Європейська правда
«Європейська правда» — український інформаційний інтернет-видання, присвячене європейській інтеграції, зовнішній політиці та міжнародним відносинам України. Засноване у 2009 році як частина проєкту «Українська правда», видання спеціалізується на висвітленні відносин України з ЄС, НАТО та окремими європейськими країнами. Має однойменний розділ англійською мовою, орієнтований на міжнародну аудиторію.
-
Зеленський і Ердоган обговорили в Стамбулі війну, Чорне море та перспективи переговорів
Президент України Володимир Зеленський 31 жовтня 2026 року здійснив робочий візит до Туреччини на запрошення президента Реджепа Тайїпа Ердогана. У Стамбулі лідери обговорили російсько-українську війну, безпеку судноплавства в Чорному морі, можливу участь Туреччини у переговорах та поглиблення двостороннього співробітництва.
-
Рубіо заявив, що Україна не існувала б без допомоги США, і відповів на закиди про обмеження Starlink
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що без американської допомоги Україна не існувала б сьогодні як суверенна держава, і що жодна інша країна не зробила для неї стільки, скільки США. Він також прокоментував публікацію WSJ про обмеження Starlink для України, заявивши, що не знає, чи був поінформований президент Дональд Трамп, і що США не можуть контролювати приватну компанію. Президент Володимир Зеленський повідомив, що 20 жовтня провів "позитивну" телефонну розмову з Рубіо, під час якої обговорювалися гарантії безпеки, обмін розвідданими, Starlink та затримки з постачанням Patriot.
-
Львівська облрада оголосила 2027 рік роком УПА, Шухевича та Ольжича: Польща відреагувала різко
20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2027 рік на території області роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Рішення викликало різку реакцію Польщі: міністр оборони назвав його «неприйнятним», прем'єр Дональд Туск — «самогубною тактикою», а глава МЗС Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення ініціатора рішення Святослава Шеремети до списку небажаних осіб. МЗС України назвало рішення контрпродуктивним і наголосило, що воно ухвалене на регіональному рівні без консультацій із центром.
-
У Осло Зеленський і Віткофф обговорили мирні пропозиції для Росії
20 жовтня в Осло відбулися переговори України з американською делегацією на чолі зі Стівом Віткоффом та європейськими партнерами про завершення війни. Сторони опрацювали варіанти гарантій безпеки для України, зокрема членство в НАТО, статтю 5 та «полегшену» модель статті 5. Документ мав передати російській стороні Віткофф, який планував зустрітися з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.
-
Ченцов заявив про «перезавантаження» українсько-угорських відносин після зустрічі Зеленського і Мадяра
Віцепрем'єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов у першому великому інтерв'ю в Брюсселі заявив, що Україна та Угорщина «перегорнули сторінку» у відносинах і що угорське вето на шляху України до ЄС остаточно впало. За його словами, зустріч президента Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром на саміті ЄС 16 жовтня була «дуже позитивною та теплою», а Україна має дорожню карту щодо прав нацменшин і планує у 2026 році ухвалити зміни до закону «Про освіту».
-
Ченцов заявив, що не бачить необхідності у конкурсі на посаду генпрокурора
Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов в інтерв'ю «Європейській правді» заявив, що не вважає за необхідне проводити конкурс на посаду генерального прокурора. За його твердженнями, вимоги ЄС цього не передбачають і подібної європейської практики не існує. Водночас у Верховній Раді вже є законопроєкт про конкурсний відбір, а 69% українців підтримують такий конкурс.
-
Зеленський у неділю провів розмову з Віткоффом і Кушнером: обговорили Флориду, ППО та кроки в дипломатії
Президент Володимир Зеленський у неділю, 18 жовтня, провів телефонну розмову з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорили підсумки зустрічі української та американської команд у Флориді, ситуацію з російськими обстрілами та питання ППО. Зеленський заявив, що українські й американські команди перебувають у постійній комунікації та готують наступні кроки в дипломатії.
-
Зеленський відповів Ле Пен на заяву про припинення фінансування України
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times прокоментував заяву кандидатки в президенти Франції Марін Ле Пен про намір припинити фінансування України в разі перемоги на виборах 2027 року. Зеленський наголосив, що співпраця з Україною є взаємовигідною, а французька промисловість може отримати переваги від українських технологій та бойового досвіду.
-
Ле Пен у Financial Times: різко скоротити бюджет ЄС і не давати грошей Україні
Марін Ле Пен в інтерв'ю Financial Times заявила, що в разі приходу до влади має намір різко скоротити бюджет ЄС і повноваження Брюсселя, а Париж не підтримуватиме фінансування України з бюджету ЄС. Вона також пообіцяла припинити двосторонню французьку допомогу Києву, окрім обмеженої операційної підтримки та підготовки українських військових, і підтвердила незгоду з членством України в ЄС. На додачу Ле Пен виступає за «велику мирну конференцію» для дипломатичного врегулювання війни. За даними опитувань, вона лідирує в президентських перегонах Франції 2027 року з відчутним відривом.
