Опубліковано · Оновлено

Сибіга: українсько-польський союз може сформувати новий економічний і безпековий лад у Європі

Посол України в Польщі Андрій Сибіга написав статтю у виданні Rzeczpospolita з нагоди Дня незалежності Польщі, оприлюднену 11 листопада. У ній він заявив, що українсько-польський союз здатен формувати новий економічний та безпековий лад у Європі, запропонував поглиблення співпраці, спільне виробництво, залучення польського оборонного потенціалу до захисту європейського неба та участь Польщі у всіх ключових європейських форматах.

Головне

  • Сибіга опублікував статтю у Rzeczpospolita з нагоди Дня незалежності Польщі 11 листопада.
  • Українсько-польський союз, на думку Сибіги, сформує новий економічний та безпековий лад у Європі та стане новим європейським рушієм.
  • Польща має бути присутньою на всіх ключових форумах і найважливіших форматах, де вирішуються долі Європи.
  • У 2025 році товарообіг між Україною і Польщею становив близько 76 млрд злотих, а позитивне торговельне сальдо Польщі перевищило 37 млрд злотих.
  • Україна — сьомий за величиною ринок збуту польських товарів; за перші вісім місяців 2026 року польський експорт до України склав 41 млрд злотих.
  • Українці заснували в Польщі понад 123 тисячі підприємств, а їхній внесок у польський ВВП у 2025 році становив близько 2,4%.
  • Сибіга закликав польські компанії активніше долучатися до відбудови України як інвестори та партнери зі створення спільних підприємств.

Чому це важливо

Пропозиція Сибіги перетворює українсько-польські відносини на інструмент формування нового економічного та безпекового порядку в Європі. Україна і Польща вже співпрацюють у сфері енергетики та оборони, а їхні спільні можливості у протидії ракетах і захисті європейського неба можуть посилити безпеку регіону. Економічний вимір уже є значним: внесок української спільноти у ВВП Польщі у 2025 році становив близько 2,4%, а товарообіг — близько 76 млрд злотих. Спільне виробництво, інвестиції у відбудову, покращення прикордонної інфраструктури та спрощення митних процедур можуть поглибити ці зв'язки, а участь Польщі у всіх ключових форматах, де вирішується доля Європи, є частиною цієї пропозиції.

Що сталося

Андрій Сибіга написав статтю у виданні Rzeczpospolita з нагоди Дня незалежності Польщі, яку було оприлюднено 11 листопада. У ній посол заявив, що українсько-польський союз здатен сформувати новий економічний та безпековий лад у Європі та стати новим європейським рушієм. Сибіга запропонував поглиблення співпраці: Польща має бути представлена на всіх ключових міжнародних форумах і найважливіших форматах, де вирішуються долі Європи; Україна і Польща повинні розвивати спільне виробництво, створювати підприємства й разом виходити на світові ринки; польські компанії мають активніше долучатися до відбудови України як інвестори та партнери зі створення спільних підприємств. Окремо він назвав енергетику одним із перспективних напрямів співпраці, а для поглиблення економічних зв'язків запропонував вдосконалювати прикордонну інфраструктуру та спрощувати митні процедури. У сфері безпеки Сибіга заявив, що досвід України у протидії російським ракетах разом із оборонним потенціалом Польщі можуть зробити спільний внесок у безпеку неба над Європою особливо значущим. Він також повідомив про прогрес у врегулюванні історичної суперечки між Україною і Польщею та застерег, що обидві країни не повинні піддаватися спробам Росії внести розбрат у їхні відносини. Досвід Польщі у євроінтеграції, зокрема в переговорах, підтримці фермерів і найменших місцевих громад, Сибіга вважає безцінним для України.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела центрують увагу на прагненні України бути рівноправним партнером Польщі, а не лише отримувачем допомоги, на спільному виробництві та інвестиціях у відбудову, а також на формуванні українсько-польського союзу як нового європейського рушія. Вони підкреслюють досвід України у протидії російським ракетах, розвиток енергетичної та оборонної співпраці та застереження щодо спроб Росії внести розбрит у двосторонні відносини. Економічний вимір подано через торговельний оборот, торговельне сальдо, підприємництво, соціальні внески, логістику та інвестиційні можливості. Окремо наголошується на прогресі у врегулюванні історичної суперечки між Україною і Польщею.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Польські джерела акцентують залучення Польщі до всіх ключових міжнародних форумів і найважливіших форматів, де ухвалюються рішення про майбутнє Європи. Висвітлюються роль Польщі як партнера України в безпеці, зокрема поєднання українського досвіду протидії російським ракетам із польським оборонним потенціалом. Інтеграційний досвід Польщі подано як орієнтир для України, а українську присутність — як фактор створення підприємств, інвестицій, логістичних центрів і навчальних закладів у Польщі. Наголошується на необхідності спільних підприємств, виробництва та виходу на світові ринки, а також на історичному досвіді взаємодії.

Передумови

Польща підтримувала Україну з перших років російської агресії у 2014 році та після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році; польські родини надали притулок українцям. Від початку повномасштабної війни українці заснували в Польщі понад 123 тисячі підприємств, і майже кожне десяте нове індивідуальне підприємство, зареєстроване у 2022–2025 роках, було створене громадянами України. Україна стала сьомим за величиною ринком збуту польських товарів: у 2025 році польський експорт до України сягнув майже 57 млрд злотих, майже вдвічі більше, ніж у 2021 році, а позитивне торговельне сальдо Польщі перевищило 37 млрд злотих. Кількість громадян України під тимчасовим захистом у Польщі з січня до вересня 2026 року скоротилася приблизно на 11% — з 966 тисяч до 859 тисяч, при цьому кількість тих, хто сплачує внески до Управління соціального страхування Польщі, за рік зросла приблизно на 10% і перевищила 910 тисяч; у 2026 році українці перерахували до нього 7,4 млрд злотих, або близько 2 млрд євро. Держава тайно передує: Радослав Сікорський раніше застеріг європейських союзників від переговоров щодо припинення російсько-української війни без урахування інтересів Східної Європи у сфері безпеки.