Звіт BKA: у Німеччині з початку 2026 року зафіксували понад 165 випадків підозрюваного саботажу та майже 750 інцидентів з безпілотниками
Конфіденційний звіт Федеральної кримінальної поліції Німеччини (BKA), оприлюднений Süddeutsche Zeitung, містить перші кількісні дані про масштаб підозрюваного саботажу та шпигунства на території ФРН у 2026 році. Відомство зареєструвало понад 165 справ про ймовірний саботаж і майже 750 інцидентів із підозрілими дронами. Дані зібрано за перші місяці роботи нового Спільного центру протидії гібридним загрозам (GAZ-Hybrid), який запрацював у Берліні в середині червня.
Головне
- Понад 165 підозрюваних випадків саботажу зареєстровано з початку 2026 року.
- Близько 750 інцидентів з підозрілими дронами поблизу військових об'єктів та критичної інфраструктури.
- Дані походять з конфіденційного звіту BKA, оприлюдненого Süddeutsche Zeitung, і ґрунтуються на перших місяцях роботи GAZ-Hybrid у Берліні.
- Прокуратура відкрила 24 кримінальні провадження за підозрою у шпигунстві, половина з яких стосується кібероперацій; ще близько 40 кібершпигунських справ розслідуються.
- Поліція зафіксувала 112 епізодів, пов'язаних зі шпигунством, у понад 60 з них йдеться про несанкціоновану фото- й відеозйомку військових об'єктів.
- У 26 випадках підозрюють діяльність агентів, пов'язану з підготовкою саботажу; найбільше — у Бранденбурзі (23), Північній Рейн-Вестфалії та Шлезвіг-Гольштейні (по 21) і Нижній Саксонії (15).
- 747 інцидентів із дронами — це 1068 польотів над критичною інфраструктурою, військовими базами та підприємствами оборонної промисловості; операторів рідко затримують.
Чому це важливо
Опубліковані цифри BKA вперше дають змогу оцінити масштаб підозрюваного саботажу й шпигунства в Німеччині у 2026 році. Майже 750 інцидентів із дронами над військовими базами, об'єктами критичної інфраструктури та підприємствами оборонної промисловості свідчать про систематичну повітряну розвідку. Берлін офіційно покладає на Росію відповідальність щонайменше за один підготовлений напад — спробу підірвати вибуховим дроном український Ан-124 у Лейпцигу/Галле. При цьому операторів дронів рідко затримують, і лише поодинокі справи, як-от затримання громадянина Молдови в Баварії, завершуються арештами, що підкреслює складність атрибуції та розслідування таких дій.
Що сталося
Süddeutsche Zeitung оприлюднила уривки з конфіденційного звіту Федеральної кримінальної поліції Німеччини, підготовленого на основі перших місяців роботи Спільного центру протидії гібридним загрозам (GAZ-Hybrid), який розпочав роботу в Берліні в середині червня 2026 року. Згідно з документом, від початку року в Німеччині зареєстровано понад 165 випадків підозрюваного саботажу, а також 747 інцидентів з підозрілими дронами, що у сукупності здійснили 1068 польотів над військовими базами, об'єктами критичної інфраструктури та підприємствами оборонної промисловості. Операторів дронів рідко затримують. Федеральний генеральний прокурор і прокуратури земель відкрили 24 кримінальні провадження за підозрою у шпигунстві, половина з яких стосується кібератак; ще близько 40 кібершпигунських справ розслідуються. Загалом поліція зафіксувала 112 епізодів, пов'язаних зі шпигунством, із них понад 60 — несанкціонована фото- й відеозйомка військових об'єктів. У 26 випадках підозрюють діяльність агентів, пов'язану з підготовкою саботажу: найбільше таких епізодів у Бранденбурзі (23), Північній Рейн-Вестфалії (21), Шлезвіг-Гольштейні (21) і Нижній Саксонії (15). Серед конкретних інцидентів 2026 року — затримання у липні в Баварії громадянина Молдови, підозрюваного у шпигунстві з дроном за оборонним об'єктом KNDS (слідство вважає, що він міг діяти за вказівкою російських спецслужб), пожежа на залізничній лінії між Дюссельдорфом і Кельном у липні, яка пошкодила сигнальні кабелі й розслідується як можливий саботаж, а також виявлення 4 серпня поблизу українського Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле дрона з вибухівкою (загалом у районі аеропорту знайшли три дрони). Німеччина офіційно покладає на Росію відповідальність за спробу нападу в Лейпцигу/Галле.
Як про це пишуть українські джерела
Усі три українські джерела, на яких ґрунтується добірка — «Українська правда», НВ та LIGA.net — подають історію як попередження про гібридну активність, пов'язану з Росією, на території країни НАТО/ЄС. Наголошується на зв'язку з Україною: згадуються попередні справи, пов'язані з розвідкою маршрутів постачання військової допомоги Україні, та спроба підірвати український Ан-124 у Лейпцигу/Галле. Цифри BKA використовуються, щоб проілюструвати масштаб загрози, а окремі інциденти — щоб показати її реальні наслідки.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному описують інцидент 9 серпня в Гроссенкнетені (Нижня Саксонія), де охоронець, який шукав операторів дрона, зіткнувся біля огорожі газопереробного заводу з двома невідомими в масках. «Українська правда» повідомляє, що нападники вдарили його головою об капот автомобіля, тоді як LIGA.net та НВ обмежуються тим, що невідомі напали на охоронця та втекли; зловмисників у всіх випадках знайти не вдалося.
Передумови
Спільний центр протидії гібридним загрозам (GAZ-Hybrid) розпочав роботу в Берліні в середині червня 2026 року; саме на основі його перших місяців діяльності підготовлено звіт BKA. У 2026 році федеральна та земельні прокуратури Німеччини відкрили 24 кримінальні провадження за підозрою у шпигунстві, близько половини з них пов'язані з кіберопераціями; ще приблизно 40 кібершпигунських справ перебувають на стадії розслідування. Серед резонансних справ, які згадуються в контексті — затримання у квітні 2024 року в Баварії двох агентів з подвійним російсько-німецьким громадянством, які вели розвідку американських військових баз і готували напади на маршрути перевезення військової допомоги Україні; пожежа посилки у вантажному терміналі DHL у лейпцизькому аеропорту в липні 2024 року, яку німецькі спецслужби пов'язали з Росією; пожежа на залізничній лінії між Дюссельдорфом і Кельном у липні 2026 року, яка розслідується як можливий саботаж; а також виявлення 4 серпня 2026 року поблизу українського Антоноvа в Лейпцигу/Галле дрона з вибухівкою. У липні 2026 року в Баварії також затримали громадянина Молдови, підозрюваного у шпигунстві з дроном за об'єктом оборонного концерну KNDS; за даними слідства, він міг діяти за вказівкою російських спецслужб.