Уряд посилює кіберзахист державних органів через атаки на дата-центри
Кабінет Міністрів доручив органам виконавчої влади терміново сформувати команди кібербезпеки, укомплектувати їх фахівцями та закупити й запровадити необхідне програмне забезпечення. Заходи вживають у відповідь на зростання російських кібератак, які дедалі частіше використовують штучний інтелект.
Головне
- Прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив усім органам виконавчої влади терміново сформувати команди кібербезпеки.
- Державні органи мають укомплектувати штати фахівцями, виділити кошти та закупити необхідне програмне забезпечення.
- У Києві протягом вересня через російські атаки постраждали близько десяти дата-центрів.
- Уряд виділив 518,3 млн гривень із резервного фонду на резервні інформаційні системи державних органів.
- Пошкодження дата-центрів «Павутина» та Utels спричинили проблеми з інтернетом у близько 100 тисяч київських абонентів.
- Ключові державні цифрові органи вже вміють відбивати кібератаки, у яких використовується штучний інтелект.
Чому це важливо
Посилення кіберзахисту має допомогти державним інформаційним системам і критичним суспільним сервісам продовжувати працювати в умовах систематичних атак на цифрову інфраструктуру. Заходи також спрямовані на підготовку органів влади до кібератак, де російські зловмисники дедалі частіше використовують штучний інтелект.
Що сталося
Прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив керівникам усіх органів виконавчої влади терміново сформувати спеціалізовані команди кібербезпеки, негайно укомплектувати їх фахівцями, виділити кошти, закупити необхідні програмні засоби та ввести їх в експлуатацію. Рішення ухвалено на тлі пошкоджень цифрової інфраструктури Києва: у вересні атаки зачепили близько десяти дата-центрів, а 23 вересня пошкодження дата-центрів «Павутина» та Utels спричинили проблеми з інтернетом у близько 100 тисяч абонентів. Пізніші удари також пошкоджували або знищували обладнання приватних провайдерів. Наприкінці вересня уряд виділив із резервного фонду 518,3 млн гривень на створення резервних інформаційних систем державних органів.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа переважно зосереджуються на конкретних державних заходах: формуванні команд кібербезпеки, кадровому комплектуванні, закупівлі й впровадженні програмного забезпечення та фінансуванні резервних систем. Окремий фокус у матеріалах — пошкодження київських дата-центрів і наслідки для зв'язку. Вони також наголошують, що державні інформаційні системи та український бізнес є головними цілями атак, а зловмисники активніше використовують штучний інтелект.
Передумови
У Києві протягом вересня було пошкоджено близько десяти дата-центрів. Атака 23 вересня на дата-центри «Павутина» та Utels порушила інтернет-зв'язок приблизно у 100 тисяч абонентів. Пізніші атаки пошкодили дата-центри GigaCenter, «Парковий» і «Датагруп», а інфраструктуру останнього, за повідомленнями, було повністю знищено та неможливо відновити. Російські атаки на цифрову інфраструктуру характеризують як системні й порівнянні за інтенсивністю з ударами по енергетичних об'єктах.