Опубліковано · Оновлено

Росія майже завершила будівництво нової бази для запуску реактивних «Шахедів» під кордоном

За даними аналізу супутникових знімків Reuters, Росія приблизно за шість тижнів звела у Ростовській області великий комплекс для запуску реактивних ударних безпілотників типу «Герань-4» та «Герань-5». На обʼєкті вже видно вісім пускових майданчиків із рейками, а за оцінками аналітиків звідти потенційно можна запускати понад 100 реактивних дронів на добу. Цей обʼєкт доповнить наявну мережу щонайменше з 11 стаціонарних пускових майданчиків, тоді як використання Росією таких дронів проти України за літо зросло приблизно вшестеро.

Головне

  • 31 серпня на місці майбутнього обʼєкта у Ростовській області було порожнє поле; будівельні робіт розпочалися 1 вересня.
  • Станом на 14 жовтня комплекс сягнув площі близько 0,9 кв. км (приблизно 126 футбольних полів) і розташований за 3,5 км від авіабази «Міллерово».
  • На західному краї комплексу видно вісім майданчиків із пусковими рейками, призначеними для запуску безпілотників «Герань-4» і «Герань-5».
  • За оцінкою DroneSec, обʼєкт виглядає майже завершеним і може стати повністю дієздатним протягом кількох тижнів.
  • Аналітики оцінюють, що з нового майданчика потенційно можна запускати 100 і більше реактивних дронів за 24 години.
  • За даними українських військових, за три літні місяці Росія збільшила застосування реактивних дронів приблизно вшестеро; найінтенсивніше атакували Київ і область.
  • Реактивні «Шахеди» летять зі швидкістю 450–600 км/год проти 180–200 км/год у бензинових моделей, що суттєво ускладнює перехоплення.

Чому це важливо

Поява за шість тижнів великого стаціонарного комплексу для запуску реактивних «Шахедів» поблизу українського кордону свідчить про різке нарощування Росією інфраструктури ударних безпілотників. За оцінками аналітиків, обʼєкт потенційно може забезпечити запуски понад 100 реактивних дронів на добу та розташований під прикриттям російської ППО з авіабази «Міллерово», що ускладнює його ураження. На тлі шестиразового зростання застосування таких дронів за літо та переорієнтації ударів на глибоку територію України ця база підсилює тиск на Київ і область, де ППО і мобільні вогневі групи мають значно менше часу на перехоплення через швидкість 450–600 км/год.

Що сталося

Reuters на основі супутникових знімків Planet Labs і Airbus встановив, що на місці порожнього поля у південно-західній частині Ростовської області, де 31 серпня не було жодних обʼєктів, а 1 вересня почалися роботи, до 14 жовтня сформувався комплекс площею близько 0,9 кв. км (приблизно 126 футбольних полів). Обʼєкт розташований приблизно за 3,5 км від авіабази «Міллерово», де базується 31-й гвардійський винищувальний авіаційний полк. На західному краї комплексу видно щонайменше вісім майданчиків із пусковими рейками; на двох рейки вже встановлено, ще на двох вони монтувалися під час зйомки. За оцінкою засновника DroneSec Майка Монніка, обʼєкт призначений для запуску безпілотників «Герань-4» і «Герань-5» — нових російських реактивних ударних дронів, які летять зі швидкістю 450–600 км/год. Директор програм RUSI Роб Джордан підтвердив, що бетонні майданчики й рейки відповідають конструкціям для пуску дронів типу «Герань». Новий пусковий майданчик доповнить наявну російську мережу щонайменше з 11 стаціонарних обʼєктів для атак безпілотниками по Україні.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела фокусують увагу на загрозі для України: наводять дані ЗСУ про шестиразове зростання використання реактивних дронів за літо та про те, що найбільше від ударів постраждали Київ і область. Цитуються дані ГУР щодо виробництва 3000 «Герань-4/5» на місяць та заяви міністра оборони Євгенія Хмари про застосування у липні близько 1500, а в серпні — понад 2500 реактивних дронів. Окремо підкреслюється відповідь України: заяви Володимира Зеленського про роботу 67 компаній над перехоплювачами і про складнощі фінансування, повідомлення Буданова про бойове застосування перехоплювачів та інформацію Михайла Федорова про збиття «Герань-5» новим перехоплювачем 12 жовтня. Командир дивізіону «Страж» корпусу «Азов» Віталій Іванов оцінював, що в разі зосередження ударів на столичному регіоні кількість реактивних дронів може сягнути 100 на добу.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародна рамка базується на розслідуванні Reuters із залученням комерційних супутникових знімків та оцінок західних аналітиків із DroneSec і лондонського аналітичного центру RUSI. Вони характеризують новий обʼєкт як сигнал російського нарощування ударного потенціалу і як виклик для західних систем протидії безпілотникам, враховуючи серійне виробництво реактивних дронів та їхню технологічну складність. Окремо підкреслюється, що майданчик, імовірно, перебуває у зоні прикриття ППО авіабази «Міллерово», що ускладнює спроби України атакувати його і фактично захищає нову інфраструктуру.

У чому розходиться висвітлення

Джерела по-різному датують початок робіт: базовий аналіз Reuters і частина українських медіа називають 1 вересня датою старту будівництва, тоді як інші публікації описують обʼєкт як «зведений за шість тижнів» без зазначення конкретної дати початку.

Передумови

Росія поступово переорієнтує виробництво ударних безпілотників із бензинових «Шахедів» на реактивні моделі «Герань-4» і «Герань-5», здатні летіти зі швидкістю 450–600 км/год. Серійне виробництво «Герань-4» стартувало в січні, а бойове застосування проти України — у травні; за даними ГУР, у серпні випускалося близько 3000 таких дронів на місяць, що перевищує обсяги виробництва бензинової «Герань-2». Після того як Україна почала збивати 92–96% звичайних «Шахедів», армія РФ частіше застосовує реактивні версії для ударів углиб України, а бензинові — переважно для прикордонних цілей. З 27 серпня Росія веде практично безперервні удари малими групами дронів по Київському регіону: під час атак 27–28 серпня від третини до половини з понад 400 дронів були реактивними. Україна у вересні почала бойове застосування перехоплювачів проти таких дронів; 18 вересня Володимир Зеленський повідомив, що над ними працюють 67 компаній, а 12 жовтня Михайло Федоров заявив про збиття новим перехоплювачем двох «Герань-5», які прямували на Київ.