Опубліковано · Оновлено

Україну обрали до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки — 162 голоси

13 жовтня Генасамблея ООН обрала Україну членом Ради ООН з прав людини на термін 2027–2029 років. За кандидатуру проголосували 162 держави-члени. Це п'ятий термін України в цьому органі.

Головне

  • 13 жовтня Генасамблея ООН обрала Україну до Ради ООН з прав людини.
  • Термін повноважень — 2027–2029 роки.
  • За кандидатуру проголосували 162 держави-члени ООН.
  • Міністр закордонних справ Андрій Сибіга оголосив про обрання у своєму акаунті в X.
  • Це вже п'ятий термін України в Раді: раніше вона була членом у 2006–2008, 2008–2011, 2018–2020 та 2021–2023 роках.
  • Разом з Україною обрали Бразилію, Гану, Домініканську Республіку, Замбію, Ірландію, Йорданію, Кувейт, Молдову, Непал, Нігерію, Німеччину, Уругвай та Японію.
  • Один із українських заголовків помилково назвав термін дворічним, тоді як у тексті самої статті та в інших джерелах йдеться про трирічний термін 2027–2029.

Чому це важливо

Це повернення України до головного правозахисного органу ООН після перерви з 2023 року. Місія України при ООН назвала 162 голоси рекордним рівнем підтримки. Членство дає Києву формальний майданчик для просування підзвітності, документування та розслідування порушень, які Україна пов'язує з російською агресією, включно із захистом полонених і поверненням депортованих дітей. Обрання відбувається на тлі виходу США з Ради, що змінює розстановку ключових західних учасників.

Що сталося

13 жовтня Генеральна асамблея ООН обрала Україну членом Ради ООН з прав людини на термін 2027–2029 років. За кандидатуру проголосували 162 держави-члени. Про результат повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у своєму акаунті в X, подякувавши державам, які підтримали Україну. Він окреслив пріоритети членства: притягнення до відповідальності за порушення з боку Росії, підтримка міжнародних механізмів документування та розслідування, захист полонених і незаконно утримуваних цивільних, а також продовження роботи з повернення депортованих і примусово переміщених українських дітей. Сибіга також заявив, що Україна працюватиме з партнерами над зміцненням підздатності, захистом людської гідності та протидією новим викликам у сфері прав людини у світі. Місія України при ООН назвала 162 голоси рекордним рівнем підтримки в ООН і зазначила, що дипломатична команда працювала над кандидатурою понад рік. Це вже п'ятий термін України в Раді: раніше вона обиралася на 2006–2008, 2008–2011, 2018–2020 та 2021–2023 роки. Разом з Україною до Ради на цей раунд увійшли Бразилія, Гана, Домініканська Республіка, Замбія, Ірландія, Йорданія, Кувейт, Молдова, Непал, Нігерія, Німеччина, Уругвай і Японія.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела виходять із цифри 162 голоси і подають її як рекордний рівень підтримки в ООН, формуючи наратив дипломатичної перемоги. У центрі уваги — заяви міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який пов'язує членство з продовженням захисту України від російської агресії та окреслює пріоритети: притягнення до відповідальності, захист полонених і повернення депортованих дітей.

У чому розходиться висвітлення

Щонайменше одне українське видання у заголовку назвало новий термін дворічним, тоді як у тексті тієї самої статті та в інших джерелах ідеться про трирічний термін 2027–2029 років, що відповідає стандартній тривалості повноважень у Раді.

Передумови

Повноваження в Раді ООН з прав людини тривають три роки. Термін 2027–2029 стане для України п'ятим загалом: раніше вона була членом Ради у 2006–2008, 2008–2011, 2018–2020 та 2021–2023 роках. Українська дипломатична команда працювала над цією кандидатурою понад рік до голосування. Обрання відбувається на тлі виходу США з Ради ООН з прав людини, а також виходу США з інших багатосторонніх структур, зокрема ВООЗ і Венеціанської комісії.