Тема: Права людини
-
ЦПК заявив, що ДБР могла знати про злочини в полку «Скеля» ще з березня 2026 року
Антикорупційний центр повідомив, що ДБР могла знати про можливі злочини в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» щонайменше з березня 2026 року. За даними ЦПК, Офіс військового омбудсмена надіслав вісім листів до ДБР та Офісу Генпрокурора з березня по червень, але у шести з восьми випадків ДБР не внесла відомості до ЄРДР. Розслідування за фактами порушень почалося лише після публікації Бабеля 23 червня 2026 року.
-
Від початку вторгнення РФ через міни та ВЗВ постраждали 1688 цивільних, зокрема 173 дитини
Станом на 1 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждали 1688 цивільних осіб, із них 173 дитини та 1515 дорослих. Найбільша група постраждалих — фермери (296 осіб). Дані збирає Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки в межах виконання Протоколів II та V Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї.
-
Трьох експравоохоронців підозрюють у підкиданні наркотиків колишньому командиру батальйону бригади «Магура»
Офіс генерального прокурора 9 вересня 2026 року повідомив про підозру трьом колишнім правоохоронцям, які нині служать у лавах Сил оборони. За версією слідства, у ніч проти 28 серпня вони незаконно проникли в авто колишнього командира батальйону 47-ї ОМБр «Магура» Олександра Ширшина в Харкові та підкинули близько 30 пакетів з канабісом і PVP, після чого передали інформацію патрульній поліції й простежили маршрут екскомандира. Під час обшуку на вулиці Кооперативній Ширшин заявив, що речовини йому не належать. Справу розслідують за кількома статтями Кримінального кодексу, готується клопотання про тримання під вартою.
-
На порталі «Дія» відкрили чотири нові категорії заяв до міжнародного Реєстру збитків
Через портал «Дія» стали доступні чотири нові категорії заяв до міжнародного Реєстру збитків, завданих Росією Україні (RD4U). Вони охоплюють втрату доступу до медицини та освіти, інші порушення міжнародного права і решту економічних втрат, не описаних в інших категоріях. Заяви автоматично пересилаються до Реєстру в Гаазі.
-
Окупаційний суд засудив мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років колонії за звинуваченням у шпигунстві
Окупаційний Запорізький обласний суд 4 вересня 2026 року засудив пенсіонерку Ірину Левченко, яка понад 40 років працювала журналістом у Мелітополі, до 15 років позбавлення волі в колонії за статтею 276 Кримінального кодексу РФ («шпигунство»). Журналістка перебуває в російському полоні з травня 2023 року; її чоловіка, затриманого разом із нею, звільнили у серпні 2024 року.
-
СБУ затримала у Харкові подружжя, підозрюваного у передачі даних про ЗСУ та енергооб'єкти на користь РФ
СБУ затримала у Харкові мобілізованого військовослужбовця бригади Тероборони ЗСУ та його цивільну дружину за підозрою у передачі російській воєнній розвідці (ГРУ) даних про розташування підрозділів ППО, засобів РЕБ та фортифікаційних споруд, а також геолокацій місцевих ТЕЦ і електропідстанцій. Чоловіка затримали під час чергової розвідвилазки, дружину — за місцем проживання. Обом повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада в умовах воєнного стану), обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави; їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
-
СБУ заявила про запобігання замаху ФСБ на Закаєва: у Києві сталася перестрілка між СБУ та ГУР
СБУ повідомила, що запобігла підготовлюваному ФСБ замаху на лідера чеченської опозиції Ахмеда Закаєва під час святкування Дня Незалежності 24 серпня. Підозрюваним у справі СБУ називає заступника командира РДК Степана Каплунова, якого 1 вересня оголосили викраденим. 2 вересня в Березняках у Києві під час слідчих дій сталася перестрілка між співробітниками СБУ та ГУР, троє представників ГУР зазнали поранень. Президент Зеленський назвав інцидент «абсолютно ганебним», того ж дня указом був звільнений високопоставлений співробітник СБУ Олег Храмов.
-
Мадяр підтвердив блокування Україною переговорних кластерів з ЄС і пов'язав це з правами угорської меншини
Прем'єр-міністр Угорщини Пітер Мадяр 3 вересня заявив, що Будапешт підтримає просування України до вступу в ЄС лише за умови дотримання стандартної процедури та виконання досягнутих домовленостей щодо прав угорської меншини. Він розкритикував можливість прискореного вступу для країни, яка перебуває у стані війни. Того ж дня Верховна Рада ухвалила заяву щодо злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті 1944–1946 років, яку привітав угорський парламент.
-
Угорщина збереже тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку всупереч новим правилам ЄС
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив, що уряд зберігає за собою право надавати притулок українським чоловікам призовного віку, які втікають до Угорщини, попри нові правила ЄС, що обмежують такий захист. Рішення передусім стосується етнічних угорців із Закарпаття. У Єврокомісії заявили, що офіційного повідомлення від Будапешта про відхилення від правил ще не надходило.
-
Стрілянина в Києві між СБУ та ГУР: конфлікт на тлі справи заступника командира РДК
Уранці 2 вересня в Дніпровському районі Києва на вулиці Юрія Шумського сталася збройна сутичка між співробітниками СБУ та ГУР Міноборони. За даними ЗМІ, інцидент пов'язаний зі справою заступника командира Російського добровольчого корпусу Степана Каплунова, зникнення якого РДК повідомив 28 серпня. СБУ та ОГП заявили, що спільно з ГУР запобігли теракту ФСБ проти одного з лідерів російської опозиції. Президент Зеленський назвав інцидент «абсолютно ганебним» і заявив про кадрові рішення.
-
Зеленський звільнив начальника Департаменту охорони держтаємниці СБУ Храмова після стрілянини між ГУР і СБУ у Києві
Президент Володимир Зеленський 2 вересня підписав указ № 868/2026 про звільнення Олега Віталійовича Храмова з посади начальника Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ. Причини звільнення в указі не вказані. Кадрове рішення ухвалене на тлі збройного інциденту в Дніпровському районі Києва, пов'язаного зі зникненням заступника командира Російського добровольчого корпусу Степана Каплунова.
-
Фінський апеляційний суд знизив вирок Тордену з довічного до 12,5 року за воєнні злочини в Україні
Гельсінський апеляційний суд зменшив покарання Войславу Тордену (Яну Петровському), співзасновнику російської неонацистської групи «Русич», з довічного ув'язнення до 12,5 року за воєнні злочини, скоєні в Україні у 2014 році. Суд визнав Тордена частково відповідальним за події, але відхилив частину обвинувачень, зокрема щодо особистого розстрілу поранених українських військових.