Польща: підпал станції Starlink у Воля-Кробовська — підозрюваних відпустили, затримали у Німеччині

Чому це важливо

Станція у Воля-Кробовська разом із подібним об'єктом біля Каунаса забезпечує доступ Starlink до значної частини Центральної та Східної Європи, зокрема України, тож будь-який збій у її роботі має транскордонні наслідки для української інтернет-інфраструктури. Прокуратура Польщі кваліфікувала пожежу як диверсію та злочин терористичного характеру на користь іноземної розвідки, що переводить інцидент у площину національної безпеки. Польські посадовці публічно пов'язали напад із російськими спецслужбами та назвали його елементом гібридної війни, загострюючи польсько-російські відносини. Випадок, у якому підозрюваних із сумнівними документами відпустили і вони змогли залишити Польщу, вказує на прогалини в первинному реагуванні поліції та ставить питання про готовність країн ЄС протидіяти подібним операціям.

Що сталося

Увечері 23 вересня камери відеоспостереження зафіксували, як двоє чоловіків перелізли через огорожу наземної станції супутникового зв'язку Starlink у селі Воля-Кробовська Мазовецького воєводства, облили шафу керування легкозаймистою речовиною та підпалили її. Вже наступного дня в Груєцькому повіті, приблизно за 10 кілометрів від місця підпалу, місцевого дільничного поліціянта зупинили двоє громадян Туреччини — їхню присутність раніше підтвердили місцеві мешканці, які звернули увагу на двох іноземців із темним кольором шкіри. Один із чоловіків надав неправдиві особисті дані, тобто несправжній паспорт і неправдиве ім'я та дату народження, проте, попри ці сумніви, польська поліція відпустила обох, пояснивши, що під час перевірки документів не було підстав для затримання: офіцер на місці не має можливості швидко перевіряти іноземців, якщо вони не фігурують у польських базах даних і в базах Європолу, а для ґрунтовнішої перевірки довелося б затримати їх на 48 годин. Неофіційно правоохоронці також розглядали версію самозаймання на станції, що додатково пояснює, чому чоловіків не затримали. Після перевірки чоловіки сіли на таксі до Варшави, маючи мокрий, брудний одяг і стверджуючи, що ночували в лісі, а також що проживають у Франкфурті-на-Майні. Водій таксі записав розмову, у якій після перекладу було виявлено слова «операція», «база» та «супутник». Підозрюваних пов'язали зі справою відбитки пальців, залишені на місці злочину, а також мобільний телефон одного з них, який реєструвався на найближчих базових станціях стільникового зв'язку вздовж їхнього маршруту, що дозволило відтворити шлях іноземців до місця нападу й назад до Німеччини. Після того як підозрюваних оголосили в розшук і видали європейські ордери на арешт, 12 жовтня обох затримали на території Німеччини на підставі матеріалів, підготовлених польською поліцією, Агентством внутрішньої безпеки (ABW) та прокуратурою. Польща вимагає екстрадиції обох чоловіків, а також третьої підозрюваної — громадянки Туреччини, яка проживає у ФРН і, ймовірно, доправила виконавців до Польщі автомобілем; усі троє залишаються під вартою в Німеччині. За даними Rzeczpospolita, обидва підпалювачі пов'язані з кримінальним угрупованням у Німеччині.

Як про це пишуть українські джерела

Усі чотири джерела в добірці — українські медіа, тому їхній фокус збігається у трактуванні інциденту як диверсії з транскордонними наслідками. Вони наголошують, що станція у Воля-Кробовська разом із подібним об'єктом біля Каунаса забезпечує доступ Starlink до значної частини Центральної та Східної Європи, зокрема України, тож подають подію як таку, що безпосередньо впливає на українську інтернет-інфраструктуру. Українські медіа також зосереджуються на прорахунках польської поліції — на тому, що підозрюваних зупинили за день після підпалу, що вже тоді виникли сумніви щодо їхніх документів і що їх усе одно відпустили, дозволивши залишити Польщу. Окремо виділяються заяви польських посадовців, які пов'язують атаку з російськими спецслужбами та називають її «елементом гібридної війни», — саме в такому ключі українська аудиторія, налаштована на російські операції, сприймає цю подію.

У чому розходиться висвітлення

Українські джерела дещо різняться в оцінці доказової бази щодо російського сліду. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що відповідальність Росії поки не підтверджена, хоча «багато ознак свідчать про те, що це узгоджується з новою російською доктриною нападу»; речник Національної прокуратури Польщі пішов далі і сказав, що слідство має обґрунтовані підстави припускати, що зловмисники «могли діяти за дорученням російських спецслужб і на користь іноземної розвідки проти Польщі»; міністр-координатор спецслужб Томаш Сімоняк зайняв найжорсткішу позицію, заявивши, що не сумнівається у причетності російських спецслужб і що вони дедалі частіше вербують людей із кримінального середовища.

Окрема невеличка розбіжність стосується обсягу доказів, здобутих із запису розмови в таксі: одні джерела просто згадують, що в ній було виявлено слова «операція», «база» та «супутник», а інші уточнюють, що водій таксі записав розмову і що саме після перекладу в ній з'ясувалися ці слова.

Передумови

Станція Starlink у Воля-Кробовська, разом із аналогічним об'єктом у Литві неподалік Каунаса, забезпечує доступ до інтернету для значної частини Центральної та Східної Європи, зокрема України. Її підпал у вечір 23 вересня стався на тлі ширшої картини диверсійних операцій, до яких у Польщі дедалі частіше залучають людей, пов'язаних із кримінальним середовищем, як зазначив міністр-координатор спецслужб. Польська поліція на місці не має змоги швидко перевіряти документи іноземців, якщо ті не фігурують у польських базах даних і в базах Європолу; для ґрунтовнішої перевірки знадобилося б затримання на 48 годин. На початковому етапі слідство також розглядало версію самозаймання, і саме в цьому контексті підозрюваних не затримали в день перевірки. Підставою для подальшого затримання у Німеччині стали матеріали польської поліції, Агентства внутрішньої безпеки (ABW), прокуратури та раніше видані європейські ордери на арешт; Польща вимагає екстрадиції обох виконавців і третьої підозрюваної — громадянки Туреччини, яка, ймовірно, доправила їх до Польщі автомобілем.