Опубліковано · Оновлено

Українські удари зупинили половину найбільших російських НПЗ: Трамп закликав припинити атаки, Україна ставить умови

Три з шести найбільших російських нафтопереробних заводів, які сукупно виробляють близько половини російського дизеля, у вересні суттєво скоротили або повністю зупинили виробництво після ударів українських безпілотників. «Кінеф» у Киришах повністю зупинив роботу, Волгоградський НПЗ і НОРСИ працюють приблизно на чверть потужності, «Танеко» зазнав атаки 13 вересня, наслідки якої поки не оцінено. Президент США Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі дизеля, пояснивши глобальний дефіцит пального російсько-українською війною, а не конфліктом США з Іраном; Україна відповіла готовністю до перемир'я за умови припинення Росією ударів по українській енергетиці.

Головне

  • Шість найбільших російських НПЗ — Омський, «Кириші» («Кінеф»), «Танеко», Волгоградський, НОРСИ і Пермський — сукупно дають близько половини виробництва дизеля в РФ.
  • «Кінеф» повністю зупинив роботу; Волгоградський НПЗ і НОРСИ працюють приблизно на чверть проєктної потужності.
  • «Танеко» в Нижньокамську зазнав удару безпілотників 13 вересня; вплив на виробництво поки не оцінено.
  • 13 вересня Трамп закликав Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі дизеля, назвавши причиною глобального дефіциту війну РФ проти України, а не конфлікт США з Іраном.
  • Україна заявила про готовність до перемир'я за умови, що Росія припинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.
  • Середня ціна дизеля у США 10 вересня вперше перевищила $6 за галон (дані GasBuddy); на тлі скорочення виробництва РФ уже обмежує експорт бензину, дизеля та авіапального.
  • За даними МЕА, протягом перших восьми місяців 2026 року російські НПЗ успішно атакували в середньому кожні три дні.

Чому це важливо

Удари по російських нафтопереробних заводах, які виробляють близько половини дизеля в країні, вже перетворилися з військового епізоду на чинник глобального паливного ринку: ціна дизеля у США вперше перевищила $6 за галон, Росія обмежує експорт бензину, дизеля та авіапального, а Туреччина й Бразилія — основні покупці російського дизеля — ризикують втратити ключового постачальника. Паралельно президент США публічно вимагає від Києва припинити атаки на російську інфраструктуру дизеля, а Україна ставить відповіддю умову — припинення Росією ударів по українській енергетиці. Таким чином, удари по НПЗ стали одним із аргументів у дипломатичному торзі про формат можливого перемир'я.

Що сталося

У вересні 2026 року три з шести найбільших російських нафтопереробних заводів — «Кінеф» у Киришах, Волгоградський НПЗ і НОРСИ — суттєво скоротили або повністю зупинили виробництво дизельного пального через пошкодження від українських ударів безпілотників. «Кінеф» повністю припинив роботу, Волгоградський НПЗ і НОРСИ працюють приблизно на чверть проєктної потужності, випускаючи дизель у кілька разів нижче від звичайного рівня. 13 вересня дрони вдарили по «Танеко» в Нижньокамську, але наслідки для виробництва поки що оцінити неможливо. За даними Міжнародного енергетичного агентства, протягом перших восьми місяців 2026 року російські НПЗ успішно атакували в середньому кожні три дні. На тлі падіння виробництва Росія вже обмежує експорт бензину, дизеля та авіапального. 10 вересня середня ціна дизеля у США вперше перевищила $6 за галон (дані GasBuddy). 13 вересня президент США Дональд Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі дизеля, заявивши, що саме російсько-українська війна, а не конфлікт США з Іраном, спричиняє глобальний дефіцит пального та зростання цін. Україна відповіла, що готова до перемир'я за умови, що Росія також припинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа фокусують увагу на практичному боді ударах: які саме російські НПЗ зупинилися чи скоротили випуск, які установки пошкоджено (зокрема на саратовському й сизранському заводах), і як ці втрати впливають на експортний потенціал Росії. Окремо підкреслюється позиція Києва — готовність до перемир'я, але лише в обмін на припинення Росією ударів по українській енергетиці, що протиставляється вимозі Трампа зупинити атаки на російські НПЗ.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні видання, передусім ті, що спираються на Reuters, подають сюжет під кутом впливу на світовий паливний ринок: падіння російського експорту дизеля з ~2,5 млн т на місяць роком раніше до менш ніж 1 млн т після червневих обмежень, ключові покупці — Туреччина й Бразилія, рекордні $6 за галон у США й додатковий тиск від конфлікту навколо Ірану. На цьому тлі виділяють заяву Трампа, який пов'язав глобальний дефіцит пального з війною РФ проти України, і наголошують на вразливості американського агросектору, який і до цього чотири роки жив у умовах посухи, високих витрат і наслідків торговельної політики Трампа.

У чому розходиться висвітлення

Джерела дещо різняться у формулюваннях: «Кінеф» в одних описах «повністю зупинив роботу», в інших — «припинив діяльність»; одне українськомовне видання говорить про два неназвані російські НПЗ, що призупинили роботу, тоді як ширші репортажі на основі Reuters конкретизують — «Кінеф», Волгоградський НПЗ і НОРСИ; також є розбіжності в датах запровадження експортних обмежень (червень проти липня).

Передумови

Російські НПЗ зазнають ударів українських безпілотників у сталому темпі: за даними МЕА, у перші вісім місяців 2026 року їх успішно атакували в середньому кожні три дні. До запровадження експортних обмежень у червні Росія експортувала менш ніж 1 млн т дизеля на місяць; роком раніше, коли заводи працювали штатно, експорт дизеля сягав близько 2,5 млн т на місяць, а з урахуванням газойлю — 3,3–3,4 млн т. До липневих обмежень Туреччина й Бразилія були найбільшими покупцями російського дизеля, забезпечуючи щонайменше половину доступних експортних обсягів. Дизель критично важливий для вантажного, залізничного, морського транспорту та сільського господарства; американський агросектор уже чотири роки живе в умовах посухи, зростання витрат і наслідків торговельної політики адміністрації Трампа.