ЄС
ЄС (Європейський Союз) — політичний і економічний союз 27 держав-членів, створений на основі установчих договорів Європейських спільнот. Він має спільні інститути, єдиний ринок і спільну валюту (євро), яку використовує частина членів. У питаннях зовнішньої політики та безпеки ЄС діє через Раду Європейского Союзу та Європейську службу зовнішньополітичної діяльності.
-
Масована комбінована атака на Київ у ніч на 8 вересня: загиблі, пошкодження в багатьох районах, підйом польської авіації
У ніч проти 8 вересня Росія завдала масованої комбінованої атаки на Київ балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами й ударними безпілотниками. За даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 08:30 було збито або подавлено 175 повітряних цілей. У Києві зафіксовано загибель і поранення цивільних, пошкодження житлових будинків і інфраструктури в багатьох районах. Польща підняла військову авіацію у відповідь на удари РФ по Україні.
-
На порталі «Дія» відкрили чотири нові категорії заяв до міжнародного Реєстру збитків
Через портал «Дія» стали доступні чотири нові категорії заяв до міжнародного Реєстру збитків, завданих Росією Україні (RD4U). Вони охоплюють втрату доступу до медицини та освіти, інші порушення міжнародного права і решту економічних втрат, не описаних в інших категоріях. Заяви автоматично пересилаються до Реєстру в Гаазі.
-
36-те засідання «Рамштайну»: Німеччина передає Україні PAC-2 з власних запасів і запускає проєкт «Купол над містом»
8 вересня у віртуальному форматі відбулося 36-те засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн». Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про термінові поставки Україні зенітних ракет PAC-2 для Patriot та додаткових ракет AIM-9 із запасів Бундесверу, запуск проєкту «Купол над містом» і фінансування десятків тисяч далекобійних артилерійських снарядів. Україна укладає контракти на близько тисячу ракет для Patriot, Велика Британія виділяє £100 млн у межах PURL, а ЄС погодив виняток, що дозволяє купити ракети Patriot на €90 млрд кредиту.
-
Країни ЄС схвалили виняток для закупівлі Україною ракет Patriot за кредит на €90 млрд
Країни-члени ЄС погодили derogation, що дозволяє Україні придбати критично важливі компоненти для систем протиповітряної оборони Patriot за кошти кредиту Ukraine Support Loan на €90 млрд. Наступний транш становить €3,2 млрд і додається до раніше виплачених €8,4 млрд за цією програмою. Рішення спільно привітали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
-
Віткофф і Кушнер відвідали Київ після Москви: тристоронній формат і «зимовий пакет» без прориву
Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 вересня провели тригодинну зустріч із Володимиром Путіним у Москві, а 6 вересня прибули до Києва — вперше від початку другого терміну Дональда Трампа. У Києві відбулося три раунди переговорів із президентом Володимиром Зеленським, до другого долучилися радники з нацбезпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Сторони домовилися готувати повернення до тристороннього формату Україна–США–Росія та «зимовий пакет» підтримки України, однак конкретного прориву не оголосили.
-
Перше засідання Альянсу ЄС-Україна з безпілотників відбудеться 11 вересня у Брюсселі
Перше засідання Альянсу ЄС-Україна з питань безпілотників заплановано на 11 вересня у Брюсселі. Участь візьмуть єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс та 19 компаній-виробників дронів з ЄС і 9 українських компаній. Мета зустрічі — прискорити впровадження безпілотних технологій та засобів протидії дронам в межах блоку.
-
Іспанія оголосила про збільшення постачання ракет для Patriot в Україну
Іспанія збільшить постачання зенітних ракет для систем Patriot в Україну. Про це 3 вересня на зустрічі глав МЗС країн ЄС в Ірландії повідомив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Напередодні, 2 вересня, він провів двосторонню зустріч з українським колегою Андрієм Сибігою.
-
Марченко назвав бюджетну ситуацію найскладнішою з 2022 року: дефіцит фінансування на 2027 рік — $32,6 млрд
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що бюджетна ситуація в Україні є найнапруженішою від початку повномасштабного вторгнення, а незакрита потреба у фінансуванні на 2027 рік становить $32,6 млрд — у відповідності до оцінок МВФ. Марченко закликав європейських партнерів шукати додаткові джерела коштів і представив нову пропозицію щодо перерозподілу заморожених російських активів між країнами ЄС.
-
Єврокомісія заявила, що не отримувала від США офіційного запиту щодо компенсації допомоги Україні
4 вересня Європейська комісія повідомила, що не отримувала від США жодного офіційного запиту з вимогою компенсувати вартість військової допомоги Україні, наданої за президентства Джо Байдена. Напередодні, 3 вересня, Дональд Трамп заявив у Truth Social, що вимагатиме від Європи оплати за цю допомогу. Речник Єврокомісії нагадав, що ЄС і країни-члени є найбільшими донорами України.
-
Албанія не пустила танкер російського «тіньового флоту» HANUMAN до порту Дуррес
29 серпня Албанія заборонила нафтовому танкеру HANUMAN, який ГУР Міноборони України вважає частиною російського «тіньового флоту», заходити до порту Дуррес. У ГУР назвали це свідченням міжнародної санкційної солідарності та спільних зусиль України й партнерів у протидії обходу російських санкцій.
