Суд у Львові засудив Зінченка до довічного ув'язнення за вбивство Ірини Фаріон
Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня засудив В'ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі за вбивство мовознавиці та ексдепутатки Верховної Ради Ірини Фаріон. Колегія суддів визнала його винним в умисному вбивстві з мотивів національної нетерпимості та незаконному поводженні зі зброєю. Вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений протягом 30 днів.
Головне
- Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня засудив В'ячеслава Зінченка до довічного ув'язнення за вбивство мовознавиці Ірини Фаріон
- Зінченка визнали винним за ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство з мотивів національної нетерпимості) та ч. 1 ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю)
- Вирок ухвалила колегія у складі Петра Невойта, Олександра Баєва та Павла Едера
- Суд стягнув 5 млн грн моральної шкоди на користь доньки Фаріон Софії Особи (замість заявлених 15 млн)
- Вирок не набрав законної сили й може бути оскаржений протягом 30 днів у Львівському апеляційному суді
- Підсудний під час процесу чотири рази відмовився давати показання, відмовився від останнього слова, оголошував голодування та намагався скоїти суїцид у залі суду
- Після оголошення вироку під судом лунали вигуки «Ганьба» від прихильників Зінченка
Чому це важливо
Вирок кваліфікує вбивство Фаріон як злочин з мотивів національної нетерпимості та, за версією слідства, пов'язує виконавця з російською неонацистською організацією — у країні, де захист української мови роками залишається чутливим політичним і суспільним питанням. Справа привернула увагу до радикальних спільнот у месенджерах і до рівня безпеки під час резонансних судових процесів.
Що сталося
1 жовтня Шевченківський районний суд Львова оголосив вирок у справі про вбивство мовознавиці та ексдепутатки Верховної Ради VII скликання Ірини Фаріон. Колегія суддів у складі Петра Невойта, Олександра Баєва та Павла Едера визнала В'ячеслава Зінченка винним в умисному вбивстві з мотивів національної нетерпимості (ч. 2 ст. 115 КК) та незаконному поводженні зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК) і призначила покарання — довічне позбавлення волі. Оголошення вироку тривало близько п'яти годин, засідання відбувалося за посиленої охорони з потрійною перевіркою присутніх, вулицю біля суду перекрили для руху. Підсудний упродовж процесу чотири рази відмовлявся давати показання, відмовився від права на останнє слово, оголошував голодування та намагався скоїти самогубство в залі суду. Суд також постановив стягнути 5 млн грн моральної шкоди на користь доньки Фаріон Софії Особи (із заявлених 15 млн). Вирок не набрав законної сили і протягом 30 днів може бути оскаржений у Львівському апеляційному суді. Після оголошення під будівлею суду зібралися прихильники Фаріон та прихильники підсудного; від останніх лунали вигуки «Ганьба».
Передумови
Ірину Фаріон — мовознавицю, громадську діячку та колишню народну депутатку Верховної Ради VII скликання — було застрелено в голову з близької відстані біля її будинку на вулиці Масарика у Львові ввечері 19 липня 2024 року; того ж дня вона померла в лікарні. Їй було 60 років. Підозрюваного, 18-річного мешканця Дніпра В'ячеслава Зінченка, затримали в Дніпрі 25 липня 2024 року; 26 липня суд обрав йому запобіжний захід без права внесення застави. У грудні 2024 року кваліфікацію злочину було змінено: додано мотив національної нетерпимості та незаконне поводження зі зброєю. Досудове розслідування тривало до 26 січня 2025 року, розгляд справи по суті — з лютого 2025 року; судові дебати тривали близько п'яти місяців, відбулося понад 80 засідань, матеріали справи склали 30 томів. За версією слідства, Зінченко з 2022 року перебував у Telegram-групах, які пропагують культ насильства та нетерпимість, а у 2024 році долучився до групи, пов'язаної з російською неонацистською організацією; саме там, за даними слідства, у нього сформувалась особиста неприязнь до Фаріон через її активну позицію щодо захисту української мови. Під час підготовки до злочину він орендував щонайменше три квартири у Львові, стежив за розпорядком дня потерпілої, придбав перероблений пістолет «Сталкер 2906» і в нотатках у телефоні називав себе «санітаром цього суспільства». Серед версій, які розглядало МВС, були вбивство через громадську діяльність, особисту неприязнь, замовне вбивство та можливий «російський слід».