Опубліковано 3 жовтня, 14:31 UTC · Оновлено 23:40

Угода щодо активів «Лукойлу» за кордоном увійшла в пакет переговорів США та Росії про війну в Україні

Переговори США та Росії про завершення війни в Україні розширені багатомільярдною угодою, яка стосується міжнародних активів російської нафтової компанії «Лукойл» — нафтових родовищ, НПЗ та АЗС у різних країнах. Угоду під час зустрічі в Кремлі 5 вересня порушив Путін, американська сторона погодилася опрацьовувати її як спосіб знизити світові ціни на енергоносії. Остаточне рішення — за Путіним і Трампом.

Головне

Угода стосується нафтових родовищ, НПЗ та АЗС «Лукойлу» по всьому світу, зокрема родовищ у Камеруні, європейських НПЗ та АЗС у Нью-Джерсі; потребує схвалення уряду США та Кремля.
Путін порушив угоду під час зустрічі з переговірниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Кремлі 5 вересня, представивши її як спосіб показати росіянам можливість бізнесу зі США.
Американську сторону очолює інвестор Тодд Боелі, який пожертвував $2 млн на політичні проєкти Трампа; до групи також входять дві близькосхідні групи, що мали бізнес із родинами Кушнера чи Віткоффа, а також підрозділ уряду США — Корпорація міжнародного фінансування розвитку США (DFC).
Серед потенційних учасників — катарські бізнесмени Мутаз і Раміз аль-Хаяті та інвестфонд з Абу-Дабі під контролем шейха Тахуна бін Заїда аль-Нахаяна, чиї структури також мають частку в криптокомпанії Трампа World Liberty Financial.
Один з інвесторів угоди є також співвласником World Liberty Financial, співзаснованої Віткоффом; речник Віткоффа заявив про відсутність конфлікту інтересів і фінансової зацікавленості.
Схвалення продажу з боку США зніме американські санкції з активів і миттєво підвищить їхню вартість; раніше «Лукойл» оцінював свої міжнародні активи приблизно в $20 млрд, остаточна ціна невідома.
Угоду ще має схвалити Міністерство фінансів США, чинний дозвіл на транзакції з активами «Лукойлу» за кордоном діє до 29 жовтня 2026 року.

Чому це важливо

Багатомільярдна енергетична угода виявилася вшитою в переговорний трек США та Росії щодо війни в Україні, що розмиває межу між дипломатією заради миру й комерційним бізнесом. Схвалення продажу з боку США автоматично знімає санкції з активів однієї з найбільших нафтових компаній Росії й миттєво підвищує їхню вартість, тобто санкційна політика щодо «Лукойлу» стає розмінною монетою в ширшій угоді. Рішення залежить особисто від Путіна та Трампа, а в орбіту угоди втягнуті державні агенції США, близькосхідні інвестори й посередники, пов'язані з оточенням Трампа. Адміністрація Трампа відкрито сигналізує готовність укладати великі економічні угоди з Росією ще до завершення війни, що робить економічне залучення інструментом тиску в переговорах.

Що сталося

Переговори між США та Росією про завершення війни в Україні розширено багатомільярдною угодою, яка стосується міжнародних активів російської нафтової компанії «Лукойл». Пакет охоплює нафтові родовища, нафтопереробні заводи та автозаправні станції компанії по всьому світу, зокрема родовища в Камеруні, європейські НПЗ та АЗС у Нью-Джерсі. Остаточне рішення — за Путіним і Трампом, хоча «Лукойл» формально є приватною компанією; угода потребує схвалення уряду США та Кремля. Під час зустрічі з американськими переговірниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Кремлі 5 вересня Путін порушив угоду як спосіб продемонструвати росіянам, що зі США можна вести бізнес; американська сторона погодилася опрацьовувати її як інструмент побудови відносин із Кремлем і зниження світових цін на енергоносії. Серед потенційних покупців — американський інвестор Тодд Боелі, який пожертвував $2 млн на політичні проєкти Трампа, дві близькосхідні групи, що мали бізнес із родинами Кушнера чи Віткоффа, а також підрозділ уряду США — Корпорація міжнародного фінансування розвитку США (DFC). Про угоду NYT повідомили вісім осіб, обізнаних із переговорами; підтверджено, що Віткофф і Кушнер особисто брали участь у переговорах щодо фінансових умов інвестиції DFC. Схвалення продажу з боку США зніме санкції з активів і миттєво підвищить їхню вартість; «Лукойл» раніше оцінював свої міжнародні активи приблизно в $20 млрд.

Як про це пишуть українські джерела

Усі шість джерел, на яких базується синтез, — українськомовні медіа, і всі вони посилаються на публікацію The New York Times. Українські видання в заголовках послідовно пов'язують нафтову угоду саме з переговорами про війну в Україні, а не подають її як суто комерційну подію. Увага зосереджена на тому, як ця угода вписується в ширший трек американсько-російського діалогу, зокрема в контексті санкцій та можливого «перезавантаження» відносин між Вашингтоном і Москвою.

У чому розходиться висвітлення

У джерелах є розбіжності в написанні імені провідного американського інвестора: більшість пишуть «Todd Boehly», частина — «Todd Boelie». Імена катарських бізнесменів подаються у двох формах: «Mutaz Alhayat and Ramez Alhayat» або «Mutaz and Ramez Al-Hayati». Дата угоди між «Лукойлом» і Carlyle в одних джерелах вказана як «кінець січня 2026 року», в іншому — неоднозначно як «кінець січня 2025/2026».

Передумови

У жовтні 2025 року США вперше в межах другого терміну Трампа запровадили нові санкції проти Росії, ціллю стали дві найбільші нафтові компанії — «Роснефть» і «Лукойл». Після цього «Лукойл» оголосив про намір продати свої закордонні активи. Компанія прийняла пропозицію міжнародного трейдера Gunvor і погодила ключові умови, але угода не відбулася через відмову Міністерства фінансів США її схвалити. Наприкінці січня 2026 року «Лукойл» підписав угоду з американською інвестиційною компанією Carlyle про продаж LIG, яка досі чекає схвалення OFAC. Адміністрація Трампа неодноразово продовжувала дедлайн для продажу активів «Лукойлу»; чинний дозвіл на транзакції з його закордонними активами діє до 29 жовтня 2026 року. На початку року «Лукойл» оцінював свої міжнародні активи приблизно в $20 млрд, остаточна ціна угоди невідома. У вересні 2025 року стало відомо, що американський інвестор Тодд Боелі, який у 2022 році разом із партнерами придбав футбольний клуб «Челсі» в Романа Абрамовича, підготував пропозицію щодо купівлі закордонних активів «Лукойлу», які раніше погодився придбати Carlyle. Трамп від початку 2025 року просуває ідею бізнес-угод із Росією, називаючи країну «величезною можливістю». Кушнер і Віткофф неодноразово відвідували Росію для зустрічей із Путіним і аргументували, що перспектива відновлення економічних зв'язків із Заходом може схилити російського лідера до компромісу щодо України.