Датацентр «Парковий» у Києві повністю припинив роботу після серії ударів РФ
Київський датацентр «Парковий», розташований у КВЦ «Парковий» у центрі столиці, станом на 1 жовтня повністю припинив роботу через критичні пошкодження від повторних російських ударів у вересні. Оператор заявив, що відновлення сервісів на майданчику визнане неможливим, а дані клієнтів розгорнуті на резервних майданчиках у ЄС. Серед працівників постраждалих немає.
Головне
- Станом на 1 жовтня датацентр «Парковий» повністю припинив роботу через критичні пошкодження.
- Відновлення сервісів на майданчику визнано неможливим, дані клієнтів перенесено на резервні майданчики в ЄС.
- 23 вересня російські дрони завдали подвійного удару по КВЦ «Парковий»; 25 вересня оголошено про тимчасове призупинення роботи, 29 вересня — повторний удар.
- З 23 по 28 вересня пошкоджено щонайменше шість київських дата-центрів: MiroHost, «Парковий», Data Group, UTELS, «Павутина», а також об'єкти «Київстару» та «Укртелекому».
- 23 вересня близько 100 тис. домогосподарств у Києві та області мали проблеми з інтернетом; телеканали «Новини.Live», «Прямий», «Армія TV», «Суспільне», «Київ24» і «5 канал» повідомили про технічні збої.
- Уряд виділив 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем держбодержав; Зеленський заявив про посилення захисту дата-центрів.
- Російське Міноборони назвало удари «цифровим детоксом»; «Репортери без кордонів» засудили їх як воєнні злочини.
Чому це важливо
Зупинка «Паркового» виводить з ладу один з найбільших київських дата-центрів без можливості відновлення на місці. Інцидент став частиною ширшої російської кампанії кінця вересня, яка зачепила щонайменше шість дата-центрів столиці та об'єкти «Київстару» й «Укртелекому». Збереження даних клієнтів відбулося лише завдяки завчасно підготовленим резервним копіям у ЄС, що фактично закріплює тенденцію перенесення української цифрової інфраструктури за кордон. Удари одночасно паралізували частину телемовлення та позбавили зв'язку близько 100 тис. домогосподарств. Характеристика подій Росією як «цифрового детоксу» і кваліфікація їх «Репортерами без кордонів» як воєнних злочинів демонструють повну протилежність трактувань.
Що сталося
Датацентр «Парковий», що працює у приміщенні КВЦ «Парковий» у центрі Києва, станом на 1 жовтня повністю припинив роботу. Оператор повідомив, що критичні пошкодження від серії російських ударів у вересні унеможливлюють відновлення сервісів на майданчику; дані клієнтів розгорнуті на резервних майданчиках у країнах ЄС, серед працівників постраждалих немає.
23 вересня російські дрони завдали подвійного удару по будівлі КВЦ «Парковий», комплекc припинив роботу, заплановані заходи перенесено. 25 вересня адміністрація майданчика оголосила про тимчасове призупинення роботи дата-центру, а 29 вересня по «Парковому» було завдано повторного удару, який спричинив додаткові руйнування. Того ж дня, 23 вересня, близько 100 тис. домогосподарств у Києві та області втратили інтернет.
З 23 по 28 вересня російські удари пошкодили щонайменше шість київських дата-центрів — MiroHost, «Парковий», Data Group, UTELS, «Павутина» — а також об'єкти «Київстару» і «Укртелекому». 25–26 вересня атаковано дата-центр Cosmonova, який заявив про знищення своєї столичної будівлі. 26 вересня завдано третій удар по інтернет-провайдеру «Коло.ТБ». Наслідки для медіа: «Новини.Live» призупинив мовлення, «Прямий», «Армія TV», «Суспільне», «Київ24» та «5 канал» повідомили про технічні збої й перебої з ретрансляцією.
Уряд виділив 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Президент Володимир Зеленський оголосив про посилення захисту дата-центрів та інших об'єктів критичного значення у сфері зв'язку.
Як про це пишуть українські джерела
Усі наявні джерела — українські, і одностайно кваліфікують пошкодження як наслідок російських ударів («після ворожих атак», «після російських ударів», «через критичні пошкодження внаслідок обстрілів РФ»). Українська рамка фокусується на внутрішніх наслідках: перенесення клієнтських даних у ЄС, виділення 518,3 млн грн із резервного фонду, заяви Зеленського й прем'єр-міністра Сергія Корецького про захист критичної інфраструктури, а також на символічному значенні майданчика — КВЦ «Парковий» часто використовувала партія «Слуга народу» для своїх заходів. Окремо підкреслюються медійні й гуманітарні наслідки: без постраждалих серед працівників дата-центру, але зі збоями мовлення кількох телеканалів і втратою інтернету для близько 100 тис. домогосподарств.
У чому розходиться висвітлення
Українські джерела одностайно описують удари як руйнівні атаки на цивільну інфраструктуру; російське Міноборони, навпаки, підтвердило удари і назвало їх «цифровим детоксом», оприлюднивши зображення Shahed із відповідним підписом. «Репортери без кордонів» кваліфікували ті самі удари як воєнні злочини й загрозу доступу до інформації — ці дві характеристики перебувають у прямому конфлікті. Крім того, джерела по-різному описують статус зупинки 25 вересня: в одному з фактів фігурує «тимчаваре» (очевидна помилка замість «тимчасове») призупинення, тоді як інші матеріали подають подальші події як остаточну зупинку.
Передумови
Датацентр «Парковий» працює у приміщенні КВЦ «Парковий» у центрі Києва, який часто використовувала партія «Слуга народу» для своїх заходів. За тиждень до вересневих ударів дата-центр уже переглядав підходи до розміщення й резервування ІТ-інфраструктури, розглядаючи можливість часткової або повної міграції ІТ-систем у хмару в ЄС і зберігання резервних копій на європейських майданчиках, зберігаючи виробниче середовище в Україні. Уряд виділив 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Президент Зеленський анонсував додаткові заходи для захисту дата-центрів та інших критично важливих об'єктів зв'язку. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна має і вже впроваджує низку рішень для захисту інфраструктури, яка забезпечує країну інтернетом і зв'язком.