Україна передала НАТО перелік нагальних потреб у ППО та ПРО напередодні «Рамштайну»
7 вересня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі за ініціативою України відбулося позачергове засідання Ради Україна–НАТО на рівні постійних представників під головуванням генсека Марка Рютте. Українська сторона представила оцінку повітряних загроз і список пріоритетних потреб у засобах ППО та ПРО, а також закликала союзників до кінця року мобілізувати ресурси для виконання задекларованого рівня підтримки у 70 млрд євро.
Головне
- 7 вересня у Брюсселі за ініціативою України пройшло позачергове засідання Ради Україна–НАТО під головуванням Марка Рютте.
- Українська делегація (заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник головнокомандувача ЗСУ бригадний генерал Сергій Собко) представила союзникам детальну оцінку поточних повітряних загроз.
- Україна передала НАТО перелік пріоритетних і нагальних потреб у засобах протиповітряної та протиракетної оборони.
- Україна закликала союзників швидко надати додаткові спроможності ППО та ПРО та до кінця року мобілізувати ресурси для виконання задекларованого НАТО рівня підтримки у 70 млрд євро.
- Посилення української ППО та ПРО визначено одним із ключових питань засідання Контактної групи у форматі «Рамштайн» 8 вересня.
- 6 вересня міністр оборони Євгеній Хмара обговорив підготовку до «Рамштайну» з Марком Рютте у телефонній розмові.
Чому це важливо
Засідання Ради Україна–НАТО формально визначило порядок денний «Рамштайну» 8 вересня, зробивши посилення ППО та ПРО головним пріоритетом на зимовий період. Передача списку потреб переводить розмову з політичних обіцянок на рівень конкретних спроможностей і ставить перед союзниками вимірювану мету — мобілізацію ресурсів до кінця року відповідно до задекларованих НАТО 70 млрд євро підтримки. Поєднання цього з реальними опціями передачі (Patriot, SAMP/T, Aster) робить зустріч потенційно визначальною для захисту українських міст та інфраструктури взимку.
Що сталося
7 вересня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулося позачергове засідання Ради Україна–НАТО на рівні постійних представників, скликане на прохання України напередодні засідання Контактної групи з питань оборони у форматі «Рамштайн», запланованого на 8 вересня. Засіданням керував генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Українську делегацію представляли заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв і заступник головнокомандувача ЗСУ бригадний генерал Сергій Собко, які виклали союзникам детальну оцінку актуальних повітряних загроз. Українська сторона передала НАТО перелік пріоритетних і нагальних потреб у засобах ППО та ПРО та закликала союзників швидко надати додаткові спроможності, а також до кінця року мобилізувати ресурси для виконання задекларованого Альянсом рівня військової підтримки України у 70 млрд євро. Підготовку до «Рамштайну» напередодні, 6 вересня, у телефонній розмові з Рютте обговорив міністр оборони Євгеній Хмара.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела фокусують увагу на самому факті позачергового засідання Ради Україна–НАТО та переданому союзникам переліку потреб як головному результаті. Наголошується на формулюванні Сергія Боєва про те, що «своєчасність важливіша за обсяги», та на вимозі до союзників перейти «від того, що є політично можливим, до того, що є оперативно необхідним». Аргумент Альони Гетьманчук про те, що збиті над Україною російські дрони та ракети ніколи не досягнуть країн НАТО, використовується для обґрунтування, чому посилення української ППО відповідає інтересам самого Альянсу. Конкретні внески союзників — французькі SAMP/T і ракети Aster, британське головування на «Рамштайні», заявка на фінансування ракет для Patriot через кредитну програму ЄС — подаються як елементи виконання задекларованого рівня підтримки у 70 млрд євро.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному датують позачергове засідання Ради Україна–НАТО: частина вказує 7 вересня, інші описують його лише як таке, що відбулося «напередодні «Рамштайну»», без точної дати. Також різна інтерпретація заяв Єлисейського палацу щодо Patriot: одні матеріали подають їх як координацію нових постачань з боку Франції, інші — як ширший тиск ЄС і НАТО на Іспанію та Грецію з вимогою передати перехоплювачі. Статус заявки України до ЄС на фінансування ракет для Patriot також подається на різних стадіях: від підтвердження Урсулою фон дер Ляєн її отримання, через опрацювання в Єврокомісії, до повідомлення «Суспільного» з посиланням на анонімне джерело в ЄС про схвалення.
Передумови
Попереднє засідання «Рамштайну» відбулося 18 червня у Брюсселі під співголовуванням Великої Британії та Німеччини; після нього Борис Пісторіус анонсував постачання Україні тризначної кількості ракет «повітря-повітря» із німецьких запасів і спільне виробництво наземних роботизованих комплексів. У липні Франція та Італія домовилися прискорити поставки ракет Aster 30 і надали Україні ліцензію на їх виробництво; Франція також оголосила про передачу двох систем SAMP/T, які підлягають поверненню з 2027 року після появи модернізованої версії. Україна подала заявку до ЄС на фінансування закупівлі ракет PAC-3 для Patriot у межах програми Ukraine Support Loan. Велика Британія анонсувала пакет допомоги у 100 млн фунтів на підготовку до зими, зокрема з ракетами для Patriot, що закуповуються через механізм PURL. У липні Франція та Україна досягли попередньої домовленості про придбання 16 винищувачів Rafale (загалом Україна планує закупити 100 таких літаків).