Опубліковано · Оновлено

Кличко у Раді відкинув звинувачення у непідготовленості Києва до зими й розкритикував центральну владу

14 жовтня 2026 року мер Києва Віталій Кличко виступив у Верховній Раді після виклику депутатів 13 жовтня з доповіддю про підготовку столиці до зимового періоду. Він відкинув закиди президента щодо відставання Києва у виконанні Плану стійкості, натомість звинуватив центральну владу у «постійних ляпасах» і блокуванні коштів. Кличко навів статистику ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та перелічив заходи з резервного енергозабезпечення міста.

Головне

  • 13 жовтня Верховна Рада викликала мера Києва Віталія Кличка для доповіді про ситуацію у столиці.
  • 14 жовтня Кличко виступив у Раді; за даними деяких джерел, його промова тривала лише п'ять хвилин, бо депутати не надали більше часу.
  • Кличко повідомив про 12 ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у 2022 році, 7 у 2023-му, 0 у 2024-му, 19 у 2025-му та майже 50 у 2026 році.
  • Мер заявив про підготовку майже 700 генераторів, 70 мобільних котелень і 3 дизельних електростанцій; «Київводоканал» має 103 генератори.
  • Кличко розкритикував центральну владу за «постійні ляпаси» Києву та звинуватив уряд у блокуванні коштів і замороженні платежів.
  • 9 і 13 жовтня президент Володимир Зеленський публічно дорікнув міській владі Києва за майже повне невиконання термінів Плану стійкості та недостатню підготовку до зими.

Чому це важливо

Публічне протистояння мера столиці і центральної влади відбувається напередодні зими, на тлі ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури, і стосується питання, хто несе відповідальність за готовність Києва до опалювального сезону. Виступ Кличка у парламенті та його детальна статистика ударів і резервних заходів дають конкретну картину стану енергетичної стійкості міста. Виклик мера до Ради свідчить про те, що депутати включаються у це протистояння, яке, за оцінками політологів, тягнеться ще з часу до обрання Зеленського президентом і може завершитися спробою звільнення мера або відкластися до післявоєнних виборів.

Що сталося

13 жовтня Верховна Рада викликала мера Києва Віталія Кличка для доповіді щодо ситуації у столиці. 14 жовтня він виступив перед депутатами; за даними частини джерел, промова тривала лише п'ять хвилин, оскільки депутати відмовили у додатковому часі. Кличко відкинув звинувачення президента у відставанні Києва від інших регіонів у виконанні Плану стійкості і натомість розкритикував центральну владу за «постійні ляпаси», «брехливу кампанію» проти столиці та блокування коштів, що призвело до замороження платежів. Він навів статистику ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — 12 у 2022 році, 7 у 2023-му, 0 у 2024-му, 19 у 2025-му та майже 50 у 2026 році — і заявив, що підготовка до зими тривала «під обстрілами ворога». Серед перелічених заходів: майже 700 генераторів для тепло- і водопостачання, 70 мобільних котелень, будівництво 3 дизельних електростанцій, 103 генератори у «Київводоканалі», генератори у всіх закладах освіти (з них 285 великої потужності) та 480 генераторів у лікарнях. Кличко поставив питання про протиповітряну оборону столиці, захист об'єктів Укренерго і виділені на це мільярди, а також заявив про несправедливість закидів щодо зриву опалювального сезону, який ще навіть не розпочався. Після виступу народна депутатка Мар'яна Безугла повідомила, що зареєструвала законопроєкт, який дозволить ставити питання запрошеним до парламенту, оскільки чинна процедура цього не передбачає.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела зосереджують увагу на парламентському виступі Кличка та його детальному переліку заходів з підготовки до зими, подаючи це як аргумент проти закидів у недостатній готовності столиці. Кілька видань виокремлюють його контрнапад на центральну владу — заяви про заблоковані кошти, «брехливу кампанію» та питання про ППО й Укренерго. Політичні коментарі в українських медіа представляють епізод як частину тривалого конфлікту між Офісом президента і Кличком, який розпочався ще до президентства Зеленського і може завершитися спробою звільнення мера з посади керівника міської державної адміністрації або ж перенесенням розв'язки на післявоєнні вибори мера.

У чому розходиться висвітлення

Джерела по-різному передають прізвище мера латиницею: більшість використовує «Klitschko», але низка матеріалів пише «Klychko». Частина джерел зазначає, що виступ Кличка у Раді тривав лише п'ять хвилин, оскільки депутати не дали більше часу, тоді як інші про це обмеження не згадують. Різниться і рамкування подальшого розвитку: одне з джерел подає ситуацію як намагання Офісу президента скористатися суспільним незадоволенням, інше — як вже тривале протистояння, яке може бути вирішене лише на післявоєнних виборах мера.

Передумови

9 жовтня президент Зеленський публічно дорікнув міській владі Києва за майже повне невиконання термінів Плану стійкості і наголосив на персональній відповідальності Міністерства інфраструктури та обласних адміністрацій за гальмування робіт; 13 жовтня він повторив, що Київ недостатньо підготовлений до зими й відстає від інших регіонів. Того ж дня Верховна Рада викликала Кличка для доповіді. Кличко навів статистику ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у попередні роки та повідомив про масштабні резервні заходи. У день його виступу нічний удар спричинив значні пошкодження об'єктів у Києві та області. Київська міська прокуратура раніше подала позов щодо бездіяльності міської адміністрації у справі встановлення мобільних укриттів; Кличко пояснив це відповідальністю районних адміністрацій і тим, що виділені на укриття пів мільярда гривень не були використані й повернулися в бюджет. Політолог Володимир Фесенко у коментарі «Радіо NV» заявив, що конфлікт між Кличком і Зеленським існував ще до обрання Зеленського президентом, і допустив можливість звільнення Кличка з посади керівника міської державної адміністрації, яке той може оскаржити в суді.