Опубліковано

Західні розвідки: Путін не готовий до серйозних переговорів і хоче воювати до кінця зими

За оцінками західних розвідок, Володимир Путін не готовий до серйозних переговорів про припинення війни в Україні та прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими. Одночасно Москва наполягає на максималістських умовах, які Україна та європейські лідери, імовірно, відхилять. Паралельно тривають дипломатичні зустрічі у Китаї та Берліні.

Головне

  • Західні розвідки оцінюють, що Путін хоче продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими.
  • Путін сподівається на просування російської армії на сході України або послаблення українського опору ракетними й дроновими атаками.
  • Росія зазнає значних втрат, труднощів із мобілізацією та набором військових і економічної нестабільності.
  • Щомісяця в Україні гинуть або зазнають тяжких поранень від 40 тис. до 50 тис. російських військових.
  • Путін відкинув ідею часткового припинення вогню, всупереч вимозі Дональда Трампа припинити бойові дії.
  • Російські умови, за оцінкою однієї західної розвідки, передбачали б передачу всього Донбасу та відмову України від вступу до НАТО.
  • Тристороння зустріч Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна запланована на 19–20 листопада, але джерела не узгоджують дату й місце.
  • У Берліні мала відбутися зустріч США, України та Європи для узгодження наступних кроків на переговорах.

Чому це важливо

Оцінка західних розвідок вказує на продовження війни та ймовірне посилення зимових атак, а не на близьке досягнення домовленості. Розрив між відмовою Путіна навіть від часткового припинення вогню та вимогою Трампа зупинити бойові дії ускладнює мирні зусилля. Водночас великі втрати, проблеми з мобілізацією та економічна нестабільність створюють тиск на Путіна, але також можуть підштовхувати його до продовження війни. Умови про передачу всього Донбасу та невступ України до НАТО роблять угоду в такому вигляді нереалістичною.

Що сталося

Західні розвідки оцінили, що Путін не готовий до серйозних переговорів про припинення війни та прагне воювати щонайменше до кінця зими. За їхніми оцінками, Москва сподівається на подальше просування на сході України або на те, що ракетні й дронові атаки, зокрема по Києву та енергетичній інфраструктурі, послаблять опір України. Путін також відкинув ідею часткового припинення вогню.

Росія зазнає значних військових втрат, труднощів із мобілізацією та набором військових і має економічну нестабільність. Частина джерел вважає, що війна допомагає Путіну придушувати внутрішню критику, а одна розвідувальна служба припускає, що оголошення про перемогу потрібне йому для утримання влади.

Переговорний процес при цьому продовжується. 10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори України, США та Росії. 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним у Москві, а ввечері — із Зеленським у Дубліні. У Берліні паралельно зустрічалися представники США, України та Європи, щоб напрацювати подальші кроки. Американські переговорники також пропонували змінити межі Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла заявити про контроль без передачі українських міст, але Україна відхилила цю пропозицію.

Як про це пишуть українські джерела

Українські матеріали наголошують, що Путін не готовий до серйозних переговорів і збирається використовувати зиму для тиску на Україну. Особливу увагу привертають оцінки значних російських втрат, проблеми з мобілізацією та плани масованих ударів дронами й ракетами, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Одночасно залишається принциповою участь України в переговорах і безпекових домовленостях. Зеленський заявив, що питання про вихід з Донбасу може бути винесене на громадське обговорення, якщо союзники підтвердять пакет гарантій безпеки.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний вимір зосереджений на готовності Путіна до переговорів, тиску з боку США та Європи та майбутніх дипломатичних зустрічах. Посол Франції у Вашингтоні Орельєн Лешевальє заявив, що Росія перебуває у скрутному становищі, а Путіну потрібна війна для підтримання лідерства. Європейські лідери відкидають російські вимоги про нову архітектуру безпеки, зокрема відведення військ НАТО до позицій 1997 року, і закликають Москву підтвердити готовність до миру припиненням щоденних ударів. Водночас європейські дипломати сумніваються, що справедливий і тривалий мир настане найближчим часом; деякі підозрюють Москву в затягуванні переговорів до послаблення підтримки України після виборів у Європі 2027 року.

У чому розходиться висвітлення

Українські джерела не узгоджують дату й місце тристоронньої зустрічі Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна. Частина повідомлень відносить її до 19 листопада та саміту АТЕС у Шеньчжені, інші — до 20 листопада та економічного саміту в Шеньчжені.

Передумови

Повномасштабна війна в Україні триває вже майже п'ять років. Після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада спецпредставники США провели зустрічі з Путіним у Москві та Зеленським у Дубліні. Лідери ЄС домовилися, що Європу в переговорах із Росією представлятимуть інституції ЄС та Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. США запропонували Москві надати Україні гарантії безпеки за зразком статті 5 Статуту НАТО, а питання про території — розглянути на завершальному етапі переговорів. Росія вимагає відведення військ НАТО до позицій 1997 року, але європейські лідери відкидають цю вимогу як максималістську.