Україна фактично призупинила удари по російських НПЗ після тиску Трампа

Чому це важливо

Пауза знижує тиск на російську нафтову інфраструктуру саме тоді, коли Київ розглядає її як інструмент обмеження можливостей Росії фінансувати війну. Водночас вона демонструє вразливість України до американського тиску через залежність від американської підтримки, розвідувальної інформації, Patriot та Starlink. Тривалість паузи — ймовірно, до проміжних виборів у США або довше — може суттєво вплинути на нафтові доходи Росії та бойові можливості України. При цьому замість почувливості українські пропозиції про посилення захисту власної енергетики не були враховані Вашингтоном.

Що сталося

На початку минулого тижня українські підрозділи, які здійснювали далекобійні удари, отримали повідомлення про фактичне призупинення кампанії проти російських нафтопереробних заводів після завершення вже розпочатих операцій. Рішення випливало з посилення тиску президента США Дональда Трампа, який вимагав від України припинити атаки на НПЗ і звинувачував її у високих світових цінах на пальне. Міністр оборони Євгеній Хмара рекомендував Зеленському через делікатну дипломатичну ситуацію тимчасово утриматися від ударів, і президент погодився, залишивши військовим можливість самостійно відновити атаки.

Під час зустрічі із Зеленським 20 жовтня в Осло спеціальний представник США Джаред Кушнер повторив вимогу Трампа та запропонував 30-денну паузу. Зеленський у відповідь запропонував США взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії, додаткові ракети Patriot для захисту української енергосистеми та дозвіл на використання Starlink у Росії для ураження російських ракетних установок. Жодну з цих пропозицій США не врахували.

Поприти паузу в ударах по НПЗ, українські безпілотні підрозділи продовжували атакувати інші цілі в Росії. Росія, своєю чергою, продовжувала завдавати ракетних і дронових ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі. 30 жовтня безпілотник влучив у платформу залізничної станції в Дніпропетровську, де стояли приміський і пасажирський потяги: загинули щонайменше 14 людей, ще 14 поранено, шестеро — у важкому стані через осколкові поранення. В окремій атаці на Київ загинув один працівник, а внаслідок атаки безпілотників на Запорізькій АЕС загинув працівник станції.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа наголошують, що пауза була неофіційною та виникла за рекомендацією міністра оборони через делікатну дипломатичну ситуацію. Наголошується на заяві Зеленського, що військові не мають постійного наказу не атакувати НПЗ і можуть відновити удари. Українські безпілотники при цьому продовжували атакувати інші цілі в Росії. Окремий акцент — на вимозі посилити захист української енергетичної інфраструктури та на продовженні російських атак на українські міста й енергетичні об'єкти.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний матеріал подає паузу як наслідок американського тиску, пов'язуючи її з вимогами Дональда Трампа. Окремо висвітлюються людські наслідки російських атак, зокрема загибель людей на залізничній станції в Дніпрі. У фокусі також тривалість паузи до проміжних виборів у США, політична чутливість цін на пальне та критичний вплив обмежень Starlink на українські операції безпілотників.

У чому розходиться висвітлення

Українські та європейські посадовники неоднозначно описували призупинення ударів по НПЗ, а український уряд офіційно про нього не оголошував. Окрема розбіжність стосується причин зростання світових цін на пальне: Трамп звинувачував у цьому Україну, тоді як енергетичні експерти переважно пов'язували ціни з війною між США та Іраном.

Передумови

Пауза розпочалася у середині жовтня, коли підрозділи, що виконували далекобійні удари, отримали вказівку зупинити кампанію проти НПЗ після завершення розпочатих операцій. Передумовою став тиск Вашингтона: США представляли атаки на російські НПЗ як чинник високих світових цін на пальне, які експерти переважно пов'язували з війною США та Ірану. Українські й європейські посадовники радили Зеленському врахувати політичну чутливість енергетичних цін напередодні проміжних виборів у США.

У середині жовтня SpaceX обмежила використання Starlink в Україні, що вплинуло на операції українських безпілотників. Повноцінну роботу сервісу відновили 24 жовтня після телефонної розмови Трампа з Ілоном Маском. Українські та американські посадовники заперечували зв'язок між обмеженнями Starlink і паузою в ударах по НПЗ.