Удар по Президії НАН у Києві: пожежа, загиблі та поранені
28 вересня російський реактивний безпілотник вдарив по будівлі Президії Національної академії наук України на вул. Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва. Виникла масштабна пожежа, люди вибиралися з палаючої будівлі через вікна третього поверху. За даними міської влади, загинула щонайменше одна жінка, попередньо повідомляється про загибель двох науковців; постраждали десятки людей. Президент Зеленський пообіцяв відповідь і закликав партнерів не нормалізувати терор.
Головне
- 28 вересня близько 13:30 російський реактивний БпЛА вдарив у триповерхову будівлю Президії НАН України на вул. Володимирській, 54 у центрі Києва.
- Внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа, частково зруйновані другий і третій поверхи; люди на верхніх поверхах вибиралися через вікна, рятувальники ДСНС витягували їх драбинами.
- Мер Києва Віталій Кличко повідомив про одну загиблу жінку; президент НАН Анатолій Загородній та уповноважений із захисту державної мови заявили про загибель двох науковців.
- Кількість постраждалих у самій будівлі НАН у різних повідомленнях різна: спочатку троє, потім четверо, п'ятеро; ДСНС повідомляла про сімох поранених.
- По всій Києву за день, за словами Кличка, поранення різного ступеня отримали від 14 до 19 людей, одна жінка загинула.
- У той самий день російські удари пошкодили фармацевтичну компанію та АЗС у Києві, бізнес-центр у Дніпрі, а також об'єкт Укртелекому.
- Президент Зеленський пообіцяв, що Росія «обов'язково» отримає відповідь, і закликав партнерів підтримувати Україну.
- Будівля Президії НАН — пам'ятка середини XIX ст. (пансіон графині Лєвашової), де з 1918 року розміщується Академія наук; у січні 1918 року цю ж адресу вже обстрілювали більшовицькі війська Муравйова.
Чому це важливо
Удар припав по будівлі Президії Національної академії наук — історичному та науковому символі України — у робочий час, коли всередині перебувала більшість співробітників. Кадри моменту влучання, поширені в мережі, описуються як свідчення прицільного удару, а не падіння уламків. Інцидент спричинив особисті реакції перших осіб держави і стався в один день з ударами по фармкомпанії, АЗС, об'єкту Укртелекому в Києві та бізнес-центру в Дніпрі, посиливши тиск на цивільну інфраструктуру.
Що сталося
Близько 13:30 28 вересня російський реактивний безпілотник (за описом джерел — імовірно типу «Шахед»/«Герань-2» чи «Герань-5») влучив у триповерхову будівлю Президії НАН України на вул. Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва. Виникла масштабна пожежа, другий і третій поверхи зазнали часткового руйнування. Люди на верхніх поверхах намагалися вибратися через вікна; двох осіб рятувальники ДСНС зняли драбинами. За даними Київської міської військової адміністрації і мера Віталія Кличка, загинула щонайменше одна жінка; президент НАН Анатолій Загородній та уповноважений із захисту державної мови повідомили про загибель двох науковців. Кількість поранених у самій будівлі в різних повідомленнях оцінюється від трьох до семи. За даними Кличка, загалом у Києві від початку дня постраждали від 14 до 19 людей. Того ж дня російські удари пошкодили фармацевтичну компанію та АЗС у Києві, бізнес-центр у Дніпрі, об'єкт Укртелекому (сервіс не постраждав); наслідки атак фіксувалися також у Подільському, Голосіївському, Дарницькому, Оболонському, Печерському районах столиці.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела наголошують на прицільному характері удару, історичній вазі будівлі (пансіон графині Лєвашової 1850-х років, перший осідок Української академії наук з 1918 року, та ж адреса, яку в січні 1918 року обстріляли більшовики Муравйова) і людському вимірі — свідчення працівників НАН про обідню перерву та колег, з якими немає зв'язку. Підкреслюються офіційні реакції: обіцянка президента Зеленського про відповідь, особиста заява Валерія Залужного, заклик Міносвіти ізолювати російську науку в міжнародному науковому співробітництві, а також ширший контекст дня — удари по фармкомпанії, АЗС, Укртелекому та бізнес-центру в Дніпрі.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Доступні міжнародні джерела (зокрема агентство APA) подають подію у стислому інформаційному форматі — удар дрона, пожежа, рятувальна операція, жертви, цитата Зеленського про відповідь — без розгорнутого історико-символічного контексту, характерного для українских медіа. Політичного розколу в оцінках міжнародних і українських джерел не зафіксовано.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо кількості загиблих і поранених у будівлі НАН: міська влада і мер Кличко спочатку повідомляли про одну загибу і трьох поранених; Анатолій Загородній та уповноважений із захисту державної мови — про двох загиблих науковців; ДСНС — про одного загиблого і сімох поранених. Кількість постраждалих у Києві за день також уточнювалася: спочатку Кличко навів 14 поранених і одну загибу, оновлення станом на 15:50 — 19 поранених і одну загибу. Крім того, за даними джерел BBC News Ukraine, поранено екссекретаря РНБО і віцепрезидента НАН Володимира Горбуліна, а його помічниця Наталя попередньо вказана серед загиблих.
Передумови
Будівля Президії НАН України на Володимирській, 54 — пам'ятка середини XIX століття, відома як пансіон графині Лєвашової (1851–1852). З 1919 року вона є осідком Української академії наук, заснованої 27 листопада 1918 року в Києві за гетьмана Павла Скоропадського; першим президентом був Володимир Вернадський. У січні 1918 року ту саму адресу вже обстрілювали більшовицькі війська Муравйова. Нині Академію очолює Анатолій Загородній (з 2020 року); до її складу входять 14 наукових відділів і понад 150 установ; на початок 2026 року, за наявними даними, у системі НАН працювали близько 24 тис. осіб, зокрема понад 13 тис. науковців. Удар 28 вересня стався в межах серії нічної, ранкової і денної атак безпілотниками по Києву, що охопили щонайменше сім районів столиці.