Європейська правда
«Європейська правда» — український інформаційний інтернет-видання, присвячене європейській інтеграції, зовнішній політиці та міжнародним відносинам України. Засноване у 2009 році як частина проєкту «Українська правда», видання спеціалізується на висвітленні відносин України з ЄС, НАТО та окремими європейськими країнами. Має однойменний розділ англійською мовою, орієнтований на міжнародну аудиторію.
-
Ле Пен у Financial Times: різко скоротити бюджет ЄС і не давати грошей Україні
Марін Ле Пен в інтерв'ю Financial Times заявила, що в разі приходу до влади має намір різко скоротити бюджет ЄС і повноваження Брюсселя, а Париж не підтримуватиме фінансування України з бюджету ЄС. Вона також пообіцяла припинити двосторонню французьку допомогу Києву, окрім обмеженої операційної підтримки та підготовки українських військових, і підтвердила незгоду з членством України в ЄС. На додачу Ле Пен виступає за «велику мирну конференцію» для дипломатичного врегулювання війни. За даними опитувань, вона лідирує в президентських перегонах Франції 2027 року з відчутним відривом.
-
ЄС сплатив Росії близько 209 млрд доларів за викопне паливо з березня 2022 року — це менше за заяву Трампа про 250 млрд
Джерело в ЄС повідомило «Європейській правді», що з березня 2022 року по липень 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів) за викопне паливо. Ця цифра суперечить твердженню президента США Дональда Трампа у соцмережах, що ЄС нібито заплатив Росії 250 млрд доларів за енергоносії. Тим часом український президент Володимир Зеленський розкритикував паралельну домовленість Трампа з Путіним про постачання російського дизеля на американський та світовий ринки, назвавши рішення Трампа «несправедливим і нечесним».
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
НАТО оцінило вересневі втрати Росії у понад 50 тисяч осіб, зокрема до 28 тисяч загиблих
Високопоставлений військовий представник НАТО на умовах анонімності повідомив Bloomberg, що у вересні втрати Росії у війні проти України перевищили 50 тисяч осіб, з яких до 28 тисяч — загиблі. Втрати ЗСУ за той самий період оцінено приблизно у 5 тисяч, тобто вп'ятеро-десятеро менше. Bloomberg зазначив, що не може незалежно перевірити ці дані.
-
У Польщі заарештували 21-річного українця за підозрою у плануванні вбивства на расовому ґрунті
Окружний суд Люблін-Захід арештував на три місяці 21-річного громадянина України Ярослава Ф., якого підозрюють у підготовці вбивства випадкової особи з мотивів расової ненависті та участі в інтернет-челенджі «Bloody Friday». Чоловік є студентом кримінології Католицького університету Любліна; за даними слідства, він мав три ножі, надихався насильницькими матеріалами в Telegram і не визнає провини. Справа розглядається на тлі серії нападів у школах Польщі, через які поліція повернула патрулі до навчальних закладів.
-
Трамп погрожує зупинити PURL та обмін розвідданими, щоб припинити удари України по НПЗ Росії
Адміністрація Дональда Трампа у суботу та неділю телефонними дзвінками тиснула на Київ та європейські столиці з вимогою припинити далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі, погрожуючи зупинити механізм закупівлі зброї PURL та обмін розвідданими з Україною. Того ж дня Трамп оголосив у Truth Social про «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке, за словами Зеленського, РФ не підтвердила і порушила того самого дня, завдавши удару по ТЕЦ-5 у Харкові. НАТО та ФРН заявили, що постачання в рамках PURL тривають.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Глава BND у Бундестазі: протистояння з Росією набуло «нового, небезпечнішого характеру»
Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Єгер заявив на слуханнях у Бундестазі, що протистояння між ФРН і Росією набуло нового, небезпечнішого характеру, а Німеччина ризикує бути втягнутою у насильницький конфлікт із Москвою. Водночас BND не бачить ознак підготовки Росією широкомасштабного нападу на територію НАТО, хоча попереджає про можливі обмежені військові дії, зокрема в країнах Балтії.
-
Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом і оголосив пакет підтримки на понад 1,3 млрд євро
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 4 жовтня неоголошено прибув до Києва спецпотягом у супроводі міністерки економіки Катаріни Райхе та близько десяти представників оборонного й енергетичного бізнесу. Разом із президентом Володимиром Зеленським він вшанував загиблих захисників на Майдані Незалежності та відвідав пошкоджену будівлю НАН України, де закликав Путіна припинити війну. На спільній пресконференції оголосили новий пакет підтримки на понад 1,3 млрд євро, підписання 15 двосторонніх документів на суму понад 8,5 млрд євро та підготовку «Дрон-угод» між країнами.
-
Єврокомісія пропонує «поступову інтеграцію» для країн-кандидатів — Україна у пріоритетній четвірці
Європейська комісія підготувала проєкт реформи, який передбачає «поступову інтеграцію» країн-кандидатів у єдиний ринок ЄС — з безбар'єрною торгівлею та доступом до дослідницьких програм ще до завершення переговорів про вступ. Пріоритетні «дорожні карти» пропонуються Україні, Молдові, Албанії та Чорногорії. Економічні бонуси прив'язані до підтримки зовнішньополітичних цілей ЄС та захисту критичних технологій від «оттоків» до ворожих держав. Офіційна презентація — 6 жовтня, обговорення лідерами ЄС — 15–16 жовтня.
