Опубліковано · Оновлено

Росія за шість тижнів звела у Ростовській області базу для запуску реактивних «Шахедів»

Супутникові знімки компаній Planet Labs та Airbus, проаналізовані Reuters, свідчать, що Росія майже завершила будівництво у Ростовській області великої бази для запуску реактивних ударних безпілотників. На місці, де 31 серпня було порожнє поле, з 1 вересня за приблизно шість тижнів виріс комплекс площею близько 0,9 кв. км. На думку експертів DroneSec та RUSI, об'єкт призначений для запуску дронів «Герань-4» і «Герань-5» і зможе завдавати ударів по Україні великими групами.

Головне

  • 31 серпня на місці будівництва було порожнє поле; роботи розпочалися 1 вересня.
  • Станом на 14 жовтня комплекс сягнув близько 0,9 кв. км — приблизно 126 футбольних полів.
  • Об'єкт розташований за 3,5 км від авіабази «Міллерово», де базується 31-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.
  • На західному краї комплексу облаштовано вісім майданчиків із пусковими рейками; на двох рейки вже встановлено, ще на двох — монтувалися.
  • За оцінкою DroneSec, база може забезпечити запуск 100 або більше реактивних дронів за 24 години.
  • За оцінкою DroneSec, майданчик імовірно перебуває у зоні прикриття ППО авіабази, що ускладнює українські удари по ньому.
  • Будівництво збіглося зі шестиразовим зростанням використання Росією реактивних дронів за три літні місяці.

Чому це важливо

Нова база потенційно дозволить Росії запускати 100 і більше реактивних дронів за добу та доповнить наявну мережу щонайменше з 11 стаціонарних пускових майданчиків для ударів по Україні. Швидкість будівництва — близько шести тижнів — свідчить про нарощування Росією можливостей далекобійних ударів біля самого кордону. Розташування об'єкта за 3,5 км від авіабази «Міллерово» ймовірно ховає його під «куполом» ППО, що ускладнює спроби України вразити базу. Будівництво збігається з шестиразовим зростанням використання реактивних дронів за літо та зосередженням ударів на Києві та області. Аналітики попереджають, що реактивні «Шахеди» через швидкість 450–600 км/год значно важче перехоплювати мобільним вогневим групам, ніж звичайні бензинові «Шахеди-136». Об'єкт вписується у ширшу мережу щонайменше 10 секретних баз із новими пусковими майданчиками на кордонах з Україною та Білоруссю, де журналісти нарахували близько 59 нових рейок.

Що сталося

Аналіз супутникових знімків компаній Planet Labs та Airbus, проведений Reuters, показав, що Росія майже завершила будівництво у Ростовській області великої бази для запуску реактивних ударних безпілотників. 31 серпня на цьому місці було порожнє поле; 1 вересня почалися будівельні роботи, і за приблизно шість тижнів — до 14 жовтня — на місці сформувався комплекс площею близько 0,9 кв. км, що дорівнює приблизно 126 футбольним полям. Об'єкт розташований за 3,5 км від авіабази «Міллерово», на якій базується 31-й гвардійський винищувальний авіаційний полк. На західному краї комплексу облаштовано вісім майданчиків із пусковими рейками для запуску безпілотників; на двох із них рейки вже встановлені, ще на двох монтувалися. За словами засновника DroneSec Майка Монніка, об'єкт виглядає майже завершеним і, ймовірно, призначений для запуску дронів «Герань-4» і «Герань-5». За оцінкою DroneSec, база може забезпечити запуск 100 або більше реактивних дронів за 24 години, а сам майданчик, імовірно, перебуває у зоні прикриття ППО авіабази, що ускладнює спроби України його вразити. Міністерство оборони Росії не відповіло на запит Reuters про коментар.

У чому розходиться висвітлення

Оцінки швидкості реактивних «Шахедів»/«Герань» у джерелах різняться: більшість повідомлень називають діапазон 450–600 км/год, тоді як одне з джерел наводить нижчу межу — близько 300 км/год. Швидкості звичайних бензинових дронів (180–200 км/год) джерела оцінюють одностайно.

Передумови

Реактивні «Шахеди» типу «Герань-4» і «Герань-5» розганяються до 450–600 км/год, тоді як звичайні бензинові «Шахеди-136» — до 180–200 км/год, що робить реактивні версії значно складнішими для перехоплення мобільними вогневими групами. Серійне виробництво «Герань-4» почалося в січні, а бойове застосування проти України — у травні; за даними ГУР, у серпні Росія виробляла близько 3000 одиниць «Герань-4/5» на місяць — більше, ніж 2800 бензинових «Герань-2». Після того як Україна почала збивати 92–96% звичайних «Шахедів», РФ переорієнтувала бензинові моделі переважно на прикордонні удари, а реактивні — на глибші цілі. За даними міністра оборони Євгенія Хмари, у липні Росія застосувала близько 1500 реактивних дронів, а в серпні — понад 2500; 27–28 серпня від третини до половини з понад 400 запущених дронів були реактивними. З 27 серпня Росія перейшла до майже безперервних ударів малими групами по столичному регіону. За даними українських військових, за три літні місяці використання реактивних дронів зросло приблизно вшестеро. Відомо, що 17 серпня 2026 року журналісти ідентифікували щонайменше 10 секретних баз із новими пусковими майданчиками на кордонах з Україною та Білоруссю і близько 59 нових пускових рейок, приблизно 20 з яких — подовжені. На тлі цього Україна розгортає власні перехоплювачі: 10 вересня Зеленський заявив про потребу часу та фінансування, 18 вересня — що 67 компаній працюють над перехоплювачами, дві з них успішно пройшли бойові випробування, 30 вересня Буданов повідомив про їхнє бойове застосування, а 12 жовтня Федоров заявив, що новий перехоплювач збив два реактивні «Герань-5», які прямували на Київ.