ВАКС затвердив угоду з Пашинським: 1,1 млрд грн на бюджет і Сили оборони
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім в.о. голови Адміністрації Президента Сергієм Пашинським у справі про заволодіння арештованими нафтопродуктами у 2014 році. За умовами угоди він має перерахувати загалом близько 1,1 млрд грн на користь державного бюджету та Сил оборони, а також надати викривальні покази проти інших фігурантів.
Головне
- ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім в.о. голови Адміністрації Президента Сергієм Пашинським
- Пашинський повністю визнав провину за ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 255 КК України й погодився дати викривальні покази проти інших фігурантів
- Загальна сума виплат — 1,1 млрд грн: 600 млн грн — до держбюджету протягом 2,5 року, 400 млн грн — фонду «Повернись живим», 100 млн грн — фонду «Спільнота Стерненка»
- Основне покарання — штраф 850 тис. грн, додатковий штраф 17 тис. грн і заборона обіймати державні посади протягом року
- Справа стосується подій березня–червня 2014 року та арешту 97 тис. тонн нафтопродуктів, пов'язаних з олігархом Сергієм Курченком
- Збитки держави від схеми оцінюють у 817 млн грн (за даними САП) або 967 млн грн (за оцінкою слідства)
- У разі невиконання умов угоди САП ініціює скасування вироку та розгляд справи у загальному порядку
Чому це важливо
Ухвалення угоди у справі колишнього високопосадовця демонструє, що антикорупційні інституції просувають провадження щодо представників постмайданної влади. Кошти, які Пашинський має перерахувати, спрямовуються безпосередньо на бюджет і на дві благодійні структури, які закуповують озброєння для Сил оборони, що надає вироку виразного воєнного контексту. Визнання провини та зобов'язання дати покази проти співучасників можуть розширити доказову базу у «паливній справі», в якій загалом фігурує п'ятеро підозрюваних.
Що сталося
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім виконувачем обов'язків голови Адміністрації Президента Сергієм Пашинським. За версією слідства, у березні–червні 2014 року він використав службове становище для того, щоб арештовані нафтопродукти, ввезені компанією СЄПЕК, пов'язаною з Сергієм Курченком, були передані держпідприємству «Укртранснафтопродукт», підконтрольному бізнес-партнеру Пашинського Сергію Тищенку, і продані далі за заниженими цінами. За даними слідства, лише 1,6% від «палива Курченка» фактично дійшло до Міноборони, а 2020 року, коли суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію, весь обсяг продукції та кошти вже були привласнені учасниками схеми. Пашинський повністю визнав провину і погодився сплатити 1,1 млрд грн: 600 млн грн до загального фонду держбюджету протягом 2,5 року, 400 млн грн фонду «Повернись живим» на закупівлю озброєння та 100 млн грн фонду «Спільнота Стерненка». Йому призначено штраф 850 тис. грн і 17 тис. грн, а також заборону обіймати посади в органах влади й місцевого самоврядування протягом року. Конфіскацію майна не застосовано, оскільки відповідні зміни до закону набули чинності вже після вчинення злочину. Якщо умови угоди не буде виконано, САП звернеться до ВАКС із клопотанням про скасування вироку.
Як про це пишуть українські джерела
Усі джерела в добірці — українські медіа, які центрують увагу на вітчизняних антикорупційних інституціях (ВАКС, САП, НАБУ) та на фігурі Сергія Пашинського. Заголовки підкреслюють перерахування коштів до держбюджету та на потреби Збройних сил / Сил оборони, подаючи результат як внесок у воєнний бюджет. Частина матеріалів прямо пов'язує справу з так званим «паливом Курченка», прив'язуючи її до постмайданного періоду та походження арештованих нафтопродуктів з часів Януковича.
У чому розходиться висвітлення
Джерела наводять дві різні оцінки збитків держави від схеми: САП у своєму повідомленні вказує на суму понад 817 млн грн, тоді як у матеріалах слідства загальна сума збитків оцінюється у 967 млн грн. Також у заголовках по-різному структуровано загальну суму виплат у 1,1 млрд грн: частина джерел подає її як виплати до бюджету і Сил оборони, інші — як 600 млн грн до бюджету плюс платежі до конкретних благодійних фондів.
Передумови
У 2014 році український суд наклав арешт на близько 97 тис. тонн нафтопродуктів, ввезених в Україну з порушенням законодавства та пов'язаних із бізнесменом Сергієм Курченком, який утік з країни після втечі Віктора Януковича. За версією слідства, арештовані нафтопродукти передали держпідприємству «Укртранснафтопродукт», яке на той час опинилося під контролем бізнесмена Сергія Тищенка, і далі продали за заниженими цінами групі компаній, пов'язаних із бізнес-партнером Пашинського, а доходи осіли в бенефіціарів схеми. Для створення видимості постачань до Міноборони держпідприємство здійснювало комерційні поставки, за якими, за даними слідства, лише 1,6% «палива Курченка» фактично дійшло до відомства, а решта складалася з палива, закупленого тією ж групою компаній у росії та Білорусі. У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію, але на той момент і продукція, і кошти вже були привласнені учасниками схеми. 12 лютого 2024 року НАБУ та СБУ провели обшуки в Пашинського; 27 лютого він вийшов із СІЗО після внесення застави у 272,52 млн грн. 5 вересня 2025 року ВАКС затвердив угоду з іншим учасником цієї ж схеми, який отримав умовний термін і погодився спрямувати 150 млн грн на бюджет і на потреби оборони.