Угорщина відмовилась виконувати норму ЄС про позбавлення тимчасового захисту українців призовного віку
Угорщина повідомила Єврокомісію, що не застосовуватиме положення Директиви про тимчасового захисту, яке забороняє надавати захист українцям із невиконаним військовим обов'язком, і продовжить надавати тимчасовий захист чоловікам призовного віку, передусім із Закарпаття. Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт підтвердив, що Угорщина скористалася дискрецією за статтею 7 директиви, і заявив, що рішення не матиме наслідків з боку ЄС.
Головне
- Угорщина повідомила Єврокомісію, що не реалізовуватиме норму Директиви про тимчасового захист щодо осіб із невиконаним військовим обов'язком перед Україною
- Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт підтвердив, що Угорщина скористалася дискрецією за статтею 7 Директиви про тимчасового захист
- Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр 3 вересня заявив, що Угорщина продовжить захищати українських чоловіків призовного віку, передусім закарпатців
- Рада ЄС вирішила, що тимчасовий захист у принципі не надається особам, які нещодавно прибули і яких Україна не дозволила виїхати через військовий обов'язок
- З 5 серпня тимчасовий захист не надається без підтвердження виконання військових обов'язків за українським законом; норма не поширюється на тих, хто вже має захист у ЄС
- Ламмерт зазначив, що держави-члени не можуть самостійно звужувати коло осіб, які мають право на захист, але можуть розширювати його на додаткові категорії
- У липні Рада ЄС подовжила тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року
Чому це важливо
Рішення Угорщини створює прямий розкол у ЄС щодо політично чутливого аспекту війни в Україні — поводження з чоловіками призовного віку, які тікають від мобілізації. Політика цілеспрямовано поширюється на Закарпаття, де мешкає значна угорська меншина, що порушує питання вибіркового захисту. Підтвердження Єврокомісії, що такі дії дозволені статтею 7 директиви і не потягнуть наслідків з боку ЄС, підкреслює широку дискрецію держав-членів у застосуванні цього механізму.
Що сталося
Угорщина офіційно повідомила Єврокомісію, що не застосовуватиме положення Директиви ЄС про тимчасового захисту, яке забороняє надавати захист особам із невиконаним військовим обов'язком перед Україною. Натомість Будапешт скористався дискрецією за статтею 7 директиви, щоб продовжити надавати тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, передусім із Закарпаття. Під час брифінгу речник Єврокомісії Маркус Ламмерт підтвердив отримання повідомлення і нагадав, що Рада ЄС ухвалила рішення не надавати захист у принципі особам, яких Україна не дозволила виїхати через військовий обов'язок, але держави-члени мають певну дискрецію у виконанні цього рішення. Ламмерт також зазначив, що держави-члени не можуть самостійно звужувати коло осіб, які мають право на захист, але можуть розширювати його на додаткові категорії, і додав, що рішення Угорщини не матиме наслідків з боку ЄС. Раніше, 3 вересня, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр публічно заявив, що Угорщина продовжить захищати українських чоловіків призовного віку, насамперед закарпатців.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ одностайно висвітлюють рішення Угорщини як прямий виклик спільній політиці ЄС та інтересам України у питанні мобілізації. Наголошується, що ініціатива обмежити тимчасовий захист для невиконавших військовий обов'язок, за словами єврокомісара Магнуса Бруннера, надійшла від самої України. В українському інформаційному полі також звертають увагу на цілеспрямоване поширення угорського захисту на Закарпаття, де компактно проживає угорська меншина, і ставлять питання про вибірковість такого підходу. Рада українцям, які виїжджають, отримувати штампи в паспортах під час перетину кордону, розглядається як практичний спосіб убезпечити себе від втрати захисту.
Як про це пишуть міжнародні джерела
У доступних матеріалах міжнародна перспектива не представлена окремо від коментарів Єврокомісії. Брюссель підтвердив, що угорське рішення вписується в механізм статті 7 директиви і не потягне наслідків з боку ЄС, фактично визнавши дискрецію держав-членів у цьому питанні. Водночас аналітичний контекст у неукраїнських джерелах у синтезі не наведено.
Передумови
У липні 2025 року Рада ЄС подовжила тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни, до 4 березня 2028 року та погодила принцип, за яким захист у принципі не надається особам, яких Україна не дозволила виїхати через невиконаний військовий обов'язок. З 5 серпня новоприбулі українці мають підтвердити законний виїзд з України та виконання або звільнення від військового обов'язку, щоб отримати тимчасовий захист; норма не поширюється на тих, хто вже має чинний статус. Єврокомісар з внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер зазначив, що запит на виключення чоловіків призовного віку з програми тимчасового захисту надійшов від самої України. Стаття 7 Директиви про тимчасового захист надає державам-членам дискрецію розширювати захист на додаткові категорії переміщених осіб; звужувати коло осіб, які мають право на захист, самостійно держави-члени не можуть. 3 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр публічно заявив, що Угорщина продовжить захищати українських чоловіків призовного віку, насамперед із Закарпаття.