Кібератаки на застосунки оповіщення в Україні та Росії: користувачі отримали хибні тривоги
Застосунки цивільного оповіщення Air Alert в Україні та МНС Росії зазнали кібератак. Українські користувачі отримали хибні повідомлення про радіаційну небезпеку, застосування хімічної зброї та вуличні бої, тоді як у Росії поширювалися фальшиві повідомлення про запуск ядерних боєголовок. Реальної радіаційної надзвичайної ситуації не було, а зв’язок між атаками залишається неясним.
Головне
- Увечері 1 листопада застосунок Air Alert надіслав користувачам Києва хибне попередження про радіаційну небезпеку.
- Радіаційної надзвичайної ситуації в Україні не було.
- Air Alert також хибно повідомляв про застосування хімічної зброї та загрозу вуличних боїв.
- Українські органи закликали не переходити за посиланнями в застосунку; цивільні системи оповіщення та сирени повітряної тривоги продовжували працювати.
- Під час атаки на український застосунок було зламано офіційний застосунок МНС Росії та регіональні канали відомства в месенджері MAX.
- Зламані російські канали поширювали повідомлення про запуск ядерних боєголовок на носіях P1-SUN у регіонах Росії.
- Роботу Air Alert було тимчасово призупинено, а російське МНС повідомило про відновлення застосунку.
Чому це важливо
Кібератаки показали, що застосунки цивільного оповіщення можна використати для розповсюдження хибної надзвичайної інформації та дезорганізації населення. Повідомлення про радіацію, ядерний запуск, хімічну зброю та вуличні бої могли спричинити небезпечні дії людей. Водночас інші українські системи оповіщення та сирени повітряної тривоги залишалися в роботі.
Що сталося
Ввечері 1 листопада зловмисники зламали застосунок «Повітряна тривога». Користувачі Києва отримали хибне повідомлення про радіаційну небезпеку, а також попередження про застосування хімічної зброї та вуличні бої. Повідомлення зникли невдовзі після появи, проте роботу застосунку тимчасово призупинили через стороннє втручання. Українські органи заявили, що реальної радіаційної надзвичайної ситуації не було, і закликали громадян не переходити за посиланнями в застосунку. Інші цивільні системи оповіщення та сирени повітряної тривоги продовжували працювати.
Незабаром після цього МНС Росії повідомило про масштабну кібератаку на свій мобільний застосунок. Через зламані офіційні канали відомства, зокрема регіональні канали в месенджері MAX, серед населення Росії поширювалися повідомлення про запуск ядерних боєголовок на носіях P1-SUN у всіх регіонах. Російські чиновники порадили запасатися їжею та ховатися в підвалах. Вони заявили, що працюють над відновленням застосунку, але не назвали підозрюваного.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосереджують увагу на зломі Air Alert, хибних попередженнях про радіацію, хімічну зброю та вуличні бої, а також на тимчасовому призупиненні роботи застосунку. Українські органи наголосили, що радіаційної надзвичайної ситуації не було, закликали не переходити за посиланнями в застосунку й підтвердили, що інші системи оповіщення та сирени працюють. Центр стратегічних комунікацій України відніс атаку на застосунок до Росії, а Повітряні Сили допустили, що його могли скомпрометувати ворог.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні джерела подають події як дві паралельні кібератаки на цивільні застосунки екстреного оповіщення в Україні та Росії. Вони акцентують увагу на хибних повідомленнях для населення, тимчасовому збої роботи застосунків і роботі з відновлення. Російські органи не назвали підозрюваного, а зв’язок між двома інцидентами залишається неясним.
У чому розходиться висвітлення
Одна з доповідей припускала, що кібератака на російський застосунок могла бути українською відповіддю, але цю версію не підтверджено. МНС Росії не визначило підозрюваного, а міжнародні джерела не дають підтвердженої відповіді про те, чи пов’язані атаки на застосунки двох країн.
Передумови
Українські органи приписали злом Air Alert Росії, а Центр стратегічних комунікацій України прямо назвав її відповідальною за атаку. Повітряні Сили заявили, що застосунок міг бути скомпрометований ворогом. Російське МНС не назвало передбачуваного нападника. Оцінка, за якою атака на російський застосунок могла бути українською відповіддю, залишається непідтвердженою.