Рютте: вторгнення дронів на територію НАТО свідчать про «зміну характеру загрози»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Міндаугасом Сінкявічюсом у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі заявив, що повторні випадки проникнення дронів у повітряний простір країн Альянсу свідчать про зміну характеру загрози. Він окреслив спектр заходів реагування — від симетричних до асиметричних, зокрема непублічних — і підкреслив, що найкращою відповіддю на дії Росії в «сірій зоні» є посилення підтримки України.
Головне
- 29 вересня генсек НАТО Марк Рютте назвав вторгнення дронів «зміною характеру загрози» та повідомив про зміцнення інтегрованої системи ППО й посилення позицій Альянсу щодо дронів.
- За словами Рютте, НАТО має повний спектр варіантів реагування на гібридні атаки, але вони не завжди будуть публічними чи симетричними.
- Приклад симетричної відповіді — операція Baltic Sentry, запущена після перерізання підводного кабелю між Фінляндією та Естонією наприкінці 2025 року.
- Приклад асиметричної відповіді — дії Швеції, Великої Британії, Бельгії та Франції, спрямовані на ускладнення роботи російського «тіньового флоту».
- Рютте публічно підтримав практику публічного покладання відповідальності на Росію за наявності доказів, схваливши рішення Естонії після підпалу Milrem Robotics у Таллінні 15 серпня.
- Рютте заявив, що найкращою відповіддю на дії РФ у «сірій зоні» є збільшення, а не скорочення підтримки України, і що Росія не підриває цю підтримку.
- Того ж дня Польща повідомила про падіння дрона на території України за 2 км від пункту пропуску Дорогуськ, а Румунія фіксувала повітряну ціль поблизу свого простору та уламки в районі Бреїли.
Чому це важливо
Заяви Рютте фактично фіксують якісну зміну у сприйнятті загрози з боку НАТО: поодинокі інциденти з дронами перетворюються на систематичну «кампанію» Росії проти східного флангу, що вимагає посилення ППО, адаптації до нових типів загроз і ширшого набору — у тому числі непублічних — інструментів реагування. Водночас генсек НАТО прив'язує відповідь на гібридні атаки до підтримки України, сигналізуючи Москві, що тиск у «сірій зоні» не зменшить, а збільшить допомогу Києву.
Що сталося
На спільній прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Міндаугасом Сінкявічюсом у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 29 вересня генсек Марк Рютте заявив, що повторні проникнення дронів у повітряний простір країн Альянсу свідчать про «зміну характеру загрози». За його словами, НАТО зміцнює інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони й посилює свої позиції щодо дронів. Рютте наголосив, що Альянс має повний спектр варіантів реагування на гібридні атаки, але відповіді не завжди будуть публічними чи симетричними. Як приклад симетричної відповіді він навів операцію Baltic Sentry, запущену після перерізання підводного кабелю між Фінляндією та Естонією наприкінці 2025 року; як приклад асиметричної — дії Швеції, Великої Британії, Бельгії та Франції проти російського «тіньового флоту». Рютте також схвалив практику публічного покладання відповідальності на Росію за наявності доказів і підтримав Естонію, яка офіційно пов'язала з російськими спецслужбами підпал компанії Milrem Robotics у Таллінні в ніч на 15 серпня. Він застеріг союзників від наївності щодо Росії і закликав зберігати спокій та нарощувати оборонні інвестиції, щоб зберегти перевагу через два, три й п'ять років. За словами генсека, найкраща відповідь на дії РФ у «сірій зоні» — збільшити, а не скоротити підтримку України. Того ж дня Польща повідомила про падіння дрона на території України за 2 км від пункту пропуску Дорогуськ, а Румунія фіксувала повітряну ціль поблизу свого простору й уламки в районі Бреїли.
Як про це пишуть українські джерела
Усі доступні джерела — українськомовні медіа та агенції. Вони фокусують увагу на вразливості східного флангу НАТО і подають заяви Рютте як пряме попередження Росії. Українські видання виокремлюють гібридний контекст — підпал Milrem Robotics в Естонії, підготовку механізму реагування ЄС на гібридні атаки (за словами Каї Каллас) та загальну «безвідповідальну кампанію ворожих дій» Москви — і пов'язують інциденти з дронами в Литві, Польщі та Румунії в єдину картину тиску на союзників. Окремо наголошується, що Рютте назвав посилення підтримки України головною відповіддю на дії РФ у «сірій зоні».
Передумови
Приблизно за два тижні до заяви Рютте винищувачі НАТО збили дрон у повітряному просторі Литви; Рютте публічно похвалив цей інцидент і згадав його як приклад. У ніч на 29 вересня Румунія виявила повітряну ціль побризу свого простору й підняла винищувачі; пізніше Міноборони країни повідомило про уламки об'єкта, що впав у районі Бреїли. Естонія офіційно поклала на російські спецслужби відповідальність за підпал будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні в ніч на 15 серпня і викликала російського повіреного у справах. На рівні ЄС голова Євроради Антоніу Кошта заявляв, що ЄС усвідомлює гібридні загрози і має план спільної відповіді до 2030 року, а високий представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас 28 вересня повідомила про підготовку механізму реагування на гібридні атаки, які не підпадають під визначення збройної агресії.