Україна закликала уряди світу закрити мережу «Русских домов» як загрозу нацбезпеці
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга оголосив офіційне звернення України до урядів країн, де працюють російські культурні центри «Русский дом», із вимогою визнати їх загрозою національній безпеці та обмежити їхню діяльність або закрити повністю. Сибіга назвав ці центри інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства і привітав закриття «Русского дома» в Берліні.
Головне
- МЗС очолив звернення міністр Андрій Сибіга, оголосивши його у мережі X
- Україна закликає уряди визнати «Русские дома» загрозою нацбезпеці та закрити їх
- Сибіга назвав центри інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства
- «Русские дома» продовжують працювати щонайменше у 7 європейських країнах
- Мережа значно ширша в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці
- У деяких країнах «Русский дом» інтегрований у російську дипломатичну інфраструктуру
- 1 вересня Німеччина закрила «Русский дом» у Берліні після звинувачень РФ у гібридній атаці на аеропорт Лейпцига
Чому це важливо
Україна переводить дискусію про російські культурні центри з площини «публічної дипломатії» в площину безпеки, фактично пропонуючи іноземним урядам підстави для обмеження або закриття цих установ. Звернення збігається з німецьким закриттям берлінського «Русского дома» і може стати аргументом для аналогічних кроків у третіх країнах, де мережа діє під виглядом культурної діяльності.
Що сталося
19 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга оголосив у соцмережі X, що Україна офіційно звернулася до урядів країн, де працюють «Русские дома», із закликом визнати їх загрозою національній безпеці та вжити заходів для обмеження чи повного закриття їхньої діяльності. Сибіга заявив, що Росія веде глобальну боротьбу за свідомість людей через мережу інструментів, зокрема «Россотрудничество» та культурні центри «Русский дом», які фактично є інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства. За його словами, центри продовжують працювати щонайменше у семи європейських країнах, а ширше — в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці; у деяких державах «Русский дом» інтегрований у російську дипінфраструктуру. Сибіга привітав закриття «Русского дома» в Берліні як приклад для наслідування.
Як про це пишуть українські джерела
Усі джерела, на яких ґрунтується синтез, — українські, і вони одностайно подають «Русские дома» як інструмент дезінформації, дестабілізації та шпигунства, що загрожує національній безпеці. Українські медіа фокусуються на офіційному зверненні та заявах Сибіги, поєднуючи їх із закриттям берлінського центру і наголошуючи, що загроза виходить далеко за межі Європи — на Африку, Центральну і Східну Азію, Азійсько-Тихоокеанський регіон і Південну Америку.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо дати закриття «Русского дома» в Берліні: одні вказують напередодні заяви Сибіги (тобто 18 вересня), інші — 1 вересня, ще інші — 18 вересня 2026 року. Також неоднозначно описано час самої заяви Сибіги: щонайменше одне джерело датує її 19 вересня, тоді як інші описують закриття берлінського центру як «попереднього дня» без чіткої прив'язки до дати.
Передумови
«Русские дома» пов'язані з «Россотрудничеством» — федеральним агентством РФ у справах співвітчизників за кордоном. 1 вересня Німеччина звинуватила Росію в гібридній атаці на аеропорт Лейпцига на початку серпня і оголосила відповідні заходи, зокрема закриття російського генконсульства в Бонні та «Русского дома» в Берліні. У відповідь МЗС Росії наказало закрити німецьке генконсульство в Санкт-Петербурзі до 18 вересня, запропонувавши його персоналу залишити країну.