ЦПК: ДБР знала про злочини в «Скелі» ще в березні, але почала розслідування лише після розслідування Бабеля
Центр протидії корупції стверджує, що Державне бюро розслідувань могло знати про можливі злочини в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» щонайменше з березня 2026 року, але відкрило провадження лише після публікації Бабеля 23 червня. Управління військового омбудсмена надіслало вісім листів до ДБР та Офісу Генпрокурора з березня по червень, однак у шести з восьми випадків бюро не внесло відомості до ЄРДР. Після медійного розслікування командувача полку Юрія Харкавого відсторонили, а ДБР почало розслідування за статтею про зловживання владою в умовах воєнного стану.
Головне
- За даними ЦПК, ДБР могло знати про злочини в 425-му ОШП «Скеля» щонайменше з березня 2026 року.
- Управління військового омбудсмена з березня по червень 2026 року надіслало вісім листів до ДБР та Офісу Генпрокурора; у 6 з 8 випадків ДБР не відкрило провадження, пославшись на недостатні підстави для внесення до ЄРДР.
- Листи описували ненадання медичної допомоги, що призвело до смерті, погрози зброєю та бойовими гранатами, незаконне позбавлення волі, фізичне насильство і тортури.
- 30 березня 2026 року до ДБР надійшов лист від сестри військовослужбовця, яка повідомила про побиття брата та ненадання меддопомоги, після чого він помер у шпиталі.
- Розслідування Бабеля 23 червня задокументувало 25 смертей мобілізованих у полку за попередні шість місяців; пізніше Бабель нарахував щонайменше ще 7 смертей.
- Після публікації 24 червня командира полку підполковника Юрія Харкавого відсторонили на час перевірки.
- ДБР відкрило провадження за статтею про зловживання владою або службовим становищем в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
- Командування «Скелі» заявило, що 18 із 26 смертей сталися в шпиталі або дорогою та були пов'язані з хворобами, і висловило готовність співпрацювати з правоохоронцями.
Чому це важливо
ЦПК публічно пов'язує багатомісячну затримку розслідування ймовірних тортур і смертей у фронтовому штурмовому полку з конкретними інституціями — ДБР та Офісам Генпрокурора — у період, коли питання підзвітності військових в Україні перебувають під пильною увагою. Вже є конкретний кадровий наслідок: відсторонення командира полку Юрія Харкавого на час перевірки. Ситуація також вписується в ширшу картину повідомлень про системне насильство щодо мобілізованих у штурмових підрозділах — після публікації «Текстів» про 225-й ОШП 30 липня.
Що сталося
Центр протидії корупції заявив, що Державне бюро розслідувань могло знати про можливі злочини в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» щонайменше з березня 2026 року. За даними ЦПК, Управління військового омбудсмена з березня по червень надіслало вісім листів до ДБР та Офісу Генпрокурора із описом ненадання медичної допомоги, що призвело до смерті, погроз зброєю та гранатами, незаконного позбавлення волі, фізичного насильства і тортур. У шести з восьми випадків слідчий ДБР відмовив у внесенні відомостей до ЄРДР і перенаправив матеріали до Військової служби правопорядку для додаткової перевірки.
Розслідування почалося лише після того, як 23 червня Бабель опублікував матеріал про тортури в полку з інтерв'ю понад 30 свідків, зокрема близько десяти військовослужбовців «Скелі», які втекли з полку або продовжували служити. У першому матеріалі Бабель задокументував 25 смертей мобілізованих за попередні шість місяців; пізніше журналісти нарахували щонайменше ще сім. 24 червня командира полку підполковника Юрія Харкавого відсторонили на час перевірки. ДБР відкрило провадження за статтею про зловживання владою або службовим становищем в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
Командування «Скелі» публічно заперечило framing журналістів: за версією полку, 18 із 26 смертей сталися в шпиталі або дорогою та були пов'язані з хворобами, а командування готове співпрацювати з правоохоронцями. 30 липня «Тексти» опублікували розслідування про схожі практики — систематичні побиття, тортури та загороджувальні загони — вже в 225-му окремому штурмовому полку.
Як про це пишуть українські джерела
Обидва джерела — українськомовні медіа, і обидва ставлять у центр заяву ЦПК про те, що ДБР знала про випадки в «Скелі» заздалегідь, але не починала розслідування. Матеріали сфокусовані на інституційній підзвітності: конкретні правоохоронні органи та Офіс Генпрокурора називаються як адресати листів, а затримка подана як неспроможність відреагувати на перевірені повідомлення про тортури і смерті. Відповідь командування полку з альтернативним підрахунком загиблих (25 проти 26) і твердженням, що більшість смертей пов'язані з хворобами, наводиться як позиція частини, а не як підтверджена версія подій.
У чому розходиться висвітлення
Бабель у першому матеріалі повідомляв про 25 смертей мобілізованих, пов'язаних із 425-м полком; командування полку у своїй відповіді називало число 26 і стверджувало, що 18 із цих смертей сталися в шпиталі або дорогою та були пов'язані з хворобами. Загалом джерела не розходяться щодо факту публікації Бабеля, відсторонення командира та початку розслідування ДБР — розбіжність зосереджена саме на кількості загиблих і причиновій інтерпретації.
Передумови
425-й окремий штурмовий полк «Скеля» став об'єктом журналістських розслідувань щодо тортур, побить і смертей мобілізованих; командування полку публічно оскаржує і framing, і підрахунок загиблих. Окрім «Скелі», подібні повідомлення стосувалися 225-го окремого штурмового полку — 30 липня «Тексти» опублікували розслідування про систематичні побиття, тортури та загороджувальні загони в цьому підрозділі.