США запропонували Росії розморозити $100 млрд, продаж частки «Лукойлу» та відновити експорт білоруського калію

Чому це важливо

Публікація показує конкретні економічні поступки, на які США готові були піти заради обмеження російських ударів по українській енергетиці, і одночасно фіксує ділові зв'язки спецпредставників Віткоффа та Кушнера з потенційними покупцями російських активів, що породжує запитання щодо конфлікту інтересів. Рішення про дизельне пальне, ухвалене під час переговорів у Маямі без попередження української сторони, пояснює, чому українська делегація залишила стіл переговорів і чому європейські столиці наполягають на посиленні, а не послабленні санкційного тиску.

Що сталося

Наприкінці вересня, на полях Генеральної Асамблеї ООН, адміністрація Трампа відновила прямий діалог із Росією. Спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер передали Москві три «економічні стимули» в обмін на припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі та суднах. Перший — розблокування до $100 млрд заморожених на Заході російських державних активів, яке США позиціювали як «авансовий стимул» для часткового припинення вогню. Другий — багатомільярдний продаж частки «Лукойлу»; потенційними покупцями названо групу близькосхідних інвесторів, частина яких мала ділові зв'язки з самими Віткоффом і Кушнером. Третій — дозвіл Білорусі, союзнику Москви, відновити експорт калійних добрив.

Українські посадовці були здивовані масштабом поступок. Київ не відкинув пропозицій, але вимагав гарантій: «дзеркальні» виплати Україні з кожного розмороженого долара або ж гарантовані додаткові поставки зброї у разі порушення угоди з боку Москви. Переговори за цим треком не дали прориву.

9 жовтня Трамп після розмови з Путіним оголосив про відкриття американського ринку для російського дизельного пального; того ж дня Мінфін США видав тимчасову ліцензію, що дозволяє операції з російським дизелем до 7 квітня 2027 року. За словами Трампа, Росія «негайно» поставить понад 300 тис. тонн пального, у листопаді — ще 500 тис. тонн, а згодом — до мільйона тонн. Кремль підтвердив готовність постачати нафту і нафтопродукти, але не запропонував зустрічних поступок і заявив, що мирні переговори тимчасово не відновлюються. За даними Axios, рішення щодо дизелю було реакцією на відмову Зеленського припинити удари по російських НПЗ.

Українська делегація у складі Давида Арахамії, Рустема Умєрова, Кирила Буданова і Сергія Кислиці проводила переговори з Віткоффом і Кушнером у Маямі за участю європейських дипломатів; про рішення щодо дизелю її не попередили, і переговори завершилися передчасно. За словами радника президента Дмитра Литвина, українські групи вже поверталися додому. Наступного дня Трамп заявив, що Україні час обрати нового президента, і пов'язав українські удари зі зростанням світових цін на пальне.

Як про це пишуть українські джерела

Усі три українські джерела спираються на один матеріал NYT і наголошують на неочікуваному масштабі пропозицій, з якими Віткофф і Кушнер прийшли до Москви, та на подиві українських посадовців. Медіа підкреслюють, що вигоду від запропонованого пакета отримували не лише Росія, а й Білорусь і близькосхідні інвестори, пов'язані з американськими переговорниками, і подають це як однобокі поступки. Паралельно вони фіксують помірковану позицію Києва — не категоричну відмову, а вимогу «дзеркальних» виплат або гарантій озброєнь, — щоб показати, що українська сторона зберегла переговорну стійкість. Рішення Трампа про дизель подається разом із цитатою Зеленського про «слабке рішення сильних партнерів» і «інвестицію у війну», що підкреслює українське невдоволення.

У чому розходиться висвітлення

Американське подання позиціювало розблокування активів як «авансовий стимул» для часткового припинення вогню, тоді як українські джерела характеризують ті самі пропозиції як неочікувано далекосяжні поступки без зустрічних кроків з боку Москви, здатні профінансувати подальшу війну. Щодо рішення про дизель: за даними Axios, Трамп зняв санкції через відмову Зеленського припинити удари по російських НПЗ; українські та європейські коментатори, зокрема Каллас, Мерц і Крістерссон, оцінюють цей крок як джерело додаткових воєнних доходів для Росії напередодні розгляду 12 жовтня найбільшого з початку війни пакета санкцій.

Передумови

Адміністрація Трампа відновила прямий американо-російський переговорний трек наприкінці вересня на полях Генеральної Асамблеї ООН. Ідею розморозки до $100 млрд російських активів Вашингтон обговорював ще у 2024 році. У переговорах у Маямі, окрім американських емісарів, брали участь українські переговорники та європейські дипломати. Рішення щодо дизелю Трамп обґрунтовував відмовою Києва припинити удари по російських НПЗ, які він називав причиною зростання цін на пальне.