Глава Військового комітету НАТО заявив у Копенгагені про готовність Альянсу до ескалації з боку Росії
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне 19 вересня під час зустрічі 32 найвищих військових керівників країн Альянсу в Копенгагені заявив, що НАТО готове відповісти на можливу ескалацію з боку Росії на східному фланзі. Він повідомив про близько 4000 сторінок військових планів оборони та продовження нарощування сил і оснащення.
Головне
- Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив 19 вересня у Копенгагені, що НАТО готове відповісти на можливу ескалацію Росії на східному фланзі.
- Заява пролунала на зустрічі 32 найвищих військових керівників країн НАТО.
- НАТО має близько 4000 сторінок військових планів для оборони східного флангу — від мінімальної кризи до втручання на території Альянсу.
- У 2023 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну союзники узгодили три оперативні регіональні плани оборони.
- Прем'єр Польщі Дональд Туск попередив, що Москва може у найближчі місяці здійснити атаку дронами чи ракетами на країну НАТО як інсценовану провокацію.
- Представники Франції та Нідерландів, а також міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявили про ризик гібридних атак проти союзників України.
Чому це важливо
Заява найвищого військового керівника НАТО прозвучала на тлі посилених попереджень із Польщі, Франції, Нідерландів, Литви та Латвії про можливі російські провокації проти країн Альянсу. Вона підтверджує військову готовність НАТО, зокрема наявність близько 4000 сторінок планів оборони східного флангу, та одночасно визнає, що Росія своєю «безвідповідальною поведінкою» намагається підірвати єдність союзників.
Що сталося
19 вересня в Копенгагені під час зустрічі 32 найвищих військових керівників країн НАТО голова Військового комітету Альянсу адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що НАТО готове відповісти на можливу ескалацію з боку Росії на східному фланзі. Він наголосив, що «Альянс готовий, структура готова, солдати та озброєння готові», і що НАТО продовжує нарощувати сили як за чисельністю, так і за рівнем оснащення. За словами Драгоне, Альянс має близько 4000 сторінок військових планів оборони східного флангу — від «мінімальної кризи» до «втручання на території Альянсу». Він також зазначив, що безвідповідальна поведінка Росії останніх тижнів і місяців спрямована на підрив довіри та єдності союзників, але підкреслив, що «ці спроби не розділяють нас, а роблять нас більш згуртованими та рішучими». На зустрічі окремо не обговорювалися останні попередження союзників щодо можливих провокацій.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела подають заяву Драгоне як таку, що підтверджує військову готовність НАТО на тлі конкретних інцидентів останніх тижнів: збиття безпілотників біля узбережжя Румунії поблизу енергетичного проєкту вартістю 4 млрд євро, підйом F-16 у Бухаресті через морський дрон біля газової платформи, виявлення озброєного БпЛА в аеропорту Лейпцига, збиття НАТО дрона, що залетів до Литви з Білорусі, а також звинувачення Естонії на адресу Москви в організації пожежі на заводі з виробництва дронів і повідомлення Польщі про запобігання замаху на громадянина США українського походження. Вони наводять оцінку президента Латвії Едгарса Рінкевичса (за іншою версією — президента України Володимира Зеленського), що більшість країн НАТО наразі не змогли б відбити ракетну атаку Росії у разі розширення конфлікту, і контрастують її з меседжем Драгоне про готовність. Центр стратегічних комунікацій зазначає, що колись у Москві так само розраховували швидко взяти Київ — у контексті заяви помічника Путіна Миколи Патрушева про те, що Варшава «зникне за два-три дні».
У чому розходиться висвітлення
Дата попередження прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска про можливу російську провокацію проти країни НАТО подається джерелами неоднозначно: в одних — як «у четвер» без конкретної дати, в інших — як 17 вересня, ще в одному — як 18 вересня. Також непослідовно приписується оцінка про нездатність більшості країн НАТО відбити російську ракетну атаку та відставання Європи від розвитку безпілотної й повітряної війни: більшість джерел називає президента Латвії Едгарса Рінкевичса, а одне — президента України Володимира Зеленського.
Передумови
У 2023 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, країни НАТО узгодили три оперативні регіональні плани оборони. У серпні звіти американської розвідки містили попередження, що Москва планує обмежений напад на країну НАТО в найближчі роки. Останніми тижнями в Європі зафіксовано зростання кількості порушень повітряного простору та спроб диверсій на тлі напруженості з Росією. 15 вересня помічник російського президента Микола Патрушев заявив, що у разі воєнних дій проти Москви Варшава зникне «за два-три дні». На конференції YES в Україні глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Польща та союзники змогли б швидко перемогти Росію у разі нападу, маючи «приголомшливу перевагу» в авіації та сучасному далекобійному озброєнні.