрібна пауза у війні щонайменше на кілька місяців, а також неможливо організувати повноцінне волевиявлення, поки діти не можуть безпечно ходити до школи, а близько 9 млн українців перебувають за кордоном (до повномасштабного вторгнення за кордоном голосували близько 500 тис.). Зеленський поставив питання, як голосуватимуть мешканці тимчасово окупованих територій, де присутні російські війська, і хто контролюватиме процес. Він заявив, що Україна неодноразово пропонувала режим припинення вогню для підготовки до виборів і як крок до деескалації, але Росія ці пропозиції відкидала.
Зеленський розкритикував колишнього міністра оборони Михайла Федорова та інших посадовців, які закликають до виборів під час війни, назвавши це помилкою і заявивши, що ці люди «хочуть бути у політиці». Він також наголосив, що під час війни мир є метою номер один, а політика «не є навіть другою» — вона десята для політиків і сота для людей.
Окремо президент анонсував «складні та непопулярні» рішення для подолання великого дефіциту бюджету, спричиненого війною. Частиною дефіциту є €23 млрд ($26,5 млрд) розрив у військових видатках. Зеленський повідомив про 7 законопроєктів, необхідних для фінансування дефіциту, без розкриття їхнього змісту, і зазначив, що європейський кредит у €90 млрд ($104 млрд), погоджений торік, покриває військові й цивільні дефіцити лише на 2026–2027 роки. Президент також сказав, що Україна готова зробити «кроки до деескалації», якщо Росія діятиме взаємно, зокрема припинити удари по критичній інфраструктурі, після відповідного звернення президента США Дональда Трампа, який просив Київ зупинити атаки на російську дизельну інфраструктуру. Зеленський повторив, що Україна готова заморозити лінію фронту лише в обмін на безумовне припинення вогню та переговори, і заявив, що війна не може закінчитися за принципом «win-win», бо загинуло надто багато людей.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа зосередилися переважно на внутрішньополітичному посилі Зеленського: його умовах для виборів, критиці на адресу Михайла Федорова та інших прихильників воєнного голосування, а також на твердженні, що Росія блокує припинення вогню, яке могло б уможливити вибори. Частина українських видань також виділила воєнне обрамлення бюджетної кризи президентом і його заклик до подальшої європейської фінансової підтримки. Анонімне джерело в Офісі Президента заявило LIGA.net, що ОП не проти виборів, але наголошує на безпекових умовах.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Катарське видання Al Jazeera Arabic на перший план висунуло економічний вимір: попередження Зеленського про «складні» заходи для подолання великого дефіциту бюджету та €23 млрд розрив у військових видатках. Видання також підкреслило американську пропозицію щодо взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та прохання Трампа припинити атаки на російську дизельну інфраструктуру — дипломатичний ракурс, відсутній в українськомовному висвітленні.
У чому розходиться висвітлення
LIGA.net повідомляє про суперечку щодо намірів Михайла Федорова: анонімний представник «Слуги народу» заявив, що Федоров не залишає політику назавжди, тоді як його команда це спростувала.
Передумови
Чинне законодавство України не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану. Зеленський критикував ідею воєнних виборів ще за кілька днів до інтерв'ю CBS, заявивши, що це розкололо б країну. Колишній міністр оборони Михайло Федоров у середині серпня записав відеозвернення на підтримку виборів навіть під час війни, а на початку вересня оголосив про створення власної оборонно-технологічної компанії, першим інвестором якої став CEO Palantir Алекс Карп. За оцінками, нині за кордоном перебувають близько 9 млн українців, тоді як до повномасштабного вторгнення за кордоном голосували близько 500 тис. Торік європейські країни погодили кредит у €90 млрд для покриття військових і цивільних дефіцитів України у 2026–2027 роках. Спеціальний посланник США Джаред Кушнер на форумі YES у Києві 12 вересня заявив, що для завершення війни потрібно «знайти правильну формулу, яка підходить усім».