Реєстр збитків для України відкрив усі 43 категорії заяв про відшкодування
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України (RD4U), 30 вересня завершив поетапне відкриття всіх 43 категорій заяв, передбачених його мандатом. Тепер заяви можуть подавати фізичні особи, юридичні особи та держава Україна щодо збитків, пов'язаних із повномасштабним вторгненням Росії. Реєстр уже отримав близько 195 тис. заяв, із яких понад 65 тис. уже внесені до нього.
Головне
- Реєстр збитків RD4U відкрив усі 43 категорії заяв 30 вересня.
- Заяви охоплюють збитки від 24 лютого 2022 року, подані через портал «Дія».
- З 43 категорій: 21 — для фізичних осіб, 11 — для юридичних осіб, 11 — для держави Україна.
- Реєстр отримав близько 195 тис. заяв, із яких понад 65 тис. уже внесені до реєстру.
- Останні три відкриті категорії — B1.6 «Інші втрати майна», B3.1 «Екологічні збитки» та B3.2 «Розграбування природних ресурсів» — для держави Україна.
- Реєстр лише фіксує заяви; визначення сум і виплат — майбутнє завдання Міжнародної компенсаційної комісії та Фонду.
- Конвенцію про Комісію ухвалено 16 грудня 2025 року; для набуття чинності потрібні 25 ратифікацій.
Чому це важливо
Завершення відкриття всіх 43 категорій заяв означає, що кожен тип збитків — від тілесних ушкоджень і втрати житла до екологічної шкоди та розкрадання природних ресурсів — відтепер має чіткий шлях подання в межах міжнародного компенсаційного механізму. Попит на подання заяв уже значний: Реєстр отримав близько 195 тис. заяв, із яких понад 65 тис. уже визнані прийнятними. Водночас сам Реєстр лише фіксує заяви, а визначення сум компенсації та рішення про виплати належать майбутній Міжнародній компенсаційній комісії, чия Конвенція ухвалена в грудні 2025 року й потребує 25 ратифікацій для набуття чинності. Без діючої Комісії та Фонду зафіксовані заяви поки що не перетворюються на виплати.
Що сталося
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України (RD4U), 30 вересня завершив поетапне відкриття всіх 43 категорій заяв, передбачених його мандатом. Поетапний запуск системи подання заяв розпочався 2 квітня 2024 року; протягом наступних місяців категорії відкривалися групами, а наприкінці серпня стали доступними заяви за низкою категорій для держави та юридичних осіб, а також за втратою роботи фізичними особами. Останні три категорії, відкриті 30 вересня, стосуються держави Україна — B1.6 «Інші втрати майна», B3.1 «Екологічні збитки» та B3.2 «Розграбування природних ресурсів»; заяви за ними можуть подавати держава Україна, її центральні, регіональні та місцеві органи влади, а також державні й комунальні установи та організації. Усього з 43 категорій: 21 — для фізичних осіб, 11 — для юридичних осіб і 11 — для держави; із них 12 пов'язані з бізнесом (одна — для ФОПів, 11 — для юридичних осіб). Заяви охоплюють смерть і зникнення родичів, тілесні ушкодження, катування, сексуальне насильство, примусове переміщення, втрату житла, роботи й підприємницької діяльності, пошкодження майна й інфраструктури, економічні втрати бізнесу, шкоду культурній спадщині та довкіллю, а також гуманітарні витрати держави. Заяви подаються онлайн через портал «Дія». Станом на момент оголошення Реєстр отримав близько 195 тис. заяв, із яких понад 65 тис. визнано прийнятними й внесено до Реєстру, решта ще опрацьовується. Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про відкриття всіх категорій і наголосив на відповідальності Росії та нарощуванні доказової бази. Виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський заявив, що відкриття всіх категорій дає змогу кожному типу збитків пройти визначений шлях до компенсаційного механізму, і закликав міжнародну спільноту завершити формування Комісії та Фонду.
Як про це пишуть українські джерела
Висвітлення в українських джерелах одностайно фокусується на практичному значенні відкриття для громадян, бізнесу (зокрема ФОПів) і держави як заявників. Кілька видань виносить у заголовки заяву прем'єр-міністра Сергія Корецького про відповідальність Росії за збитки людям, бізнесу й державі та про формування доказової бази для майбутнього компенсаційного механізму. У матеріалах детально пояснюється розподіл категорій за трьома групами заявників і типи збитків, а також підкреслюється подання заяв через «Дію». Цитати Маркіяна Ключковського акцентують увагу на тому, що міжнародна спільнота має завершити створення Комісії та Фонду, щоб зафіксовані права перетворилися на рішення й виплати.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному подають кількість підписантів і країн, що ратифікували Конвенцію про Міжнародну компенсаційну комісію: частина повідомлень називає 41 підписанта та 9 держав і ЄС як ратифікаторів, інша — 40 підписантів і 9 держав і ЄС, а ще одна — 40 держав і ЄС як підписантів і 10 країн-ратифікаторів. Усі інші факти щодо Реєстру та відкриття категорій збігаються між джерелами.
Передумови
Реєстр збитків для України (RD4U) було засновано Радою Європи 12 травня 2023 року; його штаб-квартира розташована в Гаазі, а також є офіс у Києві. Мандат Реєстру охоплює збитки, втрати та шкоду, завдану міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні чи проти неї з 24 лютого 2022 року. Поетапне відкриття системи подання заяв розпочалося 2 квітня 2024 року й тривало до кінця серпня 2025 року, коли відкрили нові категорії для держави, юридичних осіб і втрати роботи; фінальні три категорії для держави відкрито 30 вересня. 43 категорії поділено на 21 для фізичних осіб, 11 для юридичних осіб і 11 для держави Україна; заяви подаються онлайн через портал «Дія». Міжнародний компенсаційний механізм складається з трьох елементів: Реєстру (поточна стадія), майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії та майбутнього Компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати. Конвенцію про Комісію ухвалено 16 грудня 2025 року на Дипломатичній конференції в Гаазі; для набуття чинності необхідні 25 ратифікацій, а кількість підписантів і ратифікацій на момент підготовки матеріалів ще не досягла цього порога.