Дрон РФ вдарив по будівлі Президії НАН України у центрі Києва: є загиблі та поранені
28 вересня російський реактивний безпілотник влучив у триповерхову будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва. Удар стався близько 13:30 під час обідньої перерви, коли в будівлі перебували співробітники. За попередніми даними, загинули двоє людей, зокрема помічниця екс-секретаря РНБО і віцепрезидента НАН України Володимира Горбуліна Наталія Букало, постраждали інші, включно з дітьми. Президент Зеленський пообіцяв відповідь, а міністр закордонних справ Сибіга закликав позбавити Росію права голосу в ЮНЕСКО.
Головне
- 28 вересня близько 13:30 реактивний дрон РФ влучив у триповерхову будівлю Президії НАН України на вул. Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва.
- Удар стався в обідню перерву, коли в будівлі перебували співробітники; другий і третій поверхи частково зруйновані, спалахнула масштабна пожежа, людей рятували через вікна третього поверху.
- За даними ДСНС, загинули двоє людей (серед них — помічниця Горбуліна Наталія Букало), постраждали семеро; Зеленський повідомляв про шістьох поранених, у тому числі трьох дітей.
- Постраждав екссекретар РНБО і віцепрезидент НАН Горбулін (легкі травми від осколків скла), дрон влучив у приміщення поверхом вище його кабінету.
- Мер Кличко повідомив, що загалом 28 вересня у Києві постраждали 24 людини, троє з них — діти; шістьох госпіталізовано, включно з двома дітьми.
- Удари 28 вересня також пошкодили семиповерхову адмінбудівлю з клінікою «Добробут», фармкомпанію, АЗС, об'єкт «Укртелекому» та бізнес-центр у Дніпрі; за даними Повітряних сил, за день випущено 124 ударних БПЛА, з них 86 реактивних.
- Президент Зеленський пообіцяв відповідь; міністр Сибіга закликав ЮНЕСКО позбавити Росію права голосу й права обиратися до керівних органів; удари засудили Макрон, фон дер Ляєн, генсек РЄ Берсе, президентка Молдови Санду, глава МЗС Естонії Цахкна і МЗС Німеччини, а також посолка ЄС Матернова (будівля за 200 м від офісу Делегації ЄС).
Чому це важливо
Удар по будівлі Президії НАН України у центрі Києва, неподалік посольства Німеччини та офісу Делегації ЄС, завдав значної шкоди одній з ключових наукових установ країни та спричинив людські жертви серед цивільних. Атака привернула офіційне засудження з боку ЄС, Ради Європі, Німеччини, Франції, Естонії, Молдови і спонукала МЗС України закликати ЮНЕСКО позбавити Росію права голосу. Цей інцидент вписується в ширшу картину масованих ударів РФ безпілотниками по українських містах — лише за один день проти України було випущено 124 ударних БПЛА.
Що сталося
28 вересня близько 13:30 російський реактивний безпілотник завдав прямого влучання в триповерхову будівлю Президії Національної академії наук України на вул. Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва. Удар стався під час обідньої перерви, коли більшість співробітників перебували всередині; другому і третьому поверхах завдано часткового руйнування, виникла масштабна пожежа. Люди, які опинилися в пастці, намагалися вибратися через вікна третього поверху; рятувальники винесли двох по драбинах. За даними ДСНС, загинули двоє людей, семеро постраждали. Президент Зеленський повідомляв про шістьох поранених, у тому числі трьох дітей. Серед загиблих — Наталія Букало, помічниця екссекретаря РНБО і віцепрезидента НАН України Володимира Горбуліна, який сам дістав легкі травми від осколків скла (дрон влучив у приміщення поверхом вище його кабінету). Мер Кличко повідомив, що загалом 28 вересня у Києві постраждали 24 людини (з них троє дітей), шістьох госпіталізовано. Того ж дня РФ ударила по семиповерховій адмінбудівлі з клінікою «Добробут» у Шевченківському районі, пошкодила фармкомпанію, АЗС, об'єкт «Укртелекому» та бізнес-центр у Дніпрі; за даними Повітряних сил, з 06:30 до 18:30 випущено 124 ударних БПЛА, з них 86 реактивних. Пожежу в будівлі НАН локалізували й пізніше загасили, пошуково-рятувальні роботи завершено. Зеленський пообіцяв відповідь і закликав партнерів посилити ППО і тиск на РФ.