Рютте: вторгнення безпілотників і гібридні атаки РФ свідчать про «еволюцію характеру загрози» для НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив 29 вересня, що повторювані інциденти з безпілотниками та інші гібридні дії Росії проти країн Альянсу свідчать про еволюцію характеру загрози. НАТО має всі необхідні варіанти реагування, частина з яких буде публічною, частина — ні, і вони не завжди будуть симетричними. Рютте назвав підтримку України найкращою відповіддю на дії РФ у «сірій зоні» і відкинув ядерні погрози Москви як нереалістичні.
Головне
- Рютте заявив, що вторгнення безпілотників у повітряний простір країн НАТО свідчать про «еволюцію характеру загрози», і що НАТО посилює інтегровану протиповітряну та протиракетну оборону
- За словами Рютте, Альянс має «всі необхідні варіанти» відповіді на гібридні атаки РФ, але частина з них не буде публічною і не завжди діятиме за принципом «око за око»
- Рютте навів операцію Baltic Sentry після пошкодження підводного кабелю між Фінляндією та Естонією наприкінці 2025 року як приклад симетричної відповіді, а дії Швеції, Великої Британії, Бельгії та Франції проти «тіньового флоту» РФ — як приклад асиметричної
- Рютте заявив, що найкраща відповідь на дії РФ у «сірій зоні» — збільшити, а не зменшити підтримку України, і підкреслив: «більше, а не менше» для Києва
- Рютте підтримав рішення Естонії публічно пов'язати із РФ підпал оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні 14–15 серпня; речник Кремля Пєсков назвав ці звинувачення «безпідставними»
- Приблизно за два тижні до брифінгу винищувачі НАТО (за даними ЗМІ — італійські) збили безпілотник у повітряному просторі Литви; у ніч на 28–29 вересня Румунія зафіксувала повітряну ціль поблизу свого простору та підняла винищувачі, пізніше повідомивши про уламки в повіті Бреїла
- Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що безпілотник впав на українській території приблизно за 2 км від прикордонного переходу Дорогуськ, не порушивши польського повітряного простору; Рютте відкинув ядерні погрози РФ на адресу Балтії як нереалістичні
Чому це важливо
Позиція генсека НАТО публічно оформлює хвилю інцидентів з безпілотниками та диверсій на східному фланзі як якісно нову загрозу, що потребує комбінації військових і невійськових відповідей. Рютте прямо пов'язує відповідь Альянсу зі збереженням підтримки України, фактично перетворюючи допомогу Києву на стратегічну відповідь на російські дії у «сірій зоні». Водночас заява про те, що частина відповідей НАТО буде непублічною і не завжди симетричною, залишає значну невизначеність щодо того, як і коли Альянс реагуватиме. Усе це відбувається на тлі повідомлень про лист РФ з ядерними погрозами щодо Калінінграда, який Рютте відкинув як нереалістичний.
Що сталося
29 вересня Марк Рютте на спільній прес-конференції з литовським прем'єр-міністром Міндаугасом Сінкявічюсом заявив, що повторювані вторгнення безпілотників у повітряний простір країн НАТО свідчать про еволюцію характеру загрози, і що Альянс посилює інтегровану протиповітряну та протиракетну оборону, а також адаптує свою позицію щодо безпілотників. За його словами, НАТО має всі необхідні варіанти відповіді на гібридні атаки РФ, частина з яких буде публічною, частина — ні, і вони не завжди діятимуть за принципом «око за око». Як приклад симетричної відповіді Рютте навів операцію Baltic Sentry, запущену після пошкодження підводного кабелю між Фінляндією та Естонією наприкінці 2025 року; як приклад асиметричної — дії Швеції, Великої Британії, Бельгії та Франції, спрямовані проти російського «тіньового флоту». Рютте закликав союзників зберігати спокій, не бути наївними щодо РФ і продовжувати інвестувати в оборону, щоб зберегти перевагу через два, три й п'ять років. Він також відкинув ядерні погрози Москви на адресу Балтії як нереалістичні, заявивши, що «Путін знає, що ніколи не зможе перемогти НАТО». Рютте підтримав публічне називання РФ відповідальною за інциденти, зокрема схвалив рішення Естонії публічно пов'язати із РФ підпал Milrem Robotics у Таллінні в ніч на 14–15 серпня.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа центрують увагу на конкретних інцидентах, що зачіпають країни НАТО: збиття безпілотника над Литвою, повітряну ціль поблизу Румунії з подальшими повідомленнями про уламки в повіті Бреїла, безпілотник біля польського переходу Дорогуськ, а також підпал Milrem Robotics в Естонії. Усе це подається як єдиний ланцюг російської кампанії проти Альянсу. Окремо виокремлюється теза Рютте про те, що найкраща відповідь на російські дії у «сірій зоні» — збільшити, а не зменшити підтримку України. Деякі українські публікації додатково наголошують на відкиненні Рютте ядерних погроз РФ на адресу Балтії.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні джерела (азербайджжанське агентство APA, катарський Al Jazeera Arabic) виносять у заголовки тезу про те, що атаки РФ не змогли послабити підтримку України з боку НАТО, акцентуючи стійкість Альянсу, а не самі інциденти. Увага зосереджена на закликах Рютте до стриманості, еволюції характеру загрози та комбінації симетричних і асиметричних відповідей, що позиціонується як виважена, а не автоматично ескалаційна позиція. Крім того, міжнародне висвітлення підкреслює дискусію щодо публічної атрибуції інцидентів і схвалення Рютте естонського рішення називати РФ відповідальною — у тому числі в контексті майбутніх виборів у Франції, Італії, Польщі та Іспанії у 2027 році.
У чому розходиться висвітлення
Кілька розбіжностей у висвітленні: речник Кремля Пєсков відкинув естонські звинувачення у причетності РФ до підпалу Milrem Robotics як «безпідставні», тоді як естонський міністр Цахкна і Рютте публічно підтвердили цю атрибуцію. Існують розбіжності щодо місця брифінгу Рютте: частина джерел вказує штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, інші — Вільнюс 29 вересня. Оцінка загрози також подвійна: Рютте одночасно називає вторгнення безпілотників еволюцією характеру загрози і водночас стверджує, що НАТО не стикається з «негайною загрозою» з боку РФ і що ядерні погрози щодо Балтії не є реалістичними. В одному з українських матеріалів польський міністр оборони помилково описаний як «наступник міністра оборони РФ Шойгу», що суперечить прямому іменному посиланню в інших джерелах.
Передумови
За останні тижні зафіксовано низку інцидентів, пов'язаних із РФ на східному фланзі НАТО: у ніч на 28–29 вересня Румунія виявила повітряну ціль поблизу свого простору та підняла винищувачі, пізніше повідомивши про уламки в повіті Бреїла; приблизно за два тижні до брифінгу Рютте безпілотник був збитий над Литвою; Естонія офіційно пов'язала із РФ підпал оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні 14–15 серпня і викликала російського тимчасового повіреного; Польща повідомила про безпілотник, що впав на українській території за ~2 км від переходу Дорогуськ, не порушивши польського простору, під час ударів РФ по західній Україні. Наприкінці 2025 року після пошкодження підводного кабелю між Фінляндією та Естонією НАТО запустило операцію Baltic Sentry; Швеція, Велика Британія, Бельгія та Франція вживають заходів проти російського «тіньового флоту».