Зеленський: вибори під час війни неможливі, на дефіцит бюджету чекають «складні» рішення

Чому це важливо

Зеленський публічно окреслює рамку умов, за яких вибори під час війни можливі, — питання, яке є політично чутливим всередині країни та серед партнерів. Він визнає практичні перешкоди: мільйони українців за кордоном, голосування на окупованих територіях, безпекова ситуація. Паралельно президент готує суспільство до непопулярних фіскальних заходів, пов'язаних із багатомільярдним розривом у військових витратах і рамкою кредиту ЄС. Його оцінка прихильників воєнних виборів як політично вмотивованих загострює внутрішню дискусію.

Що сталося

У інтерв'ю CBS президент Володимир Зеленський заявив, що вибори в Україні під час активних бойових дій неможливі — за Конституцією, виборчим законодавством і з огляду на безпеку. Водночас він сказав, що готовий провести голосування «завтра», якщо ситуація дозволить, але для підготовки потрібна пауза у війні щонайменше на кілька місяців.

Президент навів кілька практичних причин неможливості виборів: за його оцінкою, близько 9 млн українців нині перебувають за кордоном (до повномасштабного вторгнення за кордоном голосували орієнтовно 500 тис.); діти не можуть безпечно ходити до шкіл; незрозуміло, як голосуватимуть жителі тимчасово окупованих територій, де присутні російські військові. Зеленський нагадав, що Україна неодноразово пропонувала режим припинення вогню як крок до деескалації, але Росія ці пропозиції відкидала.

Зеленський також повідомив, що готує «складні, прикрі та непопулярні» рішення для подолання великого бюджетного дефіциту. Значна частина розриву — €23 млрд ($26,5 млрд) у військових витратах. Він згадав сім законопроєктів, необхідних для фінансування дефіциту, без розкриття деталей. Тло: ЄС ухвалив позику €90 млрд ($104 млрд) для покриття військових і цивільних дефіцитів України у 2026–2027 роках; обидві сторони ескалували далекобійні удари по цивільних об'єктах, що посилює тиск на бюджет.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа зосередилися на інтерв'ю CBS і висунутих президентом умовах для воєнних виборів: пауза у бойових діях щонайменше на кілька місяців, конституційні та безпекові обмеження, статус українців за кордоном і на окупованих територіях, а також оцінка прихильників виборів як політично вмотивованих. Один із заголовків україномовних видань виносить саме цю тезу про «бажання бути у політиці» як центральну, підкреслюючи внутрішньополітичний вимір заяви.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародне висвітлення в арабськомовному катарському виданні акцентує увагу на обіцянці Зеленського ухвалити «складні» рішення для закриття великого бюджетного дефіциту: розрив у €23 млрд у військових витратах, рамка кредиту ЄС на €90 млрд, звернення до європейських лідерів і сім нерозкритих законопроєктів, що стосуються дефіциту.

Передумови

Зеленський посилається на Конституцію, виборче законодавство і безпекову ситуацію як на перешкоди для голосування під час війни. До повномасштабного вторгнення за кордоном голосували близько 500 тис. українців; нині, за його оцінкою, за кордоном перебувають близько 9 млн громадян. Наприкінці минулого року країни ЄС погодили позику €90 млрд ($104 млрд) для покриття військових і цивільних дефіцитів України у 2026–2027 роках; у серпні Зеленський сказав європейським лідерам, що Україні потрібно «багато грошей». Обидві сторони ескалували далекобійні удари по цивільних об'єктах — заводах, складах, енергетичній інфраструктурі, портах і суднах у Чорному морі, — що виснажує кошти, призначені на другу половину року. Російські удари завдали відчутної шкоди металургії та аграрному експорту України. Президент США Дональд Трамп просив Зеленського припинити удари по російській нафтовій інфраструктурі в межах пропозиції зупинити взаємні удари по енергетиці; Україна наголошує, що російські НПЗ є законними військовими цілями з огляду на російські атаки на українську енергетику.