Володимир Зеленський
Володимир Зеленський — український політик і колишній актор, обраний президентом України у 2019 році. До політичної кар'єри здобув популярність як комедійний актор і продюсер, зокрема завдяки серіалу «Слуга народу», де зіграв роль вчителя, який став президентом. Під час повномасштабного російського вторгнення 2022 року очолив оборонну політику країни та став одним із головних дипломатичних голосів України на міжнародній арені.
-
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідданими через удари по НПЗ Росії
Президент Зеленський в інтерв'ю NPR підтвердив, що адміністрація Трампа попередила Україну про можливе припинення обміну розвідданими та закупівлі європейцями американської зброї, якщо удари по російських нафтопереробних заводах не припиняться. За словами Зеленського, попередження було передане українським генералам, а не йому, і станом на 13–14 жовтня обмін розвідданими фактично не зупинений. Трамп публічно це підтвердив, а Білий дом, за даними Semafor, продовжує обговорювати такий варіант. Того ж тижня, 12 та 13 жовтня, Київ зазнав ударів балістичними ракетами, щодо яких Україна не отримала завчасного попередження від партнерів — повітряна тривога оголошувалася лише після перших вибухів. У ніч на 14 жовтня SpaceX/Starshield запровадили обмеження швидкості для терміналів, які використовують ЗСУ, а Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і контролюється ним.
-
Британія прискорить постачання LMM Україні та повністю запровадила заборону морських послуг для російського СПГ
14 жовтня під час візиту президента Володимира Зеленського до Лондона уряд Великої Британії оголосив про прискорення постачання Україні легких багатоцільових ракет LMM та новий пакет зенітних ракет вартістю 45 млн фунтів стерлінгів, з яких 10 млн фунтів будуть доставлені напередодні зими. Лондон також повністю запроваджує заборону на надання морських послуг для експорту російського скрапленого природного газу і закликатиме партнерів підтримати аналогічні обмеження під час зустрічей МВФ у Бангкоку.
-
Уночі 14 жовтня в Луцьку горіла нафтобаза після удару російського безпілотника
У ніч на 14 жовтня в Луцьку сталася пожежа на території нафтобази після влучання російського реактивного безпілотника. Загоряння почалося близько 2-ї години ночі, рятувальники ДСНС ліквідували пожежу о 4:38. Про це повідомив секретар Луцької міської ради Андрій Разумовський, який закликав жителів під час повітряної тривоги перебувати в укриттях.
-
SpaceX вночі обмежила швидкість терміналів Starshield для ЗСУ — без попередження, зі зривом місій
У ніч проти 14 жовтня SpaceX в односторонньому порядку запровадила швидкісне обмеження для терміналів Starshield — «військового пакету» Starlink, який використовують Сили оборони України. Зв'язок почав зникати під час руху на швидкості понад 160 км/год (100 миль/год), а згодом, за повідомленнями, обмеження посилили до 60–70 км/год. Про скасування низки безпілотних місій повідомив 7-й корпус ДШВ на Гуляйпільському напрямку. Міноборони контактує зі США, SpaceX та партнерами по НАТО і перевіряє резервні канали зв'язку. Президент Зеленський назвав рішення «великою помилкою», а глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив Маска у політизації продуктів.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
Російські реактивні «Шахеди» долетіли до Львова та Луцька: у Луцьку пошкоджено найбільший живопис України
Протягом останніх днів Росія запустила з окупованого Криму кілька десятків реактивних ударних БпЛА типу «Герань-4» у напрямку західних областей України. Чотири безпілотники подолали близько 820 км до Львова, кілька інших — близько 880 км до Луцька. Внаслідок падіння уламків у Луцьку зайнялася покрівля центру «Adrenalin City», де розташований Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, і частково постраждала шоста частина масштабного художнього проєкту «Космогонія».
-
Увечері 13 жовтня Росія вдарила балістичними ракетами по Києву: є влучання в ТЕЦ-4 та житловий будинок
Увечері 13 жовтня російські війська завдали удару балістичними ракетами по Києву. Основною ціллю була енергетична інфраструктура — ТЕЦ-4, яка зазнала влучання. Також було пошкоджено дев'ятиповерховий житловий будинок у Деснянському районі, де виникла пожежа. За даними ДСНС, унаслідок нічної атаки загинули троє людей, поранені десятки мешканців. Президент Зеленський та його радник Дмитро Литвин заявили, що Україна не отримала попередження від партнерів через звичайні канали обміну розвідданими; ракети були виявлені українською ППО лише на підльоті до Києва. Це вже друга ніч поспіль без партнерського попередження про удар.
-
Удари по дата-центрах «Яндекса» обвалили трафік російських ботів і сервіси компанії
Українські удари уражених три великі дата-центри «Яндекса» у Сасово, Калузі та Володимирі між 8 і 11 жовтня 2026 року. Це вивело з ладу ключові сервіси компанії, спричинило каскадні збої в російських логістичних, банківських та роздрібних системах і, за даними Cloudflare, різко знизило частку автоматизованого бот-трафіку в мережі «Яндекса».
