У Литві невдало намагалися підпалити підприємство зі Starlink-обладнанням, яке використовує Україна
Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс повідомив про невдалу нічну спробу підпалу литовської компанії, що зберігає обладнання зв'язку Starlink, яке забезпечує підключення антен для України. Спроба не вдалася, оскільки спецслужби заздалегідь попередили компанію та посилили охорону. На 19 жовтня скликано засідання Комісії з національної безпеки, яка також розгляне вторгнення невідомого дрона у повітряний простір країни.
Головне
- У ніч на 18 жовтня невідомі намагалися підпалити литовське підприємство, де зберігається обладнання Starlink
- За словами прем'єра, компанія забезпечує підключення дев'яти антен Starlink, які використовує Україна
- Спроба підпалу не вдалася — литовські спецслужби заздалегідь попередили компанію та посилили охорону
- На місці виявлено запальні рідини об'ємом від 3–5 л до 10-літрових каністр близько 2-ї години ночі
- На 19 жовтня скликано засідання Комісії з національної безпеки, порядок денний якого включає вторгнення невідомого дрона в литовський повітряний простір
- Литва піднімала винищувачі через появу дрона, але не збила його через погодні умови; уламки знайдені
- Сінкявічюс назвав інцидент третім за останній місяць нападом на інфраструктуру Starlink у Європі після випадків у Польщі та Болгарії
Чому це важливо
Інцидент стосується інфраструктури, яка забезпечує інтернет-доступ для значної частини Центральної та Східної Європи, включно з Україною: литовське підприємство обслуговує дев'ять антен Starlink, що використовуються Україною. Литовська влада публічно кваліфікує атаку як елемент російської гібридної війни з диверсійною складовою. Випадок став третім за приблизно місяць нападом на об'єкти Starlink у Європі після Польщі та Болгарії, що свідчить про повторювану загрозу. Реакція — скликання Комісії з національної безпеки, попередні попередження компанії та посилена охорона — вказує на наявність розвідувальних даних про підготовлюваний напад. Подія також супроводжувалась вторгненням невідомого дрона в повітряний простір Литви, що посилює тиск на рішення щодо повноважень служб із нейтралізації безпілотників.
Що сталося
У ніч на 18 жовтня невідомі намагалися підпалити литовське підприємство, на території якого зберігається обладнання зв'язку Starlink. За словами прем'єр-міністра Литви Міндаугаса Сінкявічюса, який повідомив про інцидент у Facebook, спроба підпалу виявилася невдалою, оскільки литовські спецслужби заздалегідь попередили компанію про можливий напад і посилили охорону. На місці події близько 2-ї години ночі виявлено запальні рідини різної ємності — від 3 до 5 літрів до 10-літрових каністр. Як зазначив Сінкявічюс, підприємство забезпечує підключення дев'яти антен Starlink, які використовує Україна; аналогічні об'єкти у Польщі та Болгарії обслуговують значну частину Центральної та Східної Європи. Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас підтвердив інформацію, але заявив, що наразі не може надати більш детальних даних. Сінкявічюс назвав «цілком імовірним замовником» російську сторону, кваліфікувавши подію як диверсію або саботаж у рамках гібридної війни, та повідомив, що особи нападників уже відомі. На 19 жовтня скликано засідання Комісії з національної безпеки, яка, окрім підпалу, розгляне вторгнення невідомого дрона в литовський повітряний простір у ту ж ніч: літаки піднімали, але через погодні умови безпілотник не збили, уламки знайдені на території країни. На порядку денному — з'ясування походження дрона, точки його першої радарної фіксації, висновків після дослідження уламків, а також питання надання литовським службам додаткових повноважень для нейтралізації дронів.
Як про це пишуть українські джерела
Усі сім джерел у вибірці — українські медіа та агенції. Україномовні видання подають інцидент у Литві як безпосередньо пов'язаний із Україною, наголошуючи, що постраждале підприємство обслуговує дев'ять антен Starlink, які використовує саме Україна. Українські джерела об'єднують литовський інцидент у єдиний ланцюг із подіями у Польщі (23 вересня, Воля-Кробовська) та Болгарії (14 жовтня, район Софії), формуючи картину скоординованого наступу на Starlink-інфраструктуру. У фокусі уваги — причинний зв'язок із Росією, озвучений Сінкявічюсом, і кваліфікація події як складової російської гібридної війни, що перегукується з домінуючим українським наративом про диверсії проти інфраструктури, яка підтримує Україну.
У чому розходиться висвітлення
Розбіжності стосуються статусу двох громадян Туреччини, затриманих у зв'язку з пожежею на станції Starlink у польському селі Воля-Кробовська 23 вересня. За повідомленням прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска від 12 жовтня, двоє підозрюваних у підпалі були затримані в Німеччині на запит Польщі. Водночас польське видання Rzeczpospolita 14 жовтня повідомило, що польська поліція затримала двох громадян Туреччини, імовірно причетних до диверсії, але згодом відпустила їх, вирішивши, що вони не причетні до підпалу. За даними видання, щонайменше один із затриманих раніше надав про себе неправдиву інформацію, назвавши іншу дату народження, а після звільнення обидва поїхали таксі до Варшави у «мокрому і брудному одязі»; аналіз запису розмови показав, що між собою вони говорили про «операцію», «базу» та «супутник».
Передумови
Випадок у Литві є частиною серії нападів на інфраструктуру Starlink у Європі. 23 вересня сталася пожежа на наземній станції супутникового зв'язку у польському селі Воля-Кробовська (Мазовія); польська прокуратура розслідує її як диверсію та злочин терористичного характеру на користь іноземної розвідки. 24 вересня міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що відповідальність Росії не встановлена, але «багато ознак вказують на нову доктрину нападу РФ». 12 жовтня прем'єр Польщі Дональд Туск повідомив про затримання у Німеччині двох громадян Туреччини, підозрюваних у підпалі у Воля-Кробовська. 14 жовтня Rzeczpospolita описала версію, за якою затримання у Польщі було короткочасним, а підозрюваних відпустили. Того ж дня в Болгарії повідомили про можливий підпал 11 із 17 антен для зв'язку із Starlink на об'єкті посиленої безпеки біля Софії; болгарська влада підтвердила розслідування та посилення охорони супутникових об'єктів. Литовський прем'єр назвав свій інцидент третім за останній місяць у цій серії.