Опубліковано · Оновлено

НАБУ та САП повідомили про підозру експертам КНДІСЕ Мін’юсту у складанні завідомо неправдивих висновків про вартість елітної квартири дружини високопосадовця СБУ

НАБУ та САП повідомили про підозру судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Їх підозрюють у складанні завідомо неправдивих висновків щодо ринкової вартості елітної квартири, придбаної у грудні 2023 року дружиною високопосадовця Служби безпеки України за 21,6 млн грн, тоді як у договорі вартість була занижена до 12,8 млн грн.

Головне

  • Експерти КНДІСЕ підозрюються у завідомо неправдивих висновках щодо вартості елітної квартири дружини високопосадовця СБУ.
  • У грудні 2023 року квартиру придбали за 21,6 млн грн, у договорі вартість занизили до 12,8 млн грн.
  • У травні 2024 року висновок КНДІСЕ оцінив квартиру в 12,3 млн грн — на 9,3 млн грн нижче за реальну ціну.
  • Експерти умисно використали нерелевантні об’єкти-аналоги та обмежили вартість порівняння 2500–2600 дол. США за кв. м замість ринкових близько 3000 дол.
  • 11 листопада 2024 року детективи НАБУ відкликали призначену експертизу з вимогою повернути матеріали без виконання — експерти проігнорували вимогу.
  • На початку грудня 2024 року експерти підписали висновок, але датували його 8 листопада 2024 року, до відкликання детективом.
  • Копію висновку детективи НАБУ отримали від адвоката підозрюваного посадовця, а не від КНДІСЕ.
  • У НАБУ заявляють, що подібні маніпуляції були б неможливі за умови функціонування незалежної експертної установи при Бюро.

Чому це важливо

Підозра стосується інституційної довіри до державної судово-експертної установи Мін’юсту, через яку проходить значна частина доказів у кримінальних справах. Справа пов’язує НАБУ та СБУ через родину високопосадовця спецслужби і вкотре виводить у публічну площину питання незалежності експертизи. НАБУ використовує кейс для аргументації на користь створення підпорядкованої Бюро експертної інституції, яка, на думку керівництва НАБУ, усунула б корупційні ризики та зовнішній тиск на експертів.

Що сталося

За даними НАБУ та САП, підозру повідомлено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Експертів підозрюють у складанні завідомо неправдивих висновків щодо ринкової вартості елітної квартири, яку у грудні 2023 року придбала дружина високопосадовця СБУ. За договором вартість квартири була занижена з 21,6 млн грн реальної ціни до 12,8 млн грн. У квітні 2024 року адвокат подружжя ініціював проведення оціночно-будівельної експертизи в КНДІСЕ, а вже у травні 2024 року комісія експертів дійшла висновку, що ринкова вартість квартири становить 12,3 млн грн — на 9,3 млн грн нижче за реальну ціну. За версією слідства, експерти умисно підбирали нерелевантні аналоги, обмежували вартість порівняння 2500–2600 дол. США за кв. м замість ринкових близько 3000 дол. США та свідомо обирали найдешевші пропозиції від 1550 дол. США за кв. м, ігноруючи інші наявні аналоги. Цей висновок використовувався стороною захисту як доказ у НАЗК, НАБУ та в суді.

Паралельно, у межах кримінального провадження за фактом придбання квартири, детективи НАБУ призначили комісійну експертизу, яку 11 листопада 2024 року відкликали з проханням повернути матеріали без виконання. Експерти КНДІСЕ проігнорували цю вимогу слідства, продовжили дослідження та на початку грудня 2024 року підписали висновок, датувавши його 8 листопада 2024 року — до відкликання детективом. Копію цього висновку детективи НАБУ отримали від адвоката підозрюваного посадовця, а не від інституту. НАБУ оприлюднило листування між експертами від листопада 2024 року, в якому, за даними Бюро, обговорювалося «підганяння» цифр під потрібний стороні захисту результат. У керівництві НАБУ наголошують, що подібні маніпуляції з доказами стали б неможливими за умови функціонування незалежної експертної установи при Бюро, і вкотре публічно ставлять це питання як критичне для усунення корупційних ризиків і зовнішнього тиску на експертів. Джерела, що цитуються в матеріалах, ототожнюють високопосадовця СБУ з колишнім начальником Департаменту кібербезпеки СБУ Іллею Вітюком, якому 2 вересня 2025 року НАБУ та САП оголосили підозру у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, а 4 вересня 2025 року ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді застави 9 млн грн (заставу внесено 10 вересня 2025 року).

Як про це пишуть українські джерела

Усі чотири статті в доступних джерелах — українські видання (ЛІГА.net, ZN.UA, Інтерфакс-Україна, Укрінформ, hromadske), і подають кейс переважно через офіційні комунікації НАБУ. Центральне місце у викладі посідає інституція КНДІСЕ Мін’юсту, чиї експерти підозрюються, а НАБУ постає як орган, що виявив маніпуляції та діє в межах кримінального провадження. Інституційна позиція НАБУ про необхідність експертної установи при Бюро подається як частина новини, а не як зовнішня оцінка. Високопосадовець СБУ ідентифікується джерелами як колишній начальник Департаменту кібербезпеки Ілля Вітюк; СБУ раніше характеризувала його підозру як «помсту» з боку НАБУ та САП.

Передумови

У грудні 2023 року дружина високопосадовця СБУ придбала квартиру за 21,6 млн грн, тоді як у договорі вартість зафіксована на рівні 12,8 млн грн. У квітні 2024 року адвокат подружжя ініціював у КНДІСЕ оціночно-будівельну експертизу, яка вже у травні 2024 року визначила ринкову вартість у 12,3 млн грн — на 9,3 млн грн нижче за реальну ціну. Для цього експерти, за версією слідства, умисно використали нерелевантні об’єкти-аналоги, обмежили вартість порівняння 2500–2600 дол. США за кв. м замість ринкових близько 3000 дол. США та обирали найдешевші пропозиції від 1550 дол. США за кв. м, ігноруючи інші наявні аналоги. 11 листопада 2024 року детективи НАБУ відкликали власну комісійну експертизу в межах кримінального провадження за фактом придбання квартири та попросили КНДІСЕ повернути матеріали без виконання; експерти проігнорували вимогу слідства, на початку грудня 2024 року підписали висновок і датували його 8 листопада 2024 року, напередодні відкликання. Документ потрапив до НАБУ через адвоката підозрюваного посадовця, а не через інститут. Керівництво НАБУ наголошує, що такі маніпуляції з доказами припинилися б із появою незалежної експертної установи при Бюро.