У Литві невдало намагалися підпалити компанію, що зберігає обладнання Starlink для України
Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс повідомив, що в ніч на 18 жовтня на околиці Вільнюса невідомі намагалися підпалити підприємство, на території якого зберігається обладнання супутникового зв'язку Starlink. За словами прем'єра, компанія забезпечує підключення дев'яти антен Starlink, які використовує Україна. Спроба виявилася невдалою завдяки завчасному попередженню литовських спецслужб і посиленню охорони. Литва розглядає інцидент як диверсію, пов'язану з Росією, та скликала на 19 жовтня засідання Комісії з національної безпеки у зв'язку з підпалом і вторгненням невідомого безпілотника в повітряний простір країни.
Головне
- У ніч на 18 жовтня на околиці Вільнюса невідомі намагалися підпалити компанію, що зберігає обладнання Starlink; за даними Сінкявічюса, компанія забезпечує підключення дев'яти антен Starlink, які використовує Україна.
- Спроба виявилася невдалою: литовські спецслужби заздалегідь попередили підприємство, охорону було посилено, пожежу загасили ще до прибуття рятувальників; антени не постраждали, блок управління зазнав незначних пошкоджень.
- Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс скликав на 19 жовтня засідання Комісії з національної безпеки у зв'язку зі спробою підпалу та вторгненням невідомого безпілотника в повітряний простір країни.
- Литва розглядає інцидент як пов'язану з Росією диверсію, спрямовану на підрив військового потенціалу України; про це заявили Сінкявічюс, голова Національного центру управління кризами Вілмантас Віткаускас і міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.
- Це третя за останній місяць атака на інфраструктуру Starlink у Європі: 23 вересня сталася пожежа на станції у Воля-Кробовська у Польщі, у жовтні повідомлено про підпал 11 із 17 антен поблизу Софії у Болгарії.
- Розпочато досудове розслідування за статтею Кримінального кодексу Литви про знищення чи пошкодження майна способом, що становить загальну небезпеку; литовські правоохоронці розшукують підозрюваних, за даними Сінкявічюса, їхні особи вже відомі.
- У Польщі 12 жовтня у Німеччині за запитом Варшави затримали двох громадян Туреччини, підозрюваних у підпалі станції у Воля-Кробовська; 14 жовтня їх відпустили після перевірки.
Чому це важливо
Інцидент стосується інфраструктури, яка забезпечує зв'язок для Збройних сил України: за словами прем'єра Сінкявічюса, на підприємстві обслуговуються дев'ять антен Starlink, що використовуються Україною. Литовська влада прямо розцінює напад як спробу Росії підірвати підтримку України і вписує його у серію атак на інфраструктуру Starlink у Європі після підпалів у Польщі та Болгарії. Інцидент вже спричинив найвищий рівень політичної реакції у Литві: скликане засідання Комісії з національної безпеки на 19 жовтня, розглядається питання розширення повноважень служб для знешкодження дронів і підвищення рівня пильності на понад 15 об'єктах критичної інфраструктури.
Що сталося
У ніч на 18 жовтня на околиці Вільнюса невідомі намагалися підпалити компанію, на території якої зберігається обладнання супутникового зв'язку Starlink. Приміщення, де функціонує інфраструктура, орендує американська компанія SpaceX. За даними Сінкявічюса, компанія забезпечує підключення дев'яти антен Starlink, які використовує Україна. Напад стався близько 02:00, на місці виявлено ємності з легкозаймистими рідинами об'ємом від 3 до 10 літрів; за словами прем'єра, використовувалися також «коктейлі Молотова». Спроба виявилася невдалою: литовські спецслужби заздалегідь попередили підприємство про можливу атаку і посилили охорону; пожежу загасив охоронець до прибуття рятувальників, антени не постраждали, блок управління зазнав незначних пошкоджень. Про інцидент повідомив прем'єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс на своїй Facebook-сторінці. Він скликав на 19 жовтня засідання Комісії з національної безпеки у зв'язку зі спробою підпалу і вторгненням невідомого безпілотника в повітряний простір країни вранці того ж дня, уламки якого знайшли в селі Юоджоніс (Пасвальський район). На засіданні комісії планується з'ясувати походження дрона і розглянути надання литовським службам додаткових повноважень для знешкодження безпілотників. Литва вже ухвалила рішення підвищити рівень пильності на понад 15 об'єктах критичної інфраструктури з понеділка. За статтею Кримінального кодексу про знищення чи пошкодження майна способом, що становить загальну небезпеку, розпочато досудове розслідування. Сінкявічюс заявив, що особи підозрюваних уже відомі і висловив сподівання на їхній найближчий арешт. Литва розцінює інцидент як третій за останній місяць напад на інфраструктуру Starlink у Європі: 23 вересня сталася пожежа на станції у Воля-Кробовська у Польщі (прокуратура розслідує її як диверсію і злочин терористичного характеру на користь іноземної розвідки), у жовтні повідомлено про ймовірний підпал 11 із 17 антен у районі Софії у Болгарії.
Як про це пишуть українські джерела
Усі наявні в синтезі джерела — українськомовні медіа з України, тому окремий «український» та «міжнародний» погляди в доступних матеріалах не розмежовані. Українські видання одностайно акцентують увагу на зв'язку інциденту з Україною: компанія обслуговує дев'ять антен Starlink, які використовує Україна, а литовські посадовці прямо називають метою підрив підтримки України. Більшість матеріалів вписують подію у ширшу картину «гібридної війни» Росії проти України, поєднуючи литовський інцидент з осінніми підпалами у Польщі та Болгарії. Цитується речник МЗС України Георгій Тихий, який назвав появу дрона в литовському повітряному просторі, ймовірно, наслідком російських заходів радіоелектронної боротьби. У заголовках редакції роблять різний вибір щодо атрибуції: одні залишаються у фактичному тоні «спроба підпалу», інші прямо називають Росію відповідальною або вживають слово «диверсія».
Як про це пишуть міжнародні джерела
У наданому синтезі всі джерела — українськомовні медіа з України; окремого міжнародного пулу джерел у матеріалах немає, тому порівняння української та міжнародної рамок за наявними даними неможливе.
У чому розходиться висвітлення
Українські джерела по-різному передають діапазон об'єму ємностей із запальними рідинами, виявлених на місці події: прем'єр Сінкявічюс в одному інтерв'ю назвав діапазон від 3 до 10 літрів, в іншому — від 3–5 літрів до 10-літрових каністр. Розходяться повідомлення і щодо підозрюваних у справі про підпал станції у Воля-Кробовська: прем'єр Польщі Дональд Туск 12 жовтня оголосив про затримання у Німеччині двох громадян Туреччини, підозрюваних у підпалі, а польське видання Rzeczpospolita 14 жовтня повідомило, що їх відпустили, оскільки правоохоронці дійшли висновку про їхню непричетність до підпалу.