Україна збиває лише близько 60% реактивних «Герань» — ЗСУ шукають нові перехоплювачі
За даними речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, Україна перехоплює приблизно 60% російських реактивних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5», тоді як проти інших типів БПЛА цей показник сягає 90–95%. Президент Володимир Зеленський заявив, що боротьба з реактивними дронами є пріоритетом №1, і повідомив, що в Україні над проблемою працюють 67 компаній, а також розробляється дешева ракета українсько-канадського виробництва. Виробник Wild Hornets завершує створення спеціалізованого перехоплювача, серійне виробництво якого має незабаром розпочатися.
Головне
- Україна перехоплює близько 60% реактивних безпілотників проти 90–95% інших типів — за словами речника ПС ЗСУ Юрія Ігната (Financial Times).
- «Герань-5» несе 90 кг бойової частини, розвиває швидкість до 600 км/год і має дальність близько 1000 км.
- Росія вперше застосувала «Герань-5» у січні 2026 року; станом на серпень 2026 року накопичено близько 6200 «Герань» різних версій.
- Новіші «Шахеди» оснащені тепловізійними камерами, елементами ШІ, російськими антенами протидії РЕБ та китайськими mesh-модемами.
- Українські пілоти змушені перехоплювати дрони за допомогою винищувачів і авіаційних гармат — Зеленський назвав використання F-16 з AIM-9 і AIM-120 дорогим, але виправданим.
- Зеленський повідомив, що 67 українських компаній працюють над протидією реактивним БПЛА, з них три–п'ять уже показали результат.
- У Канаді Зеленський дізнався про українсько-канадську дешеву ракету-перехоплювач, яка вже виготовлена і готується до живого тестування в Україні.
- Wild Hornets завершує розробку нового перехоплювача для реактивних БПЛА; серійне виробництво має незабаром розпочатися.
Чому це важливо
Поява реактивних «Герань-4» і «Герань-5» стала різким стрибком у можливостях російських ударних БПЛА: більша бойова частина, швидкість до 600 км/год і дальність близько 1000 км ускладнюють перехоплення і збільшують руйнівний потенціал кожного влучання. Падіння частки перехоплень з 90–95% до приблизно 60% означає деградацію української протиповітряної оборони та змушує підрозділи ПС ЗСУ ризикувати пілотами, залучаючи винищувачі та авіагармати. Відповідь України — масштабна мобілізація оборонної промисловості: 67 компаній працюють над контрзасобами, нові перехоплювачі готують Wild Hornets, а українсько-канадська ракета пройшла етап прототипу. На тлі повідомлень про запаси у 6200 «Герань» і розвідку можливих ударів по країнах НАТО питання набуває значення далеко за межами українського фронту.
Що сталося
Повітряні сили ЗСУ заявили, що Україна перехоплює близько 60% російських реактивних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5», тоді як ефективність проти інших типів БПЛА сягає 90–95%. Цю статистику речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат надав Financial Times. Нові дрони швидші й далекобійніші за «Герань-3», яка розвиває близько 300 км/год: «Герань-5» несе 90 кг бойової частини, розвиває швидкість до 600 км/год і має дальність близько 1000 км. Росія вперше застосувала «Герань-5» у січні 2026 року, і станом на серпень 2026 року українська розвідка оцінює накопичені запаси «Герань» різних версій приблизно у 6200 одиниць. За словами Ігната, висока швидкість нових дронів змушує Україну інтенсивніше залучати винищувачі, зокрема із застосуванням авіаційних гармат — вкрай ризикованого методу перехоплення. Президент Володимир Зеленський 13 вересня повідомив, що лише за попередній тиждень Росія випустила по Україні близько 2100 дронів, значна частина яких — саме реактивні «шахеди», націлені на економіку та цивільне життя. Зеленський також підтвердив використання F-16 з ракетами AIM-9 і AIM-120 проти реактивних дронів і назвав боротьбу з ними питанням номер один. За його словами, в Україні над проблемою працюють 67 компаній, з яких три–п'ять уже продемонстрували результати. Під час візиту до Канади Зеленський дізнався про українсько-канадську розробку дешевої ракети для перехоплення реактивних дронів: прототип уже виготовлено, триває підготовка до живого тестування в Україні. Виробник безпілотників Wild Hornets завершує розробку спеціалізованого перехоплювача для боротьби з реактивними БПЛА і очікує незабаром почати серійне виробництво. 3 вересня Зеленський провів засідання Ставки, присвячене прискоренню випуску швидкісних перехоплювачів.
Як про це пишуть українські джерела
В українських джерелах історія подається через офіційну позицію оборонного відомства та Президента: в центрі уваги — виклик, з яким стикаються ПС ЗСУ, та національна відповідь у вигляді мобілізації оборонно-промислового комплексу. Наратив підкреслює, що нові реактивні дрони обходять українську ППО частіше за попередників і змушують пілотів ризикувати життям, водночас Україна виступає і жертвою загрози, і активним суб'єктом реагування. Залучення українського виробника Wild Hornets, 67 українських компаній та українсько-канадської розробки формує образ країни, яка швидко нарощує власні спроможності для протидії новій загрозі.
Як про це пишуть міжнародні джерела
У міжнародній рамці ключова статистика про 60% перехоплень і коментар Ігната спочатку з'явилися у Financial Times, що надає сюжету форми «авторитетного заходу» для західної аудиторії та фіксує деградацію української ППО як самостійний факт. Додатковий вимір додає The Telegraph, який на основі супутникових знімків і витоків документів повідомляє про таємні бази для запуску реактивних «Шахедів» нібито для ударів углиб країн НАТО — тобто загоза трактується як така, що виходить за межі українського театру і стосується безпеки Альянсу загалом.
Передумови
«Герань-1» — базова модель серії — несла до 20 кг бойової частини і розвивала 185 км/год. «Герань-4» використовує більш аеродинамічний варіант початкового планера, тоді як «Герань-5» — фактично нова конструкція, ближча до крилатої ракети: довжина близько 6 м, розмах крила до 5,5 м, швидкість до 600 км/год, дальність до 1000 км, 90 кг бойової частини. Старіші «Шахеди» мали примітивні системи наведення; новіші модифікації оснащуються тепловізійними камерами, елементами ШІ-наведення, російськими антенами протидії РЕБ і китайськими mesh-радіомодемами. За словами радника Президента України Сергія Безкрестнова, оператор піднімається на 2–5 км, ідентифікує ціль і фіксує її камерою, після чого дрон автоматично атакує; майже всі реактивні БПЛА, що нині атакують Україну, оснащено такими камерами. Українська розвідка також повідомляла, що Росія опрацьовує запуск «Герань-5» з літаків-носіїв, зокрема Су-25. The Telegraph із посиланням на супутникові знімки та витоки документів писав про таємні російські бази, здатні запускати реактивні «Шахеди» для ударів углиб країн НАТО.