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела подають подію з акцентом на оперативних деталях: точний час удару (близько 13:30), локалізація пожежі силами ДСНС, залучення близько 25 одиниць техніки і 100 рятувальників, часткове руйнування другого й третього поверхів триповерхової будівлі. Наратив будується навколо офіційних українських спікерів — президента Зеленського, який обіцяє відповідь і наголошує на потребі ППО, міністра закордонних справ Сибіги, який вимагає позбавити РФ права голосу в ЮНЕСКО, міністра освіти Бутенка і заступника міністра Курбатова із закликом до міжнародної наукової спільноти ізолювати російські інституції, а також мера Кличка і КМВА з оновленнями щодо постраждалих. Велика увага приділяється історичному і символічному значенню будівлі (зведена у 1850-х роках як пансіон графині Левашової, з 1918–1919 рр. — головний корпус Академії, заснованої гетьманом Скоропадським), а також паралелі з обстрілом тієї ж будівлі більшовиками Мурavьйова в січні 1918 року. Особистісний ракурс — поранення Горбуліна і загибель його помічниці Наталії Букало, свідчення президента НАН Анатолія Загороднього і співробітників Академії (Ольга Атаманенко, Леонід Федоренко) про момент удару й колег, з якимів втрачено зв'язок.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні джерела (BBC News, Der Spiegel, APA) подають удар переважно через призму руйнування історичної академічної будівлі в центрі європейської столиці та близькості до дипломатичних установ. Німецькомовне висвітлення (МЗС Німеччини) наголошує на тому, що удар стався в безпосередній близькості до посольства ФРН; англомовне повідомлення агентства APA робить акцент на загибелі двох академіків; матеріал у стилі BBC веде з кадрів людей, які рятуються з палаючої історичної будівлі, висуваючи на перший план людський і спадщинний вимір, а не військово-політичні. Заяви лідерів ЄС і європейських країн (Макрон, фон дер Ляєн, Берсе, Санду, Цахкна, МЗС Німеччини) характеризують «науку як мішень для Росії» і закликають до тиску на РФ; окремо в міжнародній рамці — близькість будівлі до офісу Делегації ЄС (200 м) та посольства Німеччини, а також підтвердження міністра оборони Польщі Косіняка-Камиша, що реактивний безпілотник упав за 2 км від пункту пропуску Дорогуськ–Ягодин на українському боці без порушення польського повітряного простору.
У чому розходиться висвітлення
Дані про постраждалих у будівлі НАН суттєво різнилися протягом дня: спочатку Кличко і КМВА повідомляли про 1 загиблого і 3 поранених, потім число поранених зросло до 4–5; Зеленський пізніше говорив про 1 загиблого і 6 поранених (зокрема 3 дітей), а ДСНС — про 1 загиблого і 7 поранених. Уповноважений із захисту державної мови і президент НАН Загородній заявили, що загинули двоє наукових співробітників Академії, але пресслужба НАН це не підтвердила, обмежившись підтвердженням загибелі лише помічниці Горбуліна Наталії Букало. Загальна кількість постраждалих у Києві за 28 вересня, за даними Кличка, зростала від 14 до 19 до 24 (з них 3 дитини, 6 госпіталізовано). Зеленський повідомляв про 9 загиблих і понад 80 поранених по Україні за день, одночасно називаючи цифри ударних БПЛА як «близько 120, з них 90 реактивних», тоді як Повітряні сили повідомили про 124 ударних БПЛА (86 реактивних). Кількість постраждалих в окремо влученій клініці «Добробут» у джерелах коливається від 7 до 8, з них 6 — співробітники клініки.
Передумови
Національна академія наук України була заснована в Києві 27 листопада 1918 року; першим її президентом був Володимир Вернадський. Будівля Президії НАН на вул. Володимирській, 54 збудована у 1850-х роках (споруджена за проєктом архітектора Олександра Беретті як пансіон графині Левашової), а з 1918–1919 років використовується Академією. Цю ж будівлю в січні 1918 року вже обстріляли більшовицькі війська під командуванням Муравйова. Удар 28 вересня стався в межах масованої дронової атаки РФ: за даними Повітряних сил, з 06:30 до 18:30 проти України було випущено 124 ударних БПЛА, з яких 86 — реактивні, з переважним напрямком удару по Київщині.