Удари по Московському НПЗ і відсутність сирен: ISW пов'язує це з виборами до Держдуми
У ніч на 20 вересня українські сили завдали масованого удару по Москві та Московській області, влучивши в один із найбільших російських НПЗ — Газпромнафта-Московський НПЗ у Капотні. Влада РФ не вмикала сирени і не надсилала SMS-попереджень мешканцям, що аналітики ISW пояснили пріоритетом явки на виборах до Держдуми. Мер Москви Собянін заявив про «наймасштабнішу» відбиту атаку, натомість OSINT-аналітики зафіксували пожежу на заводі.
Головне
- 20 вересня українські сили завдали масованого ракетно-дронового удару по Москві та Московській області.
- Вночі того ж дня було уражено Газпромнафта-Московський НПЗ у районі Капотня — один із найбільших НПЗ Росії потужністю ~12 млн тонн нафти на рік.
- За даними Генштабу ЗСУ, на заводі пошкоджено установку первинної переробки АВТ-6, комбіновану переробну установку та установку ізомеризації.
- Українська компанія Fire Point повідомила, що удар завдано дронами FP-1; на Telegram опубліковано відео пусків крилатих ракет FP-5 Flamingo.
- У Московській області не вмикали сирени і не розсилали SMS-попереджень, обмежувався мобільний зв'язок.
- ISW оцінив, що російська влада свідомо не попереджала населення, щоб не знизити явку на виборах до Держдуми 20 вересня.
- Мер Москви Собянін заявив, що «наймасштабніший» наліт відбито і знищено понад 1 600 дронів; OSINT-аналітики Astra та дані Генштабу свідчать про пожежу на НПЗ.
Чому це важливо
Ураження одного з найбільших російських НПЗ у самій Москві показує, що українські далекобійні засоби здатні діставати стратегічну енергетичну інфраструктуру в глибині території РФ. Аналітики ISW оцінюють, що Кремль свідомо приховував загрозу від населення в день голосування, поставивши картинку «нормальності» вище за безпеку цивільних. Ситуація також виявила розкол у російському інформаційному полі: навіть прокремлівські «воєнкори» розкритикували дії влади та обмеження зв'язку.
Що сталося
У ніч на 20 вересня 2026 року українські сили завдали масованого удару по Москві та Московській області. За даними Генштабу ЗСУ, в районі Капотня було уражено Московський нафтопереробний завод «Газпромнафта-МНПЗ» — пошкоджено установку первинної переробки АВТ-6, комбіновану переробну установку та установку ізомеризації. Українська оборонна компанія Fire Point повідомила, що удар завдано дронами FP-1, а на Telegram з'явилося відео пусків крилатих ракет FP-5 Flamingo тієї ж ночі. За даними OSINT-аналітиків Astra, на території НПЗ сталася пожежа. Мер Москви Собянін заявив про «наймасштабніший» наліт дронів і понад 1 600 збитих безпілотників, зокрема 450 на підступах до міста — ці цифри не збігаються з даними про пожежу на заводі. Під час удару влада РФ не вмикала сирени в Московській області і не розсилала SMS-попереджень, обмежуючи мобільний зв'язок, а мешканці скаржилися на відсутність сповіщень у Telegram-каналі губернатора Воробйова, після чого коментарі там було закрито.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела фокусують увагу на двох моментах. По-перше, на успіху ЗСУ: підтвердженні Генштабом ураження конкретних установок Московського НПЗ і ідентифікації зброї — дронів FP-1 та крилатих ракет FP-5 Flamingo. По-друге, на оцінці ISW: відсутність сирен і SMS подається як свідоме рішення Кремля, що поставив явку на «виборах» до Держдуми вище за безпеку цивільних. Саме слово «вибори» у джерелах подається в лапках, що підкреслює невизнання їх легітимності.
У чому розходиться висвітлення
Мер Москви Собянін стверджує, що атаку повністю відбито і знищено понад 1 600 дронів. Водночас OSINT-аналітика проєкту Astra та дані Генштабу ЗСУ вказують, що безпілотники досягли території Московського НПЗ і спричинили там пожежу. Ці дві версії прямо суперечать одна одній.
Передумови
Газпромнафта-Московський НПЗ — один із найбільших нафтопереробних заводів Росії, потужністю близько 12 млн тонн нафти на рік, де виробляються бензин, дизельне та авіаційне паливо, мазут та інші нафтопродукти. 20 вересня 2025 року в Росії відбувалися вибори до Державної думи.