ПС ЗСУ: частка реактивних дронів у російських ударах зросла до 40%, поставки перехоплювачів очікуються не раніше кінця листопада
Заступник командувача Повітряних сил Юрій Черевашенко на засіданні Тимчасової слідчої комісії 6 жовтня повідомив, що Росія з липня наростила частку реактивних дронів у своїх ударах до близько 40%, а на окремих напрямках — до 60%. За прогнозом ПС, ця частка може зрости до 80%, а швидкість таких дронів — з нинішніх 600 км/год до 800–900 км/год. Масштабних поставок українських дронів-перехоплювачів не варто очікувати раніше кінця листопада.
Головне
- З липня частка реактивних дронів у російських ударах зросла до ~40%, на окремих напрямках — до 60%; ПС прогнозують зростання до ~80%
- Поточна швидкість російських реактивних дронів — до 600 км/год, прогноз — 800–900 км/год (поки не зафіксовано)
- Швидкість українських дронів-перехоплювачів — 460–500 км/год, окремі виробники заявляють до 700 км/год
- ПС співпрацюють із ~20 виробниками перехоплювачів; 14 мають тестові польоти, 6 мають результати зі знищення, 3 — перспективні
- Один перехоплювач прийнято на озброєння, ще два пройшли кодифікацію (один — «Хижак»); масове виробництво — лише десятки одиниць
- Постачання перехоплювачів у необхідних обсягах — не раніше кінця листопада
- Росія використовує ШІ для планування маршрутів і розпізнавання цілей; Україна відповідає ШІ-турелями (у місті вже понад 12)
Чому це важливо
Росія стрімко нарощує частку швидких реактивних дронів у своїх ударах — з липня вона зросла до 40%, а на окремих напрямках сягає 60%; ПС прогнозують подальше зростання до 80% і збільшення швидкості з 600 до 800–900 км/год. Такі дрони випереджають більшість наявних українських засобів ППО, а нові кумулятивно-ріжучі боєголовки на «Герань-4» вже застосовуються проти мостів, зокрема Північного й Південного через Дніпро в Києві. Поставки українських дронів-перехоплювачів у потрібних обсягах очікуються не раніше кінця листопада — отже, восени й у першу частину зими Україна діятиме в умовах тимчасового дефіциту ефективних перехоплювачів, частково компенсованого ШІ-турелями.
Що сталося
6 жовтня на засіданні Тимчасової слідчої комісії заступник командувача Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Черевашенко повідомив ключові дані про ескалацію повітряної загрози з боку Росії та стан української протидії. За його словами, від липня частка реактивних дронів у загальній кількості БпЛА, що застосовуються для ударів по Україні, зросла приблизно до 40%, а на окремих напрямках — до 60%; Повітряні сили прогнозують подальше зростання цього показника приблизно до 80%. Поточна швидкість таких дронів сягає 600 км/год, а в перспективі може зрости до 800–900 км/год, хоча таких швидкостей поки що не зафіксовано. Черевашенко також заявив, що Росія вже застосовує штучний інтелект для планування маршрутів атак і розпізнавання цілей, а хвильові удари по Одесі з мінімальними паузами, на його думку, було б украй складно організувати без ШІ.
Щодо української відповіді: Повітряні сили співпрацюють приблизно з 20 виробниками реактивних БпЛА-перехоплювачів; 14 із них уже мають продукти й вийшли на тестові польоти, 6 мають результати зі знищення реактивних дронів, а 3 вважаються перспективними. Один перехоплювач уже прийнято на озброєння, ще два пройшли кодифікацію — серед них «Хижак». Швидкість українських перехоплювачів становить 460–500 км/год, окремі виробники заявляють до 700 км/год; оператор керує ними в реальному часі з землі. Масове виробництво наразі не ведеться через високу вартість і брак фінансування — виробництво вимірюється десятками одиниць, а поставки в необхідних обсягах очікуються не раніше кінця листопада. Розглядаються два типи перехоплювачів: класичні апарати з роторами та швидкі реактивні безпілотники.
За даними ГУР, модернізований «Герань-4» має оновлену оптичну навігацію, компас, нову кумулятивно-ріжучу боєголовку (КРСН) для ураження мостів, американський магнітоіндуктивний датчик для автономної навігації в умовах РЕБ і російський турбореактивний двигун замість китайського, що виробляється в ОЕЗ «Алабуга». 5 жовтня 8-й армійський корпус повідомив про перехоплення розвідувального дрона «Молнія-13» — у півтора рази більшого за попередні версії та з чотирма двигунами. Найскладніша ситуація для ППО — над Чорним морем, де застосунком є «дрономатки» та ШІ-турелі; у Києві вже встановлено не менше 12 турелей 50-го калібру, ще 8 планують у Київській області.
Передумови
Росія виробляє дрони в особливій економічній зоні «Алабуга», скорочуючи залежність від іранських і китайських комплектуючих; на «Герань-4» китайський реактивний двигун замінено на російський. За даними ГУР, оновлена версія «Герані-4» несе американський магнітоіндуктивний датчик, що дає змогу автономно визначати напрямок і рухатися до цілі в умовах РЕБ. 5 жовтня 8-й армійський корпус повідомив про перехоплення нового розвідувального дрона «Молнія-13», який у півтора рази більший за попередні версії та має чотири двигуни. Командир підрозділу TERRA 3-го армійського корпусу Микола Волохов зазначив, що використання кумулятивно-ріжучих боєприпасів проти мостів вимагає дуже високої точності. Повітряні сили співпрацюють із близько 20 виробниками дронів-перехоплювачів; 14 уже здійснили тестові польоти, 6 мають результати зі знищення, 3 — перспективні. Найскладніша ситуація для ППО — над Чорним морем, де Україна застосовує «дрономатки» та ШІ-турелі для захисту портів і узбережжя.