Росія нарощує використання реактивних «Гераней» та нових розвідувальних БпЛА — Повітряні сили та ГУР

Чому це важливо

Росія стрімко вдосконалює свої ударні безпілотники: замінює іноземні комплектуючі на власні, додає спеціалізовані бойові частини та нарощує швидкості. Поточна частка перехоплення реактивних дронів українською ППО — близько 57%, що помітно нижче за ~70% для інших типів. Поява кумулятивно-ріжучої бойової частини та ударів по Північному і Південному мостах у Києві свідчать про цілеспрямоване тестування нової можливості. Українська оборонна промисловість відповідає розробкою перехоплювачів і турелома зі штучним інтелектом, але масштабні постачання очікуються лише наприкінці листопада — отже, восени та взимку країна перебуватиме у вразливому проміжку.

Що сталося

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії 6 жовтня заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко повідомив, що Росія з липня суттєво наростила використання реактивних дронів, які зараз становлять близько 40% усіх безпілотників, що застосовуються проти України, а на окремих напрямках — до 60%. За його прогнозом, частка таких дронів може зрости до 80%, а швидкість — із нинішніх 600 км/год до 800–900 км/год. Черевашенко також заявив, що Росія вже використовує штучний інтелект для планування маршрутів і розпізнавання цілей; Україна у відповідь розгортає автоматизовані турелі зі штучним інтелектом.

Головне управління розвідки України повідомило про модернізацію «Герані-4»: китайський реактивний двигун замінено на російський, вироблений в ОЕЗ «Алабуга»; встановлено високоточний магнітоіндуктивний датчик американського виробництва для автономної навігації в умовах радіоелектронної боротьби. Нові версії «Гераней» отримали кумулятивно-ріжучу бойову частину (КРСН), призначену для ураження мостів; останніми днями Росія посилила удари по Північному та Південному мостах через Дніпро у Києві.

5 жовтня 8-й армійський корпус перехопив новий російський розвідувальний безпілотник «Молнія-13» — у півтора раза більший за попередні версії та з чотирма двигунами. Командир підрозділу TERRA 3-го армійського корпусу Микола Волохов зазначив, що для ефективного застосування КРСН проти мостів потрібна дуже висока точність. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що українська ППО вже збиває ворожі реактивні БпЛА, зокрема «Герань-5», за допомогою роботизованих турелей зі штучним інтелектом.

Повітряні сили комунікують із близько 20 виробниками реактивних БпЛА-перехоплювачів; 14 компаній уже здійснюють тестові польоти, шість мають результати у знищенні реактивних дронів, три — перспективні. Один перехоплювач уже прийнятий на озброєння, два пройшли кодифікацію (один із них — «Хижак»). Водночас масове виробництво ще не розпочато через високу вартість і брак фінансування компаній, а постачання у потрібних обсягах очікуються не раніше кінця листопада.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела — ГУР, Повітряні сили та командування 3-го армійського корпусу — є головними постачальниками інформації; ключові спікери — Юрій Черевашенко, Микола Волохов та Юрій Ігнат — наводять технічні деталі. Наратив підкреслює конкретні цифри загрози: ~40% реактивних дронів зараз, до 60% на окремих напрямках, прогнозовані 80%; 57% проти ~70% перехоплень; листопад як орієнтир постачання перехоплювачів. Як відповідь подано вітчизняну промисловість: 20 виробників, 14 на тестових польотах, 3 з перспективними результатами, а також уже встановлені в Києві турелі зі штучним інтелектом.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Американський Інститут вивчення війни (ISW) додає ширшого стратегічного контексту: аналітики припускають, що Росія може застосовувати нові, більш стійкі моделі ударних дронів до того, як Україна створить ефективні контрзасоби, зокрема для ударів по енергетичній та логістичній інфраструктурі восени з можливим посиленням кампанії взимку. ISW також фіксує розширення російського виробництва, поліпшення швидкості й маневреності безпілотників та диверсифікацію пускових платформ.

У чому розходиться висвітлення

Статтірі по-різному формулюють прогноз швидкості реактивних дронів — «до 900 км/год» в одному матеріалі та «800–900 км/год» в інших; обидва числа походять від Повітряних сил. Деякі видання подають ці цифри як поточне спостереження, тоді як інші уточнюють, що йдеться про прогноз, а нинішня швидкість реактивних дронів не перевищує 600 км/год.

Передумови

Серія «Герань» походить від іранського Shahed; виробництво перенесено до ОЕЗ «Алабуга», щоб зменшити залежність від іранських і китайських комплектуючих. Новий американський магнітоіндуктивний датчик у «Герані-4», за даними ГУР, має забезпечити навігацію в умовах радіоелектронної боротьби, що ускладнює глушіння. Україна паралельно розгортає турелі з кулеметами калібру .50, керовані штучним інтелектом, як проміжний засіб проти реактивних дронів — зокрема в Києві.