ВАКС затвердив угоду з Пашинським у «паливній справі Курченка»: 1,1 млрд грн і штраф

Чому це важливо

Це один із найгучніших вироків в українській антикорупційній практиці щодо колишнього високопосадовця часів в.о. президента Олександра Турчинова. Замість ув'язнення Пашинський отримав штраф і зобов'язання сплатити 1,1 млрд грн — понад половина цієї суми йде безпосередньо на закупівлю озброєння для Сил оборони через два великі волонтерські фонди. Визнання провини й згода дати викривальні покази відкривають шлях до нових обвинувачень у «паливній справі Курченка», в якій фігурують ще п'ятеро підозрюваних. Різниця між двома оцінками збитків — 817 млн грн (дії Пашинського, березень–червень 2014) і 967 млн грн (вся діяльність організації за 2014–2018) — свідчить про те, що розслідування охоплює ширше коло епізодів і осіб.

Що сталося

24 вересня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім виконувачем обов'язків голови Адміністрації Президента Сергієм Пашинським. Справа стосується подій березня–червня 2014 року — періоду, коли Пашинський очолював АП при в.о. президента Олександрові Турчинову. За даними слідства, у 2014 році суд наклав арешт на близько 97 тис. тонн нафтопродуктів, ввезених компанією СЄПЕК, пов'язаною з олігархом Сергієм Курченком. Арештоване паливо передали державному підприємству «Укртранснафтопродукт», яке на той час контролював бізнес-партнер Пашинського Сергій Тищенко, і продали групі компаній Тищенка за суттєво заниженими цінами. Міноборони, за версією слідства, отримало лише 1,6% «палива Курченка» — решту становили нафтопродукти, закуплені тією самою групою компаній у Росії та Білорусі.

Пашинський повністю визнав провину за ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем) та ч. 1 ст. 255 (участь у злочинній організації) Кримінального кодексу України й погодився дати викривальні покази проти інших фігурантів. За умовами угоди він має перерахувати 600 млн грн до загального фонду держбюджету протягом 2,5 року, 400 млн грн — фонду «Повернись живим» на закупівлю озброєння (або передати озброєння за погодженим переліком) та 100 млн грн протягом 30 днів — фонду «Спільнота Стерненка» на озброєння для Сил оборони. Суд призначив основне покарання — штраф 850 тис. грн, додатково — штраф 17 тис. грн і заборону на один рік обіймати посади в органах держвлади та місцевого самоврядування. Конфіскацію майна не застосовано, оскільки відповідне покарання за ст. 255 КК України було запроваджене лише у червні 2020 року — після вчинення злочину. Якщо Пашинський не виконає умови, САП ініціює скасування вироку та розгляд справи у загальному порядку.

Як про це пишуть українські джерела

Усі десять джерел, на яких ґрунтується синтез, — українські. У них домінує критичний тон щодо Пашинського: наголошується, що він «не сяде», а відбувся штрафом і забороною на посади, та що конфіскацію майна не застосовано через пізнє ухвалення відповідної норми. Водночас українські медіа підкреслюють розмір фінансових зобов'язань (1,1 млрд грн) і те, що 500 млн грн із цієї суми спрямовуються на потреби оборони через два великі волонтерські фонди — «Повернись живим» і «Спільнота Стерненка» — подаючи вирок як покарання, що водночас робить внесок у безпеку країни. У центрі уваги — робота НАБУ, САП і ВАКС та механізм самої схеми: передання арештованого «палива Курченка» підконтрольному держпідприємству і подальший продаж за заниженими цінами у групу компаній бізнес-партнера Пашинського.

У чому розходиться висвітлення

У матеріалах справи фігурують дві різні оцінки збитків: САП оцінює збитки від дій самого Пашинського у березні–червні 2014 року у понад 817 млн грн, тоді як НАБУ/СБУ оцінюють загальні збитки від діяльності злочинної організації за 2014–2018 роки у 967 млн грн. Одне з джерел припускає, що йдеться про різний обсяг однієї й тієї ж схеми, а не про суперечливі цифри, але вхідні дані подають обидві оцінки як такі, що різняться.

Також не збігаються описи угоди з іншим фігурантом тієї ж справи, яку ВАКС затвердив 5 вересня 2025 року. Більшість джерел вказують: 8 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, без конфіскації майна, 40 млн грн вже перераховано на Сили оборони і 110 млн грн має бути сплачено до держбюджету протягом 3 років. Один із ранніх матеріалів подає цю угоду інакше: фігурант нібито сплатив 150 млн грн і отримав умовний термін.

Передумови

«Паливна справа Курченка» бере початок у 2014 році, коли суд наклав арешт на близько 97 тис. тонн нафтопродуктів, ввезених в Україну компанією СЄПЕК, пов'язаною з олігархом Сергієм Курченком, який утік з країни після втечі Віктора Януковича. За версією слідства, арештоване паливо передали державному підприємству «Укртранснафтопродукт», яке на той час контролював бізнес-партнер Пашинського Сергій Тищенко, і продали групі компаній Тищенка за суттєво заниженими цінами. Міноборони, за даними слідства, отримало лише 1,6% цих нафтопродуктів — решту становило пальне, закуплене тією ж групою компаній у Росії та Білорусі.

У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію нафтопродуктів і коштів від їх продажу, але, за даними слідства, до того часу весь обсяг продукції та всі виручені кошти вже були привласнені учасниками схеми. У лютому 2024 року НАБУ та СБУ оголосили підозри шістьом особам у цій справі; Пашинському обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 272,52 млн грн, і 27 лютого 2024 року він вийшов із СІЗО після внесення застави. У лютому 2025 року НАБУ і САП завершили розслідування. 5 вересня 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з іншим фігурантом тієї ж справи — 8 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки та фінансовими зобов'язаннями щодо Сил оборони й держбюджету.