Стрілянина між СБУ і ГУР у Києві: підозри двом, суд обрав запобіжні заходи, Зеленський пообіцяв звільнення у двох структурах

Чому це важливо

Відкритий збройний конфлікт між СБУ і ГУР у центрі столиці — рідкісна подія, що ставить питання про координацію між двома ключовими силовими структурами та їхню підзвітність президенту. Інцидент призвів до кримінальних проваджень щодо конкретних співробітників обох відомств і до кадрових рішень на найвищому рівні. СБУ пов'язує події з викритою, за її версією, підготовкою замаху на одного з лідерів російської опозиції на замовлення ФСБ, що виводить внутрішній конфлікт у площину контррозвідувальної роботи проти Росії. Одночасне оприлюднення персональних даних співробітників СБУ та звинувачення на адресу ДБР у їхньому «зливі» створюють окремий інформаційний фронт довкола справи.

Що сталося

У ніч на 2 вересня та вранці 2 вересня у Дніпровському районі Києва на масиві Березняки сталися два епізоди стрілянини за участі представників СБУ і ГУР. Конфлікт виник на тлі затримання 23 серпня заступника командира РДК Степана Каплунова, якого РДК називає викраденим, а СБУ — затриманим у межах контртерористичної операції. За словами командира РДК Дениса Капустіна, у ранковому епізоді вогонь відкрили представники СБУ; СБУ стверджує, що на її оперативно-слідчу групу напали, і для припинення нападу залучали спецпідрозділ «Альфа». Троє бійців ГУР отримали поранення.

3 вересня генпрокурор Руслан Кравченко повідомив про підозри двом учасникам інциденту: співробітнику СБУ Назару Верхолі (ч. 2 ст. 365 КК України) та військовослужбовцю ГУР, командиру загону Сергію Іванову (ст. 348 КК України). 4 вересня Печерський районний суд Києва обрав Іванову запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, Верхолі — особисту поруку; обох звільнено з-під варти в залі суду. Засідання проходили у закритому режимі.

Президент Володимир Зеленський 3 вересня назвав інцидент «абсолютно ганебним» і заявив, що у СБУ і ГУР звільнять заступників керівників, відповідальних за ситуацію; того ж дня він підписав указ про звільнення начальника департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ Олега Храмова. СБУ 3 вересня оприлюднила відео та скріншоти переписки, в яких Каплунов нібито визнає контакти з ФСБ, і заявила, що той готував замах на лідера російського опозиційного руху (за даними ЗМІ — Ахмеда Закаєва), який мав прибути до України на День Незалежності. Каплунов заперечує звинувачення і стверджує, що зізнання було зроблене під психологічним тиском.

Розслідування обставин збройного інциденту веде ДБР; окреме провадження відкрито за фактом поширення персональних даних співробітників 5-го управління ДКР СБУ, опублікованих у Telegram-каналі екснардепа Ігоря Мосійчука. Блогери Ігор Лаченков і Сергій Стерненко звинуватили ДБР у «зливі» даних, на що ДБР відповіло пучним запереченням і звинуваченням на адресу блогерів у спробі дискредитації.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ подають інцидент передусім як прояв інституційного протистояння між СБУ і ГУР та пов'язують його з особистим і політичним конфліктом керівників двох структур — Олександра Поклада і Кирила Буданова. Політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю оцінив події як спробу знайти або сфабрикувати компромат на Буданова. Детально висвітлюються обидві версії: версія СБУ про викриття підготовки замаху на російського опозиціонера на замовлення ФСБ та версія захисту і РДК про те, що Каплунов був викрадений і допитаний під тиском. Значну увагу привернули судові засідання 4 вересня в Печерському суді, де прокурор просив тримання під вартою, а суд обрав м'якіші запобіжні заходи, та інформаційний скандал довкола публікації Мосійчуком персональних даних співробітників СБУ.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться щонайменше у п'яти ключових пунктах. 1) Характер затримання Каплунова 23 серпня: РДК і сам Каплунов називають це викраденням із застосуванням кайданків і психологічного тиску; СБУ стверджує, що йдеться про законне затримання в межах контртерористичної операції. 2) Хто відкрив вогонь у ранковому епізоді 2 вересня: Капустін стверджує, що стріляли представники СБУ, стріляли під ноги і ГУР не відповідало; СБУ заявляє, що на її оперативно-слідчу групу напали і «Альфа» застосувала зброю для припинення збройного опору. 3) Хто ініціював фізичне зіткнення: за версією СБУ, яку наводить адвокат Тарас Боровський, Іванов «напав першим»; за версією Капустіна, агресію проявили співробітники СБУ. 4) Чи передавало ДБР персональні дані співробітників СБУ: блогери Лаченков і Стерненко стверджують, що запит у ДБР за вказівкою директора Олексія Сухачова призвів до публікації у Мосійчука; ДБР офіційно це заперечує і кваліфікує заяви як спробу дискредитації. 5) Реальність заявленого СБУ «замаху» на лідера російської опозиції (за даними ЗМІ — Ахмеда Закаєва): СБУ стверджує, що викрила підготовку вбивства на замовлення ФСБ; оточення Закаєва заявило, що дізналося про замах лише з медіа; Каплунов заперечує самі звинувачення.

Передумови

РДК (Російський добровольчий корпус) підпорядкований спецпідрозділу ГУР «Тимур», створеному, за оцінкою політолога Володимира Фесенка, за ініціативою Кирила Буданова. Командир РДК Денис Капустін стверджує, що керівництво знає про всі контакти Каплунова з російською стороною і що несанкціонованих контактів у того немає. 1 вересня начальник штабу РДК Олександр Фортуна публічно заявив про викрадення Каплунова у дворі його будинку в Києві; пізніше стало відомо, що затримання провела СБУ. СБУ наполягає, що Каплунов визнав контакти з ФСБ і співпрацював зі слідством, тому запобіжний захід до нього не застосовувався; Каплунов і його адвокати це заперечують, називаючи визнання вибитим під тиском. ГУР після оприлюднення даних про співробітників СБУ заявило про цілеспрямовану інформаційну кампанію проти воєнної розвідки із залученням медіа, блогерів і Telegram-каналів, зокрема за винагороду.