Словацький міністр заявив про «український» полк СРСР у 1968 році — опозиція відкинула це
Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив у телешоу V politike, що перший полк СРСР, який увірвався до Чехословаччини в 1968 році, був українським, а Леонід Брежнєв — українцем. Лідер опозиційної партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка назвав ці твердження несерйозними та нагадав, що рішення про вторгнення ухвалювало московське Політбюро. Заява прозвучала на тлі відновлення словацько-російського співробітництва та відмови уряду Фіцо надсилати війська до України.
Головне
- Юрай Бланар заявив, що перший полк СРСР у Чехословаччині в 1968 році був українським.
- Бланар також назвав тодішнього очільника СРСР Леоніда Брежнєва українцем.
- Міхал Шимечка назвав заяву Бланара несерйозною та нагадав про рішення московського Політбюро.
- Уряд Роберта Фіцо відправив Бланара до Росії для переговорів про відновлення економічного та іншого співробітництва.
- Перша зустріч словацько-російської міжурядової комісії відбулася 26 жовтня в Москві, а наступну планують у Словаччині у 2027 році.
- Уряд Фіцо заявив, що Словаччина не надішле жодного солдата до України.
- Фіцо відхилив нову позику Україні на 70 млрд євро після приватної розмови з Сергієм Корецьким.
Чому це важливо
Заява переносить українську історичну ідентичність у центр словацького публічного дискурсу про радянське вторгнення 1968 року. Вона прозвучала від міністра закордонних справ уряду, який одночасно відновлює економічні зв’язки з Росією, відмовляється надсилати війська до України та заблокував участь Словаччини в новій позиці для України. Конфлікт також демонструє розкол у словацькій політиці між урядовою коаліцією Фіцо та опозиційною «Прогресивною Словаччиною».
Що сталося
У ефірі словацького телеканалу TA3 у програмі V politike Юрай Бланар заявив, що перший полк СРСР, який прибув до Чехословаччини в 1968 році, був українським, і що за вторгненням «стояли українці». Бланар також послався на українське походження Леоніда Брежнєва. Опозиційний лідер Міхал Шимечка відкинув ці твердження, назвав їх несерйозними та наголосив, що очолюване з Москви Політбюро ухвалило рішення про вторгнення.
Словацький уряд у цей час відправив Бланара до Росії, щоб домовитися про відновлення економічного співробітництва та інших зв’язків. Це сталося вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Словаччина та Росія погодилися активізувати роботу міжурядової комісії та спільних робочих груп; засідання комісії відбулося 26 жовтня в Москві, а наступне заплановане у Словаччині на 2027 рік.
Одночасно уряд Фіцо заявив, що Словаччина не надсилатиме солдатів до України. Натомість Шимечка допустив участь словацьких військових у гарантуванні справедливого миру за умов, узгоджених з Україною, які не загрожують словацьким інтересам і передбачають залучення всіх держав ЄС.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа починають розповідь із самої історичної заяви Бланара, акцентуючи увагу на твердженні, що за вторгненням 1968 року «стояли українці», а Брежнєв був українцем. Одночасно вони висвітлюють гостроту словацької внутрішньополітичної суперечки: опозиційний лідер називає заяву несерйозною, characterizes СРСР як тюрму народів і нагадує, що рішення ухвалювалося в Москві. Цей епізод пов’язують із поточним геополітичним курсом словацького уряду — відновленням зв’язків з Росією, відмовою від участі військ і рішенням не підтримувати нову позику України на 70 млрд євро.
У чому розходиться висвітлення
Юрай Бланар стверджував, що перший радянський полк у Чехословаччині в 1968 році був українським і що Леонід Брежнєв мав українське походження. Міхал Шимечка категорично відкинув ці твердження, назвав їх несерйозними та нагадав, що рішення про вторгнення ухвалювало московське Політбюро, а СРСР був тюрмою народів, зокрема українського.
Щодо участі словацьких військових позиції також різняться: уряд Фіцо заявляє, що не надішле жодного солдата до України, тоді як Шимечка допускає їхню участь у гарантуванні справедливого миру за умов, погоджених з Україною, без загрози словацьким інтересам і за участю всіх держав ЄС.
Передумови
17 листопада — День студентства та річниця Оксамитової революції 1989 року, яка завершила комуністичний режим у Чехословаччині. Бланар наголосив, що засідання уряду щодо комісії Словаччини та Росії не містило символіки, а державне свято було належно вшановано. Він також нагадав, що після похорону чеського студента Яна Оплетала фашистська Німеччина у 1939 році закрила всі вищі навчальні заклади.
5 листопада прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прибув до Львова й провів робочу зустріч із Сергієм Корецьким. 10 листопада Фіцо повідомив у Братиславі, що був «шокований» приватною розмовою з Корецьким і відкинув можливість участі Словаччини в новій позиці для України на 70 млрд євро. Її запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.