Корецький анонсував «відшліфовані» цього тижня зміни до бронювання і заявив, що критичні підприємства не постраждають

Чому це важливо

Бронювання від мобілізації безпосередньо впливає на те, скільки людей Збройні Сили можуть залучити до служби, тому будь-яке переформатування системи торкнеться як фронту, так і стратегічно важливих галузей економіки. Запропоновані зміни мають на меті зупинити зловживання критичністю підприємств, але критики — Міноборони, частина депутатів і бізнес — побоюються, що вони можуть позбавити відстрочки працівників оборонно-промислового комплексу та енергетики напередодні «найскладнішої зими». Паралельно у парламенті рухається законопроєкт про посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та СЗЧ, що в комплексі може суттєво посилити тиск на тих, хто намагається уникнути служби.

Що сталося

19 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю BBC News Україна повідомив, що Кабмін цього тижня «відшліфує» остаточні зміни до системи бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. За його словами, мета змін — боротьба зі «масштабними зловживаннями», коли статус критичного підприємства використовують формально, щоб забронювати людей, не зайнятих дійсно критичною роботою. Корецький запевнив, що справді критичні для держави підприємства, зокрема ОПК і енергетика, бронюватимуть працівників як раніше, а відсоток бронювання для енергетиків залишиться без змін.

Прем'єр також навів цифри: за статистикою останніх 6–8 місяців щомісяця бронюється або отримує відстрочку десятки тисяч людей, а загальне бронювання підприємств за цей період зросло на кілька сотень тисяч. За його словами, людей із відстрочками, заброньованих і тих, хто переховується від мобілізації, сукупно суттєво більше, ніж тих, хто служить. Як приклади зловживань він назвав умовну компанію-підрядника «Укренерго», де зі 100 працівників заброньовані всі, а реально працюють 20, і фірму, що «умовно виробляє два дрони на рік», але забронювала сотні працівників.

Зміни готуються на тлі вже оприлюднених документів і рішень. 12 жовтня нардеп Ярослав Железняк опублікував проєкт постанови, яким пропонувалося скоротити ліміти бронювання для ОПК та енергетики зі 100% до 85%, а для комунальних підприємств — з 75% до 60%, а також створити Координаційний центр. 13 жовтня Кабмін не ухвалив остаточного рішення і дав п'ять днів на доопрацювання, водночас схваливши створення Координаційного центру за участю правоохоронців. 16 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді Корецький назвав 100-відсоткове бронювання, яке дозволяє штучно роздувати штат, зловживанням і заявив, що очікує завершення роботи над остаточним варіантом.

Як про це пишуть українські джерела

Усі наявні джерела — українські медіа, які висвітлюють виключно заяви українських посадовців і парламентарів, тому окремого «українського» чи «міжнародного» бачення у добірці немає. Українські видання зосереджені на парламентській дискусії, інтерв'ю прем'єра BBC News Україна та конфлікті між Кабміном, комітетом нацбезпеки, Міноборони і бізнес-асоціаціями щодо того, наскільки жорстко обмежувати бронювання. Європейська Бізнес Асоціація та Спілка українських підприємців закликали провести консультації з бізнесом до ухвалення змін, а група депутатів від різних фракцій звернулася до Корецького з вимогою, зокрема, скасувати плани створення Координаційного центру.

У чому розходиться висвітлення

Українські джерела розходяться щодо того, чи міститиме остаточна постанова Кабміну скорочення відсоткових лімітів бронювання. Проєкт, оприлюднений 12 жовтня нардепом Ярославом Железняком, передбачав зниження ліміту для ОПК та енергетики зі 100% до 85%, а для комунальних підприємств — з 75% до 60%. Натомість член комітету Верховної Ради з нацбезпеки Федір Веніславський в інтерв'ю Радіо NV заявив, що в остаточній редакції постанови скорочень відсотків не буде — натомість запровадять нові механізми верифікації критично необхідних працівників і координаційний орган, який даватиме рекомендації Міноборони й Мінекономіки. Міноборони, за словами Веніславського, категорично проти зменшення кількості заброньованих на підприємствах ОПК.

Передумови

У травні 2025 року Мінекономіки оголосило, що з липня мінімальна середня зарплата для отримання статусу критичності зростає з 21 618 до 25 941 грн (три мінімальні зарплати), а бронювання можливе лише за основним місцем роботи. 30 травня 2025 року Кабмін дозволив 100-відсоткове бронювання працівників підприємств, критично важливих для потреб ЗСУ; у серпні 2025 року таке ж право поширили на критичні підприємства у прифронтових районах. Станом на кінець вересня, за даними Мінекономіки, в Україні було заброньовано близько 1,4 млн осіб. У вересні 2025 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №13260, який фактично повертає кримінальну відповідальність за СЗЧ і не передбачає застосування пом'якшувальної норми; відтоді законопроєкт не просувався. За даними джерел, станом на січень близько 2 млн громадян перебували у розшуку ТЦК, а 200 тис. — самовільно залишили військові частини.