-
Зеленський заявив про готовність України до зустрічі з американськими переговорниками найближчими днями
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова зустрітися з американськими переговорниками найближчими днями і що цю пропозицію вже передано спецпредставнику США Стіву Віткоффу та зятю президента Дональда Трампа Джареду Кушнеру. За словами Зеленського, українська та американська сторони перебувають у постійному контакті, а їхні команди продовжують обговорення шляхів до досягнення миру. Україна підтримала ідею енергетичного перемир'я, запропоновану США, але наполягає, щоб Росія також стала його стороною.
-
Рада викликала мера Києва Кличка на доповідь про готовність до зими
Верховна Рада 13 жовтня підтримала ініціативу депутатки від «Слуги народу» Мар'яни Безуглої і 151 голосом викликала мера Києва Віталія Кличка для доповіді про підготовку столиці до опалювального сезону. Кличко прибув до парламенту 14 жовтня і виступив із п'ятихвилинною промовою без запитань від депутатів. Він назвав звинувачення у зриві опалювального сезону безпідставними, заявив, що місто повністю залежить від загальнодержавної енергосистеми, і що відповідальність за руйнування енергетики лежить не на міському голові. Паралельно президент Зеленський напередодні розкритикував столичну владу за «майже повне» невиконання строків Плану стійкості.
-
ЄС сплатив Росії близько 209 млрд доларів за викопне паливо з березня 2022 року — це менше за заяву Трампа про 250 млрд
Джерело в ЄС повідомило «Європейській правді», що з березня 2022 року по липень 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів) за викопне паливо. Ця цифра суперечить твердженню президента США Дональда Трампа у соцмережах, що ЄС нібито заплатив Росії 250 млрд доларів за енергоносії. Тим часом український президент Володимир Зеленський розкритикував паралельну домовленість Трампа з Путіним про постачання російського дизеля на американський та світовий ринки, назвавши рішення Трампа «несправедливим і нечесним».
-
Сирський у першому великому інтерв'ю після звільнення розповів про конфлікт із Федоровим, Курську операцію та перспективи війни
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю BBC, у якому вперше детально прокоментував своє звільнення в липні, розбіжності з тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим щодо закупівель озброєнь, а також оцінив хід війни та результати Курської операції. Сирський назвав Курську операцію успішним маневром, заявив, що Росія втрачає близько 1 500 військових на день, і визнав, що зараз неможливо однозначно сказати, чи Україна перемагає.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Генштаб: за добу 203 бойових зіткнення, на Покровському напрямку — 29 атак
Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив дані станом на ранок 13 жовтня 2026 року. За минулу добу (12 жовтня) на фронті зафіксовано 203 бойових зіткнення, від початку 13 жовтня — 206. Найбільше атак — на Покровському напрямку. За добу Росія втратила 1 390 військових; сукупні втрати з 24 лютого 2022 року — близько 1 555 700 осіб. Противник завдав 90 авіаударів, скинув 301 керовану авіабомбу, застосував 9 516 дронів-камікадзе і здійснив 2 619 обстрілів.
-
Уночі 13 жовтня біля берегів Болгарії дрони атакували два торговельні судна, одне затонуло
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два цивільних судна в Чорному морі біля узбережжя Болгарії. Мальтійське судно CHELSEA 3 зазнало ураження трьома дронами за 18 морських миль від міста Бяла; усіх 15 членів екіпажу (серед них семеро громадян України та восьмеро громадян Азербайджану) евакуювали до Варни. Друге судно затонуло за 17 морських миль від села Крапець, з нього врятували щонайменше одного члена екіпажа, ще 11 вважаються зниклими безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав Раду безпеки, анонсував виклик посла РФ та звернення до ЄС і НАТО по допомогу у розслідуванні.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Удар реактивних дронів по Львівщині: пошкоджені будинки у Мурованому та Малехові
У ніч проти 13 жовтня Росія вдарила по Львівській області реактивними безпілотниками. Збитий дрон впав на житловий будинок у селі Муроване, спричинивши пожежі у приватних оселях і пошкодження автівок; люди не постраждали. Вдень понад 15:00 сталась друга атака — реактивний дрон впав у Малехові, пошкоджено приватні будинки.
-
Петреус на Варшавському безпековому форумі: війна в Україні — лабораторія майбутньої війни, НАТО потребує інституційних змін
Колишній директор ЦРУ у відставці генерал Девід Петреус на Варшавському безпековому форумі заявив, що війна в Україні є справжньою лабораторією майбутньої війни, і що країни НАТО мають здійснити невідкладні, революційні інституційні військові перетворення. Він наголосив, що ці зміни мають починатися з нової концепції війни та охоплювати всю структуру збройних сил, а також передбачив перехід до автономних систем і комплексів зі зростаючою роллю штучного інтелекту.
-
Келлог у Варшаві підтримав удари України по цілях у Росії й назвав заклики Трампа «шумом»
Колишній спецпредставник США з України Кіт Келлог на Варшавському безпековому форумі заявив, що Україна має мати можливість вражати цілі на території Росії. Це прямо суперечить вихідним закликам президента Дональда Трампа до Києва припинити удари по російських НПЗ. Келлог назвав такі заяви Трампа «шумом», а також нагадав про свій досвід у війні у В'єтнамі, заявивши, що ворог не повинен мати «безпечних зон».
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.