Опубліковано · Оновлено

СЗРУ повідомила про новий випадок вивезення дітей із окупованої частини Донецької області до Росії

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що влітку вихованців одного дитячого будинку з тимчасово окупованої частини Донецької області вивезли до Росії під приводом «оздоровлення». Щонайменше двох дітей не повернули — їх передали під опіку та перевезли до Підмосков'я. СЗРУ характеризує проблему як масштабну і описує діючу в Росії систему експлуатації дітей.

Головне

  • СЗРУ отримала дані про новий випадок вивезення дітей із тимчасово окупованої Донецької області.
  • Влітку вихованців одного дитячого будинку вивезли до РФ під приводом «оздоровлення» чи відпочинку.
  • Щонайменше двох дітей не повернули — їх оформили під опіку та перевезли до Московської області.
  • Механізм передбачає участь окупаційних адміністрацій, російських органів опіки та організаторів поїздок.
  • СЗРУ називає проблему масштабною і заявляє про наявність у РФ системи експлуатації дітей — як державної (праця на підприємствах ОПК, вербування спецслужбами), так і кримінальної (торгівля людьми, сексуальна експлуатація, чорна трансплантологія).
  • Російська сторона офіційно зафіксувала депортацію 744 000 українських дітей з окупованих територій до РФ.
  • Українська сторона верифікувала місцеперебування майже 19 500 дітей, за даними омбудсмена Дмитра Лубінця.

Чому це важливо

Повідомлення СЗРУ описує діючий механізм, через який діти з окупованих територій опиняються в Росії: вивіз під приводом відпочинку чи реабілітації, після чого змінюються їхній правовий статус і місце проживання. Такі дані підкріплюють офіційну позицію України щодо системного характеру депортації дітей і живилять міжнародний порядок денний, зокрема в контексті виданих ордерів Міжнародним кримінальним судом. Наведені СЗРУ цифри — 744 000 зафіксованих Росією вивезених дітей і близько 19 500 верифікованих Україною — задають масштаб проблеми, що впливає на санкційну політику та переговорні позиції.

Що сталося

За даними Служби зовнішньої розвідки України, влітку 2026 року вихованців одного дитячого будинку з тимчасово окупованої частини Донецької області вивезли до Росії під приводом «оздоровлення» чи відпочинку. Не всіх дітей повернули: щонайменше двох оформили під опіку та перевезли до Московської області. Доля цих двох дітей, за повідомленням розвідки, наразі встановлюється.

СЗРУ описує схему, яка передбачає координацію між окупаційними адміністраціями, російськими органами опіки й організаторами поїздок. Після прибуття в Росію діти потрапляють під контроль місцевих органів влади, які можуть визначати їхнє подальше місце проживання та правовий статус. Розвідка характеризує проблему як масштабну і стверджує, що в Росії діє система експлуатації дітей із державним виміром (залучення до праці на підприємствах оборонно-промислового комплексу, можливе вербування спецслужбами) та кримінальним виміром (торгівля людьми, сексуальна експлуатація, чорна трансплантологія).

У повідомленні також наводяться дані про масштаби: Росія офіційно зафіксувала 744 000 вивезених українських дітей, Україна верифікувала місцеперебування майже 19 500 з них — цифри озвучив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Як про це пишуть українські джерела

Усі три джерела — українські медіа та інформагентство — подають СЗРУ як основне джерело інформації і центральний голос у цій темі. Акцент зроблено на системності та умисному характері переміщення дітей: називаються конкретні ланки схеми — окупаційні адміністрації, російські органи опіки, організатори поїздок, — а також перелічуються ризики експлуатації в Росії. Використання цитат омбудсмена Дмитра Лубінця про верифіковану кількість дітей закріплює інституційну рамку, в якій проблема подається як правопорушення, що підлягає міжнародному правовому переслідуванню.

Передумови

Усі три джерела інформації — українські (два медіа та одне інформагентство), і всі вони посилаються на повідомлення СЗРУ. Дані про кількість вивезених і верифікованих дітей подано з посиланням на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця; незалежна верифікація цих цифр у наданих матеріалах не наводиться.