-
Російський дрон вдарив по центральній будівлі СБУ в Києві: є постраждалі, пошкоджено Софійський заповідник
4 вересня російський безпілотник влучив у центральну будівлю Служби безпеки України на вулиці Володимирській у Києві, навпроти Софійського собору. За словами президента Володимира Зеленського, дрон було спрямовано прямо в кабінет виконувача обов'язків голови СБУ Олександра Поклада, якого на момент удару в кабінеті не було. Внаслідок атаки виникла пожежа, було зруйновано перекриття та зовнішню стіну будівлі, постраждали щонайменше дев'ятеро людей, семеро з них госпіталізовано. Також пошкоджено Будинок Консисторії на території заповідника «Софія Київська». Зеленський доручив Покладу підготувати «дзеркальну» відповідь на удар.
-
Віткофф і Кушнер їдуть до Москви 5 вересня, до Києва — 6 вересня
Президент Володимир Зеленський увечері 4 вересня підтвердив, що спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер відвідають Москву, а потім у неділю, 6 вересня, Київ. Зеленський заявив, що Україна не завдаватиме ударів по Росії під час візиту і забезпечить «нормальне функціонування російського повітряного простору» для безпечного прибуття переговорників, закликавши Росію дзеркально утриматися від ударів на час переговорів і логістики. Трамп сказав журналістам у Білому домі, що Віткофф і Кушнер везуть «пропозицію щодо завершення війни».
-
Пілоти F-16 через дефіцит ракет класу «повітря-повітря» змушені стріляти з гармат по російських цілях
Українські пілоти F-16 стикаються з гострою нестачею ракет «повітря-повітря» під час денних бойових вильотів і в окремих випадках змушені вражати повітряні цілі з вбудованої 20-мм гармати. Про це 2 вересня повідомив портал The War Zone з посиланням на журналістку Newsmax Шелбі Вайлдер та командира 107-ї авіаційної бригади Повітряних сил ЗСУ з позивним «Фантом». За його словами, Україна потребує нарощування постачання ракет і збільшення або локалізації їхнього виробництва.
-
Німеччина після інциденту з дронами в Лейпцигу готує нову військову підтримку України та жорсткіші заходи проти РФ
Берлін офіційно звинуватив Росію у гібридній атаці дронами на аеропорт «Лейпциг/Галле» в серпні та оголосив низку відповідей: закриття російського генконсульства в Бонні та «Русского дома» в Берліні, нові санкції в ЄС і розширення військової допомоги Україні — тисячі ударних дронів, ракети до Iris-T, поглиблення розвідувальної співпраці. Восени Бундестаг планує ухвалити закон, який дозволить BND вживати «активних заходів» проти атак. Фракція «Альтернатива для Німеччини» натомість вимагає розслідувати можливий «український слід».
-
Координація Європи у відповідь на саботаж у Лейпцигу: Польща підтримала закриття російських установ у Німеччині
Польща підтримала рішення Німеччини закрити російське консульство у Бонні та «Російський дім» у Берліні у відповідь на інцидент із дроном у аеропорту Лейпцига. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив про це на спільній пресконференції міністрів закордонних справ «Веймарського трикутника» у Веймарі. Польща також викликала посла РФ із заявою про засудження актів державного тероризму. До скоординованої європейської відповіді долучилися Литва, Латвія, Естонія, Велика Британія, Франція, Бельгія, Нідерланди та ЄС.
-
Мадяр підтвердив блокування Україною переговорних кластерів з ЄС і пов'язав це з правами угорської меншини
Прем'єр-міністр Угорщини Пітер Мадяр 3 вересня заявив, що Будапешт підтримає просування України до вступу в ЄС лише за умови дотримання стандартної процедури та виконання досягнутих домовленостей щодо прав угорської меншини. Він розкритикував можливість прискореного вступу для країни, яка перебуває у стані війни. Того ж дня Верховна Рада ухвалила заяву щодо злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті 1944–1946 років, яку привітав угорський парламент.
-
Європейський суд аудиторів: досягти оборонної готовності ЄС до 2030 року залишається складно
Європейський суд аудиторів (ЄСА) опублікував звіт про оборонну політику ЄС, у якому попередив, що досягнення оборонної готовності блоку до 2030 року залишається складним завданням через залежність від США та фрагментованість національних оборонних систем. Водночас аудитори зафіксували зростання оборонних витрат країн ЄС на 79% у період із 2020 до 2025 року та нагадали, що 78% оборонних закупівель урядів країн ЄС із лютого 2022 року до червня 2023 року здійснювалися за межами блоку, з яких 63% припало на США.
-
Угорщина збереже тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку всупереч новим правилам ЄС
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив, що уряд зберігає за собою право надавати притулок українським чоловікам призовного віку, які втікають до Угорщини, попри нові правила ЄС, що обмежують такий захист. Рішення передусім стосується етнічних угорців із Закарпаття. У Єврокомісії заявили, що офіційного повідомлення від Будапешта про відхилення від правил ще не надходило.
-
Уряд вніс до Ради чотири законопроєкти, потрібні для третього траншу €1,45 млрд від ЄС
Кабмін схвалив і передав Верховній Раді чотири законопроєкти, виконання яких є умовою отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги ЄС у €1,45 млрд. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що від спільної роботи уряду й парламенту залежить надходження значної частини з $29,5 млрд допомоги міжнародних партнерів.
-
Німеччина звинуватила Росію у гібридній атаці на аеропорт Лейпциг/Галле: ідентифіковано двох підозрюваних
1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації гібридної атаки на аеропорт Лейпциг/Галле, де в ніч на 4–5 серпня біля українського Ан-124 виявили дрон із вибухівкою. Слідчі ідентифікували двох підозрюваних — громадянина з латвійським паспортом, підозрюваного у зв'язках з російськими спецслужбами, та білоруса з російським громадянством, який в'їхав до ЄС за італійською туристичною візу. Німеччина оголосила відповідні заходи, а міністри закордонних справ ЄС обговорили посилення візових обмежень для росіян.