4 вересня 2026 · Оновлено 4 вересня 2026

З початку 2026 року в Німеччині зафіксували понад 165 підозрюваних випадків саботажу та майже 750 інцидентів з підозрілими дронами — BKA

Конфіденційний звіт Федеральної кримінальної поліції Німеччини (BKA), опублікований Süddeutsche Zeitung, фіксує різке зростання підозр у саботажі, шпигунстві та активності безпілотників у Німеччині від початку 2026 року. Документ підготовлено на основі перших місяців роботи новоствореного Спільного центру протидії гібридним загрозам (GAZ-Hybrid), який відкрився в Берліні у середині червня. Окремі нещодавні інциденти, зокрема вибуховий дрон біля українського Ан-124 у Лейпцигу/Галле та пожежа на залізниці Дюссельдорф–Кельн, розслідуються як можливий саботаж, у відповідальності за який Німеччина офіційно звинувачує Росію.

Головне

  • Від початку 2026 року в Німеччині зареєстровано понад 165 підозрюваних випадків саботажу.
  • Зафіксовано майже 750 інцидентів з підозрілими дронами над військовими об'єктами та критичною інфраструктурою; загалом ці дрони здійснили 1 068 польотів.
  • Генеральний прокурор Німеччини та прокуратури земель відкрили 24 кримінальні справи за підозрою у шпигунстві, половина з яких стосується кібератак; ще близько 40 справ перебувають на стадії розслідування.
  • Поліція зафіксувала 112 правопорушень, пов'язаних зі шпигунством; понад 60 з них — несанкціонована фото- і відеозйомка військових об'єктів чи техніки.
  • У 26 випадках правоохоронці підозрюють діяльність агентів, пов'язану з підготовкою саботажу; найбільше таких епізодів у Бранденбурзі (23), Північному Рейні-Вестфалії (21), Шлезвіг-Гольштейні (21) та Нижній Саксонії (15).
  • У липні в Баварії затримано громадянина Молдови за підозрою у шпигунстві з дрона за оборонним підприємством KNDS; слідство вважає, що він діяв за вказівкою російських спецслужб.
  • 4 серпня біля українського Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле виявлено дрона з вибухівкою; Німеччина офіційно покладає відповідальність за спробу підриву на Росію.

Чому це важливо

Звіт BKA документує різке зростання підозр у саботажі та шпигунстві на території Німеччини від початку 2026 року, зокрема проти військових баз, оборонних підприємств і об'єктів критичної інфраструктури. Він показує, що безпілотники стали систематичним інструментом розвідки противника — операторів рідко затримують. Конкретні інциденти, зокрема вибуховий дрон біля українського Ан-124 у Лейпцигу/Галле та пожежа на залізниці Дюссельдорф–Кельн, розслідуються як ймовірний саботаж, у відповідальності за який Німеччина офіційно звинувачує Росію.

Що сталося

Süddeutsche Zeitung оприлюднила конфіденційний звіт BKA, підготовлений за перші місяці роботи Спільного центру протидії гібридним загрозам (GAZ-Hybrid), який відкрився в Берліні у середині червня 2026 року. Документ фіксує понад 165 підозрюваних випадків саботажу, 112 правопорушень, пов'язаних зі шпигунством, і 747 інцидентів з підозрілими дронами, які здійснили 1 068 польотів над військовими базами, об'єктами оборонної промисловості та критичною інфраструктурою.

Генеральний прокурор Німеччини та прокуратури земель відкрили 24 кримінальні справи за підозрою у шпигунстві, половина з яких стосується кібератак; ще близько 40 справ про кібершпигунство перебувають у розслідуванні. Понад 60 із 112 шпигунських епізодів пов'язані з несанкціонованою фото- і відеозйомкою військових об'єктів чи техніки. У 26 випадках правоохоронці підозрюють діяльність агентів, спрямовану на підготовку саботажу; найбільше таких епізодів у Бранденбурзі (23), Північному Рейні-Вестфалії (21), Шлезвіг-Гольштейні (21) та Нижній Саксонії (15).

Звіт супроводжується описом конкретних інцидентів. У липні в Баварії затримано громадянина Молдови, підозрюваного у шпигунстві з дрона за оборонним підприємством KNDS; слідство вважає, що він діяв за вказівкою російських спецслужб. 9 серпня біля газопереробного заводу в Гроссенкнетені (Нижня Саксонія) охоронець, який шукав операторів дронів, зіткнувся біля паркану з двома невідомими в масках, які вдарили його та втекли; нападників не знайдено. 4 серпня біля українського Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле виявлено дрона з вибухівкою — загалом у районі аеропорту знайшли три дрони; Німеччина офіційно покладає відповідальність за спробу підриву на Росію. У липні 2026 року пожежа на залізничній лінії Дюссельдорф–Кельн пошкодила сигнальні кабелі та зупинила рух поїздів; правоохоронці розслідують подію як можливий саботаж.

Як про це пишуть українські джерела

Усі три джерела — українські медіа — подають історію крізь призму вразливості Німеччини, представляючи цифри BKA як свідчення масштабної кампанії саботажу та шпигунства на німецькій території. Кожен заголовок локалізує загрозу в Німеччині («У Німеччині» / «В Германии»), а звіт BKA та публікацію Süddeutsche Zeitung використовує як авторитетне джерело. Один із матеріалів робить акцент на «понад 165 підозрюваних актах саботажу», інший додає до заголовка елемент «сотень підозрілих дронів», що відображає дещо різний фокус.

У чому розходиться висвітлення

Один з матеріалів стверджує, що двоє людей у масках під час інциденту 9 серпня в Гроссенкнетені вдарили голову охоронця об капот автомобіля, тоді як інший обмежується описом, що вони його побили та втекли. Один матеріал уточнює, що центр GAZ-Hybrid відкрито в Берліні «в середині червня», інший просто подає звіт як конфіденційний документ BKA без зазначення дати відкриття центру. Один із українських матеріалів (з посиланням на Süddeutsche Zeitung) виносить у заголовок «понад 165 підозрюваних актів саботажу», тоді як інший додає до заголовка елемент «сотень підозрілих дронів», що відображає дещо різний акцент.

Передумови

Цифри базуються на перших місяцях роботи Спільного центру протидії гібридним загрозам (GAZ-Hybrid), який відкрився в Берліні у середині червня 2026 року. Звіт підготувало Федеральне кримінальне відомство (BKA), а основні показники опублікувала Süddeutsche Zeitung. Серед раніших справ, наведених як контекст, — затримання у квітні 2024 року в Баварії двох агентів із подвійним російсько-німецьким громадянством, які стежили за американськими базами та маршрутами постачання військової допомоги Україні, а також пожежа посилки у липні 2024 року у вантажному терміналі DHL у Лейпцигу, яку німецькі спецслужби пов'язали з російським саботажем. Німеччина офіційно покладає на Росію відповідальність за спробу нападу на літак Антонов в аеропорту Лейпциг/Галле.