-
ЄС сплатив Росії близько 209 млрд доларів за викопне паливо з березня 2022 року — це менше за заяву Трампа про 250 млрд
Джерело в ЄС повідомило «Європейській правді», що з березня 2022 року по липень 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів) за викопне паливо. Ця цифра суперечить твердженню президента США Дональда Трампа у соцмережах, що ЄС нібито заплатив Росії 250 млрд доларів за енергоносії. Тим часом український президент Володимир Зеленський розкритикував паралельну домовленість Трампа з Путіним про постачання російського дизеля на американський та світовий ринки, назвавши рішення Трампа «несправедливим і нечесним».
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
НАТО оцінило вересневі втрати Росії у понад 50 тисяч осіб, зокрема до 28 тисяч загиблих
Високопоставлений військовий представник НАТО на умовах анонімності повідомив Bloomberg, що у вересні втрати Росії у війні проти України перевищили 50 тисяч осіб, з яких до 28 тисяч — загиблі. Втрати ЗСУ за той самий період оцінено приблизно у 5 тисяч, тобто вп'ятеро-десятеро менше. Bloomberg зазначив, що не може незалежно перевірити ці дані.
-
У Польщі заарештували 21-річного українця за підозрою у плануванні вбивства на расовому ґрунті
Окружний суд Люблін-Захід арештував на три місяці 21-річного громадянина України Ярослава Ф., якого підозрюють у підготовці вбивства випадкової особи з мотивів расової ненависті та участі в інтернет-челенджі «Bloody Friday». Чоловік є студентом кримінології Католицького університету Любліна; за даними слідства, він мав три ножі, надихався насильницькими матеріалами в Telegram і не визнає провини. Справа розглядається на тлі серії нападів у школах Польщі, через які поліція повернула патрулі до навчальних закладів.
-
Трамп погрожує зупинити PURL та обмін розвідданими, щоб припинити удари України по НПЗ Росії
Адміністрація Дональда Трампа у суботу та неділю телефонними дзвінками тиснула на Київ та європейські столиці з вимогою припинити далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі, погрожуючи зупинити механізм закупівлі зброї PURL та обмін розвідданими з Україною. Того ж дня Трамп оголосив у Truth Social про «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке, за словами Зеленського, РФ не підтвердила і порушила того самого дня, завдавши удару по ТЕЦ-5 у Харкові. НАТО та ФРН заявили, що постачання в рамках PURL тривають.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Глава BND у Бундестазі: протистояння з Росією набуло «нового, небезпечнішого характеру»
Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Єгер заявив на слуханнях у Бундестазі, що протистояння між ФРН і Росією набуло нового, небезпечнішого характеру, а Німеччина ризикує бути втягнутою у насильницький конфлікт із Москвою. Водночас BND не бачить ознак підготовки Росією широкомасштабного нападу на територію НАТО, хоча попереджає про можливі обмежені військові дії, зокрема в країнах Балтії.
-
Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом і оголосив пакет підтримки на понад 1,3 млрд євро
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 4 жовтня неоголошено прибув до Києва спецпотягом у супроводі міністерки економіки Катаріни Райхе та близько десяти представників оборонного й енергетичного бізнесу. Разом із президентом Володимиром Зеленським він вшанував загиблих захисників на Майдані Незалежності та відвідав пошкоджену будівлю НАН України, де закликав Путіна припинити війну. На спільній пресконференції оголосили новий пакет підтримки на понад 1,3 млрд євро, підписання 15 двосторонніх документів на суму понад 8,5 млрд євро та підготовку «Дрон-угод» між країнами.
-
Єврокомісія пропонує «поступову інтеграцію» для країн-кандидатів — Україна у пріоритетній четвірці
Європейська комісія підготувала проєкт реформи, який передбачає «поступову інтеграцію» країн-кандидатів у єдиний ринок ЄС — з безбар'єрною торгівлею та доступом до дослідницьких програм ще до завершення переговорів про вступ. Пріоритетні «дорожні карти» пропонуються Україні, Молдові, Албанії та Чорногорії. Економічні бонуси прив'язані до підтримки зовнішньополітичних цілей ЄС та захисту критичних технологій від «оттоків» до ворожих держав. Офіційна презентація — 6 жовтня, обговорення лідерами ЄС — 15–16 жовтня.
-
ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Молдови, Чорногорії та Албанії
Євросоюз розробляє індивідуальні «дорожні карти» вступу для чотирьох країн-лідерів євроінтеграції — Чорногорії, України, Молдови та Албанії. Вони вперше дадуть гарантії прийняття за умови продовження реформ і міститимуть орієнтовні терміни завершення переговорних кластерів. Паралельно 6 жовтня представлять окремий огляд політики «підготовки до розширення» під керівництвом радника фон дер Ляєн Александра Адама.
-
Дрон РФ вдарив по будівлі Президії НАН України у центрі Києва: є загиблі та поранені
28 вересня російський реактивний безпілотник влучив у триповерхову будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва. Удар стався близько 13:30 під час обідньої перерви, коли в будівлі перебували співробітники. За попередніми даними, загинули двоє людей, зокрема помічниця екс-секретаря РНБО і віцепрезидента НАН України Володимира Горбуліна Наталія Букало, постраждали інші, включно з дітьми. Президент Зеленський пообіцяв відповідь, а міністр закордонних справ Сибіга закликав позбавити Росію права голосу в ЮНЕСКО.