Латвія запровадить 300% мита на російське та білоруське зерно і шукатиме єдину позицію країн Балтії
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс оголосив про плани запровадити 300% мита на перевезення та переробку зерна з Росії та Білорусі, а також розробити механізми виявлення зерна, викраденого з окупованих територій України. Кулбергс вже зв'язався з прем'єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом і планує переговори з очільником уряду Литви Міндаугасом Сінкявічюсом для формування єдиної балтійської позиції щодо транзиту російського зерна.
Головне
- Латвія планує запровадити 300% мита на перевезення та переробку зерна з Росії та Білорусі.
- Латвія розробить механізми виявлення зерна, викраденого з окупованих територій України.
- Прем'єр Андріс Кулбергс оголосив про плани на засіданні коаліції 7 вересня 2026 року.
- Кулбергс прагне єдиної позиції країн Балтії, щоб російське зерно не використовувало інфраструктуру регіону.
- Зв'язався з прем'єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом і планує переговори з литовським прем'єром Міндаугасом Сінкявічюсом.
- Минулого сезону (липень 2025 – червень 2026) Росія експортувала 46,3 млн тонн зерна через порти Чорного та Азовського морів, з початку нового сезону запити на відвантаження до балтійських портів сягнули 5 млн тонн.
Чому це важливо
300-відсотковий тариф Латвії — це суттєве загострення санкційного тиску на російський та білоруський аграрний експорт на національному рівні. Крок прямо спрямований проти зерна, яке може бути викрадене з окупованих українських територій, і поєднує балтійську торговельну політику з воєнними втратами України. Координація між Латвією, Естонією та Литвою може підсилити тиск на російські поставки через регіон у той час, коли експортери переорієнтовуються з Чорного й Азовського морів на Балтику.
Що сталося
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс 7 вересня 2026 року на засіданні коаліції оголосив про плани уряду запровадити 300-відсоткові мита на перевезення та переробку зерна з Росії та Білорусі. Мета тарифу — обмежити транзит російського та білоруського зерна через Латвію, захистити інтереси латвійських фермерів і не допустити обігу зерна, вивезеного з окупованих українських територій. Латвія також планує розробити механізми виявлення такого зерна, організувати перевірки транзитних вантажів і співпрацювати з українською стороною та лабораторіями для встановлення походження продукції. Кулбергс уже зв'язався з прем'єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом і має намір провести переговори з очільником уряду Литви Міндаугасом Сінкявічюсом для формування єдиної балтійської позиції. Партія «Національне об'єднання», що входить до коаліції, паралельно пропонує повну заборону транзиту та зберігання в Латвії сільськогосподарської продукції та кормів російського й білоруського походження.
Як про це пишуть українські джерела
Усі шість українських джерел одностайно подають латвійський тариф як відповідь на російську агресію, наголошуючи на зв'язку між новими митами і зерном, потенційно викраденим з окупованих українських територій. Українські медіа акцентують увагу на балтійській координації та представляють російський зерновий експорт як частину стратегії, яка одночасно обмежує можливості України використовувати Чорне море для експорту.
Передумови
Російські експортери почали переорієнтовувати зернові поставки з Чорного й Азовського морів на Балтику на тлі українських ударів по російських суднах і портовій інфраструктурі. У минулому експортному сезоні (липень 2025 — червень 2026) Росія експортувала 46,3 млн тонн зерна, або 90% загального обсягу, через порти Чорного та Азовського морів, тоді як через російські балтійські порти пройшов лише 1 млн тонн. З початку нового сезону до середини серпня 2026 року запити на відвантаження зерна до російських балтійських портів сягнули 5 млн тонн, а обсяги, як очікується, стрімко зростуть у вересні. Литва окремо посилює перевірки російського зерна, що транспортується через порт Клайпеда, а міністр сільського господарства Литви Кестутіс Мажейіка розпорядився перевіряти походження всього зерна, що імпортується з Росії та Білорусі. Латвія є членом ЄС і НАТО; з 1 вересня 2026 року країна розширила заборону на російські та білоруські товари, включивши до неї друковану продукцію, одяг, взуття, головні убори, текстильні вироби, іграшки, ігри та спортивне обладнання, посилаючись на міркування національної безпеки.