Трамп підписав закон Грема про санкції проти Росії та Ірану: вперше на рівні закону закріплено санкції за депортацію українських дітей

Чому це важливо

Закон переводить підстави для санкцій за примусову депортацію українських дітей із президентських указів на рівень статуту, і тепер їх не можна скасувати одноосібним рішенням глави Білого дому чи зміною адміністрації. Санкційна відповідальність поширюється на всю «екосистему» депортації — від чиновників і структур опіки до перевізників і посередників, — і закріплюється поряд з потужним економічним блоком: митами до 100% для найбільших покупців російських енергоносіїв і до 500% для прямого імпорту з РФ. Для Києва це перший випадок, коли гуманітарна проблема вивезених дітей вбудована в єдиний тисковий пакет з санкціями проти російської нафти, банків і оборонної промисловості, а не існує окремим треком.

Що сталося

Президент США Дональд Трамп 18 вересня підписав закон H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, ухвалений Палатою представників 16 вересня і підтриманий обома палатами Конгресу переважною двопартійною більшістю. Документ названо на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, який його ініціював.

Уперше в американському праві підстава для санкцій за примусову депортацію українських дітей закріплюється на рівні закону, а не виконавчого указу, і не може бути скасована одноосібним рішенням президента. Санкції поширюються не лише на тих, хто фізично вивозив дітей, а й на посадовців, установи, структури опіки, перевізників, посередників і неамериканські юридичні особи, причетні до організації, фінансування чи оформлення депортації. Стандарт «свідомої» участі не вимагає доводити прямий умисел — достатньо знати про свої дії та їхні наслідки. Підставами для санкцій визначено також примусові переміщення, насильницькі зникнення, незаконне утримання і катування громадян України.

Санкційний пакет складається з двох компонентів: повного блокування активів і майна під юрисдикцією США та заборони в'їзду з негайним анулюванням наявних віз і позбавленням імміграційних пільг. Порушення санкцій тягне цивільну й кримінальну відповідальність за американським законодавством. Рішення щодо конкретних осіб і організацій ухвалює особисто президент США; окремі вищі посадовці Росії підпадають під санкції автоматично за посадою, а президент може доповнювати список на власний розсуд.

У той самий закон вбудовано економічний блок: через 30 днів після набуття чинності США мають запровадити додаткові мита — до 100% — на товари з країн, які входять до п'ятірки найбільших покупців російської нафти чи газу й продовжують нові закупівлі, а також на країни, які найбільше сприяють обходу російських санкцій. На товари, що імпортуються безпосередньо з Росії, мита можуть сягати 500%. Закон також забороняє нові американські інвестиції в РФ і обмежує операції з російським суверенним боргом і перекази коштів на користь російської влади й чиновників. Водночас президент США отримує широкі повноваження робити винятки чи відмовлятися від окремих санкцій і тарифів з міркувань національної безпеки.

Президент України Володимир Зеленський подякував Трампу і законодавцям за підтримку. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав підписання «справді історичним днем» і висловив сподівання на паралельні «рішучі дії» з боку ЄС та інших країн G7. Омбудсмен Дмитро Лубінець подякував Трампу і першій леді Меланії Трамп, а керівник ініціативи Bring Kids Back UA Максим Максимов наголосив, що відповідальність за депортацію дітей відтепер «має ціну» на законодавчому рівні.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають підписання як ключову дипломатичну перемогу Києва. На перший план виводиться гуманітарний вимір — уперше закріплена в законі відповідальність за депортацію дітей — і наголошується, що ця норма стоїть в одному пакеті з санкціями проти російської нафти, банків і оборонки, тобто інтегрована в єдиний тисковий трек, а не існує окремо. У фокусі — реакції офіційних осіб: подяка Зеленського, формула Сибіги про «справді історичний день», оцінка омбудсмена Лубінця і коментар керівника Bring Kids Back UA Максима Максимова про те, що відповідальність за депортацію «має ціну». Сибіга публічно закликав до «рішучих дій» від ЄС та інших країн G7, сигналізуючи очікування подальшої синхронізації з боку західних партнерів.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться в оцінках масштабів депортації та репатріації дітей: частина повідомлень, спираючись на дані омбудсмена Лубінця, наводить 2590 повернених і понад 20 000 депортованих чи примусово переміщених дітей; інші джерела, зокрема ініціатива Bring Kids Back UA, наводять 2274 повернених і 19 500 підтверджених випадків депортації. Також є невелике розходження щодо дати ухвалення закону Палатою представників: більшість матеріалів вказує 16 вересня, окреме повідомлення — 16–17 вересня.

Передумови

17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої зі справ дітей РФ Марії Львової-Бєлової за підозрою у незаконному вивезенні українських дітей. За даними української влади, підтверджено незаконну депортацію 19 500 дітей із тимчасово окупованих територій до Росії; станом на червень 2026 року до України повернуто 2274 дитини (за іншою оцінкою — 2590). У липні 2023 року Офіс генерального прокурора розпочав розслідування щодо участі білоруського Червоного Хреста в депортації. У травні 2026 року Велика Британія запровадила санкції проти 85 росіян, зокрема 29, причетних до примусової депортації, ідеологізації та мілітаризації українських дітей, а також проти табору «Сонгдовон» у Північній Кореї. Палата представників США ухвалила законопроєкт Грема 16 вересня (за деякими повідомленнями — 16–17 вересня); закон названо на честь покійного сенатора Ліндсі Грема.