-
ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Молдови, Чорногорії та Албанії
Євросоюз розробляє індивідуальні «дорожні карти» вступу для чотирьох країн-лідерів євроінтеграції — Чорногорії, України, Молдови та Албанії. Вони вперше дадуть гарантії прийняття за умови продовження реформ і міститимуть орієнтовні терміни завершення переговорних кластерів. Паралельно 6 жовтня представлять окремий огляд політики «підготовки до розширення» під керівництвом радника фон дер Ляєн Александра Адама.
-
Дрон РФ вдарив по будівлі Президії НАН України у центрі Києва: є загиблі та поранені
28 вересня російський реактивний безпілотник влучив у триповерхову будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва. Удар стався близько 13:30 під час обідньої перерви, коли в будівлі перебували співробітники. За попередніми даними, загинули двоє людей, зокрема помічниця екс-секретаря РНБО і віцепрезидента НАН України Володимира Горбуліна Наталія Букало, постраждали інші, включно з дітьми. Президент Зеленський пообіцяв відповідь, а міністр закордонних справ Сибіга закликав позбавити Росію права голосу в ЮНЕСКО.
-
Макрон анонсував «подвійний мораторій»: припинення ударів по НПЗ Росії та бойових дій у Чорному морі
Президент Франції Емманюель Макрон в інтерв'ю французьким телеканалам заявив про намір запропонувати «подвійний мораторій», який передбачає припинення ударів по російських нафтопереробних заводах і припинення бойових дій у Чорному морі. Паралельно Франція працюватиме над відновленням судноплавства в Ормузькій протоці та закликатиме країни G7 повторно використати стратегічні запаси нафти для зниження напруженості на енергетичному ринку.
-
Каллас оголосила про підготовку санкцій проти організаторів «виборів» Держдуми РФ на окупованих територіях
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що запропонує обмежувальні заходи проти осіб, причетних до проведення «виборів» до Державної думи РФ на окупованих територіях України. Про це йдеться в її дописі в X, на який посилається «Європейська правда». Каллас назвала голосування ударом по російській демографії та «симуляцією демократії» в Росії.
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
-
У проєкті бюджету ЄС на 2028–2034 роки передбачено 100 млрд євро для України — дипломат ЄС
Проєкт довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки містить планований розподіл 100 млрд євро для України. Високопоставлений дипломат ЄС, знайомий з підготовкою бюджету, заявив «Європейській правді» на умовах анонімності, що ця сума наразі не ставиться під сумнів під час обговорень. Значна частина саміту лідерів ЄС 15–16 жовтня у Брюсселі мала бути присвячена саме бюджету на 2028–2034 роки, а угоду щодо нього країни-члени мали на меті досягти до кінця 2026 року.
-
Ле Пен заявила, що Франція більше не може надавати Україні той самий рівень фінансової допомоги
Марін Ле Пен, неформальна лідерка ультраправого «Національного об'єднання» у Франції, заявила в ефірі LCI, що Франція більше не може надавати Україні такий самий рівень фінансової допомоги через погіршення власного фінансового стану. При цьому вона запевнила, що її позиція «не є актом ворожості щодо України», і що Франція може продовжувати навчати українських військових та постачати обладнання для оборони. Заяву навело видання Le Figaro.
-
Зеленський відсторонив Кравченка і вніс подання про його звільнення після підозри Кривоносу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Того ж дня вночі він виїхав за кордон. Президент Володимир Зеленський протягом години заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», вніс до Верховної Ради подання про його звільнення і підписав указ про відсторонення. Профільний комітет підтримав подання, голосування у парламенті призначено на 15 вересня. НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і нагадала про «нульову толерантність» до корупції.
-
Трамп допустив ліцензію на виробництво Patriot для України, але лише на «менш сучасну» версію
Президент США Дональд Трамп заявив журналістам на борту літака, що Україна може отримати ліцензію на виробництво ракет для систем ППО Patriot, проте лише на «менш сучасну» версію. Це частковий відступ від попередніх заяв, коли він і Зеленський стверджували, що питання виробництва було «політично» вирішене. Трамп також уточнив, що поки не дав згоди на передачу технологій, побоюючись, що країни-отримувачі можуть «колись використати їх проти вас».
-
Трамп закликав Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах, звинувативши Україну у дефіциті дизпального
Президент США Дональд Трамп 13 вересня 2026 року під час візиту на турнір Irish Open у своєму гольф-клубі Doonbeg в Ірландії закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі виробництва дизельного пального. Трамп заявив, що саме українські удари, а не війна США проти Ірану, спричиняють глобальний дефіцит дизпального. Заяву спростували польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський та неназваний високопосадовець ЄС, а Кремль привітав вимогу Трампа, але відмовився зустрічно обмежувати удари по українській інфраструктурі.