Зеленський заявив, що готовий балотуватися на другий термін, якщо вибори відбудуться до кінця війни
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю NBC News заявив, що вважає своїм обов'язком балотуватися на другий президентський термін, якщо вибори в Україні будуть проведені до завершення війни. Водночас він поставив умовою для будь-якого воєнного голосування щонайменше 60 днів повного припинення вогню без жодних інших переговорів. Кремль уже відкинув цю ідею, а українське законодавство не передбачає проведення виборів під час воєнного стану.
Головне
- Зеленський заявив у інтерв'ю NBC News "Meet the Press", що готовий балотуватися на другий термін, якщо вибори відбудуться до кінця війни.
- Умовою для воєнних виборів він назвав щонайменше 60 днів повного припинення вогню без жодних паралельних переговорів.
- Зеленський охарактеризував проведення виборів під час війни як "абсолютно небезпечне й неймовірне", наголосивши на потребі чесного волевиявлення та праві військових голосувати.
- Він також сказав, що "не впевнений", чи братиме участь у виборах, якщо перші вибори відбудуться вже після завершення війни.
- Українське законодавство не передбачає проведення виборів під час воєнного стану — для цього потрібні зміни до закону.
- Росія через речника Пєскова відмовилася забезпечити 60-денне припинення вогню, заявивши, що удари можуть бути припинені лише в день голосування.
- 10 жовтня президент США Дональд Трамп звинуватив Зеленського в небажанні закінчити війну і закликав Україну обрати нового лідера.
- Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів, що право вирішувати, хто очолює Україну, належить українському народу.
Чому це важливо
Зеленський публічно відповів на тиск Вашингтона щодо виборів і власного політичного майбутнього з провідного американського майданчика, перетворивши інтерв'ю на програмну заяву про свої умови. Він прив'язав готовність іти на другий термін до обов'язку захищати країну під час війни і фактично унеможливив проведення виборів без 60-денного припинення вогню — а Москва вже публічно відкинула такий формат. Це загострює ширшу кампанію тиску з боку США, яка включала заклики до зміни керівництва України, і робить російську позицію ключовою перешкодою для будь-якого воєнного голосування.
Що сталося
Президент Володимир Зеленський дав інтерв'ю програмі NBC News "Meet the Press", у якому прямо відповів на запитання, чи готовий він балотуватися на другий термін, якщо президентські вибори в Україні відбудуться до закінчення війни. За його словами, у такому разі це його обов'язок, оскільки він має захищати країну від початку і до кінця війни. Водночас Зеленський висунув конкретну передумову: для проведення виборів у воєнний час необхідно щонайменше 60 днів повного припинення вогню без жодних паралельних переговорів, аби внести зміни до законодавства і підготувати безпекову інфраструктуру. Він описав такі вибори як "абсолютно небезпечні й неймовірні", наголосивши, що голосування має бути чесним, а військовослужбовці повинні мати реальну можливість проголосувати. Зеленський також заявив, що не впевнений щодо своєї участі у виборах, якщо перші вибори відбудуться вже після завершення війни. За українським законодавством, проведення виборів під час воєнного стану не передбачено, тож будь-яке воєнне голосування вимагатиме змін до закону. Кремль через речника Дмитра Пєскова публічно відкинув ідею 60-денного припинення вогню заради виборів, заявивши, що Москва готова зупинити удари лише в день самого голосування. Контекстом для інтерв'ю стали заява президента США Дональда Трампа від 10 жовтня з вимогою до України обрати нового лідера та відповідь міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, який наголосив, що право обирати керівництво країни належить українському народу.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа подають інтерв'ю Зеленського як центральну та авторитетну заяву про його готовність балотуватися і про умови будь-якого голосування. Вони підкреслюють, що президент представив воєнні вибори як свій обов'язок і фактично поставив планку у 60 днів припинення вогню, яку Москва публічно відкинула, — це посилює наратив, що саме Росія, а не Україна, блокує можливість виборів. У фокусі уваги — відмова Кремля від 60-денного режиму тиші, слова Зеленського про те, що будь-який наступний лідер не укладе угоду з Путіним, а також відповідь Андрія Сибіги на заклики Трампа, що підкреслює тему внутрішньополітичного суверенітету. Частина видань пом'якшує припущення, що вибори реально відбудуться під час війни, акцентуючи на слові "якщо".
Передумови
Українське законодавство не передбачає проведення виборів під час воєнного стану, тому будь-яке голосування у воєнний час вимагатиме як зміни закону, так і безпекових умов, які Зеленський вважає достатніми. Інтерв'ю відбулося на тлі його заяв від 11 жовтня про готовність провести вибори у разі 60-денного припинення вогню та від 14 жовтня про впевненість, що будь-який наступник не піде на угоду з Москвою. 10 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Зеленський нібито не хоче закінчувати війну, і закликав Україну обрати нового лідера, здатного домовлятися, — ці слова прозвучали поряд з оголошенням про домовленість із Росією щодо постачання дизельного пального. Російська сторона у відповідь через речника Дмитра Пєскова повідомила, що Москва не готова дотримуватися 60-денного припинення вогню заради виборів і готова зупинити удари лише в день голосування. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відкинув закордонні заклики до зміни керівництва країни, наголосивши, що це питання українського народу.