Суд Львова засудив В'ячеслава Зінченка до довічного ув'язнення за вбивство Ірини Фаріон
Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня засудив В'ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі за вбивство мовознавиці та ексдепутатки Верховної Ради Ірини Фаріон, яку застрелили біля її дому на вулиці Масарика у Львові ввечері 19 липня 2024 року. Суд визнав його винним в умисному вбивстві з мотивів національної нетерпимості та незаконному поводженні зі зброєю, а також зобов'язав сплатити 5 млн грн моральної шкоди доньці Фаріон Софії Особі. Вирок не набрав законної сили і протягом 30 днів може бути оскаржений у Львівському апеляційному суді.
Головне
- 1 жовтня Шевченківський районний суд Львова засудив В'ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі за вбивство мовознавиці Ірини Фаріон.
- Суд кваліфікував дії як умисне вбивство з мотивів національної нетерпимості (ч. 2 ст. 115 КК) та незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК).
- Вирок ухвалила колегія суддів: головуючий Петро Невойт, судді Олександр Баєв і Павло Едер; прокурори — Дмитро Петльований та Олена Данилів.
- Ірину Фаріон застрелили ввечері 19 липня 2024 року біля її дому на вулиці Масарика у Львові; того ж дня вона померла в лікарні.
- 18-річного Зінченка з Дніпра затримали 25 липня 2024 року; розгляд справи по суті тривав із лютого 2025 року, відбулося понад 80 засідань, матеріали справи — 30 томів.
- Суд стягнув на користь доньки Фаріон Софії Особи 5 млн грн моральної шкоди (із заявлених 15 млн грн).
- Вирок не набрав законної сили та може бути оскаржений протягом 30 днів у Львівському апеляційному суді.
Чому це важливо
Вирок завершує резонансний процес щодо вбивства колишньої народної депутатки та мовознавиці Ірини Фаріон, чия проукраїнська мовна активність робила її поляризуючою постаттю. Встановлення судом мотиву національної нетерпимості та наголошення прокуратури на зв'язках обвинуваченого з російськими екстремістськими спільнотами надають справі політичного виміру. Довічне ув'язнення — найсуворіше покарання за Кримінальним кодексом України, і його призначення сигналізує, як держава ставиться до політично вмотивованих убивств. Справа також привернула увагу до проблеми онлайн-радикалізації через Telegram-групи, що пропагують насильство.
Що сталося
1 жовтня Шевченківський районний суд Львова оголосив вирок у справі про вбивство Ірини Фаріон — мовознавиці, громадської діячки та ексдепутатки Верховної Ради VII скликання. Колегія суддів під головуванням Петра Невойта (судді Олександр Баєв і Павло Едер) визнала В'ячеслава Зінченка винним в умисному вбивстві особи у зв'язку з виконанням нею громадського обов'язку з мотивів національної нетерпимості (ч. 2 ст. 115 КК), а також у незаконному поводженні зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК) і призначила покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Під час розгляду підсудний вину категорично заперечував, чотири рази відмовлявся давати показання, відмовився від останнього слова; його захист називав справу «сфальсифікованою» і вимагав відводу суддів. Цивільний позов доньки Фаріон Софії Особи суд задовольнив частково, стягнувши 5 млн грн моральної шкоди із заявлених 15 млн грн. Оголошення вироку тривало близько п'яти годин і відбувалося в умовах посиленої охорони: вулицю перед судом перекрили, усіх присутніх у залі перевіряли потрійно. Біля будівлі зібралися прихильники Фаріон, які вимагали довічного ув'язнення, а також прихильники підсудного. Вирок не набрав законної сили й може бути оскаржений протягом 30 днів у Львівському апеляційному суді.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа одностайно подають вирок як завершення резонансного вітчизняного кримінального процесу, наголошуючи на особистості жертви — мовознавиці, громадської діячки та ексдепутатки. Центральне місце в українському висвітленні посідає мотив національної нетерпимості та зв'язки обвинуваченого з російськими екстремістськими Telegram-групами, що дозволяє подавати вбивство як ідеологічно вмотивований напад, а не особистий конфлікт. Окрема увага приділяється процесуальним деталям: складу колегії суддів, прокурорам, цивільному позову доньки, відмові підсудного від показань і 30-денному строку на апеляцію. Нарешті, журналісти акцентують увагу на нотатках Зінченка, де він називав себе «санітаром цього суспільства», і представляють справу як приклад онлайн-радикалізації та ретельного планування злочину.
У чому розходиться висвітлення
У вихідних даних є розбіжність щодо дати оголошення вироку: одна з публікацій датує його 1 жовтня 2026 року, інша — 1 жовтня 2025 року, тоді як переважна більшість джерел і фактів відносить події справи до 2024–2025 років, а оголошення вироку датує 1 жовтня без чіткого зазначення року, поряд із відомостями про розгляд справи по суті з лютого 2025 року та перехід колегії суддів до нарадчої кімнати 17 вересня.
Передумови
Ірина Фаріон — мовознавиця, громадська діячка та колишня народна депутатка Верховної Ради VII скликання — була застрелена біля свого дому на вулиці Масарика у Львові ввечері 19 липня 2024 року; того ж дня вона померла в лікарні у 60 років. 18-річного підозрюваного з Дніпра затримали 25 липня 2024 року, а в грудні 2024-го кваліфікацію злочину було розширено — додано мотив національної нетерпимості та незаконне поводження зі зброєю. Слідство розглядало кілька версій, зокрема вбивство через громадську й політичну діяльність Фаріон, особисту неприязнь, замовний характер і можливий «російський слід»; обвинуваченого слідство вважало виконавцем, не виключаючи причетності інших осіб до планування. Розгляд справи по суті тривав із лютого 2025 року: судові дебати — близько п'яти місяців, понад 80 засідань, 30 томів матеріалів; 17 вересня колегія суддів пішла до нарадчої кімнати, після чого 1 жовтня оголосила вирок. Підсудний вину заперечував, відмовився від останнього слова, а його захист називав справу «сфальсифікованою» і вимагав відводу суддів.