Україна та Росія запровадили режим тиші в Олешках для гуманітарної операції
Україна та Росія 27 жовтня розпочали обмежене припинення вогню в окупованих Олешках і прилеглих територіях Херсонщини, щоб доставити допомогу та підготувати евакуацію цивільних. Режим тиші діятиме до 22:59 1 листопада; фактичне надання допомоги та евакуацію планували почати 29 жовтня після розмінування шляхів. Посередником і координатором місії виступила перша леді США Меланія Трамп.
Головне
- Режим тиші в Олешках і визначених прилеглих територіях почався 27 жовтня о 03:00 за київським часом.
- Припинення вогню заплановане до 22:59 1 листопада.
- Операція має три етапи: режим тиші, доставлення гуманітарного вантажу та забезпечення вільного пересування цивільних.
- Допомогу й евакуацію планували почати 29 жовтня після розмінування доріг і підготовки коридору.
- Українську сторону представляє омбудсман Дмитро Лубінець, російську — уповноважена з прав людини Яна Лантратова; посередництво Меланії Трамп.
- Станом на 17:30 27 жовтня порушень режиму тиші не зафіксували ані Україна, ані Росія.
- Зону перемир’я розширили за межі Олешок для безпечного проїзду гуманітарних конвоїв.
Чому це важливо
Пауза у бойових діях відкрила вікно для доставлення їжі та ліків і підготовки евакуації цивільних, яких у окупованих Олешках залишило близько 1,7–2 тисячі, за даними українських джерел. Безопасний доступ потребував розмінування доріг і створення гуманітарного коридору, а розширення зони тиші за межі міста мало забезпечити безпечний рух конвоїв. Українська влада представила операцію як можливий крок до ширшого мирного процесу, хоча цю оцінку поділяють не всі українські коментатори.
Що сталося
Україна та Росія 27 жовтня о 03:00 за київським часом запровадили обмежений режим припинення вогню в Олешках та на інших визначених територіях, пов’язаних із гуманітарною місією. Російське Міноборони повідомило про припинення вогню на херсонському напрямку з 04:00 за московським часом, а українська сторона ввела режим тиші на визначеній ділянці. Домовленість передбачає три етапи: встановлення тиші, доставлення гуманітарного вантажу до Олешок і розблокування вільного пересування цивільних. Першою леді США Меланією Трамп, яка виступила посередником і координатором, ініціювала переговори та узгоджувала цілі, процедури, терміни й умови операції. Україну представляв уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, Росію — уповноважена з прав людини Яна Лантратова. Географічну зону тиші розширили за межі Олешок для безпечного проїзду гуманітарних конвоїв. Станом на 17:30 27 жовтня жодна сторона не порушила домовленості; у Херсоні з третьої години ночі не було чутно вибухів, а медики не отримували викликів щодо постраждалих від артилерійських обстрілів і дронових атак. Фактичне доставлення допомоги, розмінування та евакуацію планували почати 29 жовтня. Генеральний штаб ЗСУ закликав не поширювати непідтверджену інформацію про маршрути, час і місця руху гуманітарних конвоїв.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела наголошують на гостроті гуманітарної ситуації: мешканці Олешок не мали достатньо їжі, ліків, води та електроенергії, а заміновані дороги й атаки безпілотних апаратів унеможнювали безпечну евакуацію. Українська сторона фіксує заважання Росії до доставки допомоги та перешкоди для виїзду цивільних, хоча в цей час обидві країни повідомляли про дотримання режиму тиші. У фокусі угод та координації на місці — Дмитро Лубінець, який прибув до Олешок, а також Володимир Зеленський і Папа Римський Лев XIV. Операцію в Україні подають як основу для постійних гуманітарних коридорів і потенційний початок нових кроків у мирному процесі. У Херсоні після початку тиші зафіксували більше пішоходів та автомобілів і відсутність повідомлень про обстріли.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародна увага зосереджена на практичних ризиках: мінуни, дронові атаки та бойові дії на інших напрямках створюють загрозу для конвоїв і евакуації. У центрі уваги також посередництво першої леді США Меланії Трамп, роль Білого дому та участь Папи Римського Лев XIV, який просив про гуманітарне припинення вогню в Олешках. Основними завданнями операції називають доставлення допомоги, розмінування шляхів і можливість виїзду мешканців.
У чому розходиться висвітлення
Кількість мешканців, які залишилися в Олешках, оцінювали по-різному: Місія ООН з моніторингу прав людини в Україні та Андрій Сибіга називали близько 1,7 тисячі осіб, Херсонська обласна адміністрація — близько 2 тисячі, зокрема майже 50 дітей, а ширші муніципальні оцінки — до 6 тисяч. Також немає однозначного визначення географії перемир’я: його описували як Олешки з прилеглими визначеними територіями, ширшу частину Херсонщини або всю область, причому Меланія Трамп не уточнила точну межу. Українські коментарі розходяться в оцінці впливу операції на мирний процес: Андрій Сибіга допускає поступове просування, а Костянтин Єлісєєв вважає, що локальне гуманітарне перемир’я не матиме суттєвого впливу на весь процес.
Передумови
Олешки — окуповане Росією місто на лівому березі Дніпра у Херсонській області, за чотири кілометри від Херсона. Російські війська захопили його на початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. До війни тут жило близько 24 тисячі осіб. Підрив дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року спричинив затоплення й екологічну катастрофу, а електромережі, водопостачання та газову інфраструктуру залишилися пошкодженими. Спроби міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних дотепер не давали результату; українські військові у вересні–жовтні доставляли вантажі дронами, але частину апаратів збили.