США і Росія ведуть переговори щодо багатомільярдної угоди про закордонні активи «Лукойлу»
Адміністрація Трампа і Росія обговорюють угоду на мільярди доларів, що охоплює глобальні нафтові активи «Лукойлу» — нафтові родовища, НПЗ і автозаправки. Переговори, які тривають кілька місяців, пов'язані з ширшими перемовинами щодо завершення війни в Україні і вимагають схвалення як Вашингтона, так і Кремля. До провідної групи покупців входять американські інвестори, близькосхідні фонди та підрозділ уряду США.
Головне
- Переговори між адміністрацією Трампа і Росією щодо багатомільярдної угоди охоплюють нафтові родовища, НПЗ і автозаправки «Лукойлу» у світі, зокрема в Камеруні, Європі та Нью-Джерсі.
- Угода потребує схвалення уряду США і Кремля; хоча «Лукойл» формально є приватною компанією, рішення у Москві залежить від Путіна.
- Путін порушив питання угоди під час зустрічі зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Кремлі 5 вересня.
- До провідної групи входять американський інвестор Тодд Боулі, який пожертвував $2 млн на політичні проєкти Трампа, дві близькосхідні групи, що мали справи з Кушнером чи родиною Віткоффа, а також Корпорація міжнародного фінансу розвитку США (DFC).
- Абу-Дабійський фонд шейха Тахнуна бін Заїда Аль Нахайяна і катарський конгломерат братів Альхаят також є великими учасниками угоди.
- Віткофф є співзасновником криптовалютної компанії Трампа World Liberty Financial; один з інвесторів угоди також є співвласником World Liberty.
- США неодноразово продовжували дедлайн для продажу активів «Лукойлу»; у жовтні 2025 року вперше за другий термін Трампа запроваджено санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу».
Чому це важливо
Угода передбачає зняття американських санкцій з ключових закордонних активів російської енергетичної компанії, передаючи стратегічну енергетичну інфраструктуру новим власникам. Вона переплітає комерційні переговори з війною в Україні: Путін використовує її як сигнал росіянам про можливість бізнесу із США, а американські посланці представляють її як інструмент для просування миру. Ключові посередники з боку США — Віткофф і Кушнер — перебувають на перетині дипломатії Трампа, приватних бізнес-інтересів і криптопроєкту Трампа. Американська державна агенція DFC безпосередньо входить до групи покупців, що робить уряд США стороною угоди. Переговори тривають попри запроваджені у жовтні 2025 року санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу», а дедлайн продажу неодноразово продовжувався.
Що сталося
Адміністрація Трампа і Росія ведуть переговори щодо угоди на мільярди доларів, яка охоплює глобальні нафтові активи «Лукойлу» — нафтові родовища, нафтопереробні заводи і автозаправні станції у різних країнах, зокрема в Камеруні, Європі та Нью-Джерсі. Угода потребує схвалення уряду США і Кремля; хоча «Лукойл» формально є приватною компанією, у Москві рішення залежить від Путіна. Путін порушив питання угоди під час зустрічі зі спецпредставниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Кремлі 5 вересня, представивши її як спосіб продемонструвати росіянам можливість бізнесу зі США. Американська сторона погодилася опрацювати угоду, розглядаючи її як інструмент побудови відносин із Кремлем і зниження світових цін на енергоносії. До провідної групи покупців входять американський інвестор Тодд Боулі (який пожертвував $2 млн на політичні проєкти Трампа), дві близькосхідні групи, що мали справи з Кушнером чи родиною Віткоффа, а також підрозділ уряду США — Корпорація міжнародного фінансу розвитку (DFC). Абу-Дабійський фонд шейха Тахнуна бін Заїда Аль Нахайяна і катарський конгломерат братів Мутаза і Рамеза Альхаят також є великими учасниками. Переговори тривають кілька місяців; восьмеро людей, знайомих з їх перебігом, описали їх медіа. Віткофф є співзасновником криптовалютної компанії Трампа World Liberty Financial, і один з інвесторів угоди також є співвласником World Liberty. Ознак особистого зиску Кушнера чи Віткоффа від угоди наразі немає, за даними публікації; прессекретар Віткоффа заявив про відсутність конфлікту інтересів.
Як про це пишуть українські джерела
Усі три надані джерела — українськомовні видання («Європейська правда», «Укрінформ», «НВ»), які представляють історію переважно як переговори США і Росії в контексті ширшого мирного процесу щодо України. Заголовки акцентують увагу на багатомільярдному масштабі і залученні «Лукойлу», розглядаючи угоду як значущу геополітичну й економічну подію поряд із перемовинами про завершення війни.
Передумови
У жовтні 2025 року США вперше за другий термін Трампа запровадили нові санкції проти Росії, зокрема проти «Роснефти» і «Лукойлу». Після цього «Лукойл» оголосив про намір продати закордонні активи; попередня угода з трейдером Gunvor зірвалася через відмову Міністерства фінансів США її схвалити. Наприкінці січня 2026 року «Лукойл» підписав угоду з американською інвестиційною компанією Carlyle про продаж свого міжнародного газового бізнесу (LIG), що очікує схвалення OFAC; дозволи на окремі операції щодо закордонних автозаправних мереж і болгарських активів продовжено до 29 жовтня 2026 року. Трамп публічно просував ідею ділових відносин із Росією з початку 2025 року, назвавши країну «величезною можливістю». Кушнер і Віткофф неодноразово відвідували Росію, аргументуючи, що відновлення економічних зв'язків може схилити Путіна до компромісу щодо України.