Опубліковано · Оновлено

Кібератаки на застосунки оповіщення в Україні та Росії: фальшиві ядерні та радіаційні загрози

Ввечері 1 листопада застосунок «Повітряна тривога» зазнав кібератаки, через яку користувачі, зокрема в Києві, отримували хибні сповіщення про радіаційну, ядерну та хімічну небезпеку і вуличні бої. Уночі також зламали мобільний застосунок МНС Росії та регіональні канали відомства в MAX, де поширювали фейки про запуск ядерних боєголовок P1-SUN. Реальної радіаційної загрози не було, а основні системи оповіщення обох країн продовжували працювати.

Головне

  • Близько 22:50 1 листопада «Повітряна тривога» надіслала хибні сповіщення про радіаційну, хімічну небезпеку та вуличні бої в Києві.
  • Повітряні сили ЗСУ заявили, що в Україні немає радіаційної загрози.
  • Розробники «Повітряної тривоги» вимкнули push-сповіщення, призупинили сервіс і поступово відновили його роботу протягом ночі.
  • У ніч на 2 листопада зламали мобільний застосунок МНС Росії та всі регіональні канали відомства в месенджері MAX.
  • Росіяни отримали фейкові повідомлення про запуск ядерних боєголовок на носіях P1-SUN у всіх регіонах Росії.
  • Загальнодержавні системи оповіщення в Україні та Росії працювали у штатному режимі.
  • Хто стоїть за атаками та чи вони пов’язані між собою, не встановлено.

Чому це важливо

Злам цивільних застосунків оповіщення може швидко поширювати небезпечні хибні сигнали й підривати довіру громадян до офіційних повідомлень під час війни. Водночас основні системи попередження в обох країнах — сирени, гучномовники, SMS, теле- та радіомовлення — продовжували працювати. Органи влади закликали не переходити за сторонніми посиланнями, не поширювати неперевірені дані й користуватися фізичними сигналами оповіщення та перевіреними каналами.

Що сталося

Ввечері 1 листопада офіційний український застосунок «Повітряна тривога» зазнав стороннього втручання. Приблизно о 22:50 користувачі почали одночасно отримувати фейкові сповіщення про радіаційну, ядерну та хімічну небезпеку, а також про вуличні бої в Києві; одне з повідомлень стверджувало про застосування Росією ракети «Орєшнік». Частина текстів була англійською, російською або змішаною мовами та містила орфографічні й граматичні помилки. Хибні сповіщення зникли невдовзі, а Повітряні сили ЗСУ запевнили, що реальної радіаційної загрози немає. Розробники вимкнули push-сповіщення, призупинили сервіс і поступово відновили його протягом ночі. Загальнодержавна система оповіщення в Україні та сирени продовжували працювати.

Кілька годин потому невідомі зловмисники зламали мобільний застосунок МНС Росії та всі регіональні канали відомства в месенджері MAX. Через них росіянам надсилали повідомлення про запуск ядерних боєголовок на носіях P1-SUN у всіх регіонах Росії та закликали запастися їжею і сховатися в підвалах. МНС Росії підтвердило кібератаку і заявило, що застосунок є лише додатковим сервісом, тоді як основна система оповіщення працює через сирени, гучномовці, SMS, теле- та радіомовлення.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголосили на фальшивих попередженнях у Києві, офіційному підтвердженні відсутності радіаційної загрози, поступовому відновленні «Повітряної тривоги» та роботі національних систем оповіщення. Центр стратегічних комунікацій назвав Росію відповідальною за атаку на застосунок. Водночас у соцмережах користувачі реагували на фальшиві сповіщення мемами та жартами.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні джерела розглядали інциденти разом як кібератаки на застосунки екстреного оповіщення в Україні та Росії, але зазначали, що доказів їхнього прямого зв’язку немає. Європейські посадовці описали атаки як частину ширшої війни Росії проти України, наголосивши на ризиках для цивільного населення. Фахівці з кібербезпеки оцінили український інцидент як спробу підірвати психологічну стійкість населення.

У чому розходиться висвітлення

Українські органи віднесли атаку на «Повітряну тривогу» на рахунок Росії, тоді як МНС Росії не назвало виконавця атаки на власний застосунок. Також не встановлено, чи атаки на український і російський застосунки були пов’язані. Хакерське угруповання Hitcore заявило про відповідальність за атаку через російський Telegram-канал, але цю заяву не вдалося незалежно перевірити.

Передумови

Розробники «Повітряної тривоги» заявили, що застосунок не зберігає персональні дані користувачів і їхній безпеці не загрожує. Після інциденту вони планували посилити захист сервісу. Російське МНС назвало мобільний застосунок допоміжним сервісом, а не частиною основної системи оповіщення. P1-SUN — назва українського багатороторного FPV-дрона-перехоплювача, розробленого компанією SkyFall для боротьби з безпілотниками типу «Шахед», крилатими ракетами та вертольотами.