Данська розвідка попередила про зростаючий ризик обмеженого удару Росії по країні НАТО на східному фланзі
Розвідувальна служба Міністерства оборони Данії 24 вересня оприлюднила оцінку загроз, в якій попередила, що Росія у найближчі місяці, ймовірно, посилить гібридні операції проти західних країн і НАТО. Очільник відомства Томас Аренкіль заявив про «невеликий, але зростаючий» ризик обмеженого військового удару по країні Альянсу, що межує з Росією. У відповідь данська Агенція цивільної безпеки підвищила рівень кіберзагрози з середнього до високого.
Головне
- 24 вересня данська Військова розвідка опублікувала оцінку загроз із попередженням про посилення російських гібридних операцій проти Заходу та НАТО.
- Очільник розвідки Томас Аренкіль оцінив ризик обмеженого удару по країні НАТО на східному фланзі як «невеликий, але зростаючий».
- Сценарії удару можуть включати далекобійні удари безпілотниками чи ракетами, операції під чужим прапором з використанням українських дронів, а також перекидання невеликих підрозділів без розпізнавальних знаків.
- Данія не межує з Росією і не розглядається як потенційна ціль, зазначив Аренкіль.
- Агенція цивільної безпеки Данії підвищила рівень загрози «руйнівних кібератак» із середнього до високого і повідомила, що має інформацію про конкретні плани диверсій проти країни.
- Міністр оборони Данії заявив, що ситуація у сфері безпеки серйозніша, ніж будь-коли після завершення холодної війни, і що Данія не збирається припиняти підтримку України.
- Міноборони Естонії заявило у X, що данська оцінка переважно збігається з його власною і що Естонія «уважно стежить за розвитком подій».
- Розвідка попередила про можливі атаки чи диверсії проти транспортних засобів, що прямують до чи з України.
Чому це важливо
Це формальна оцінка розвідки країни-члена НАТО щодо загроз Альянсу, а не медійні припущення. Вона прямо називає конкретні гібридні методики: диверсії, кібератаки, удари по оборонній інфраструктурі та ланцюгах постачання допомоги Україні, можливі операції під чужим прапором із використанням українських дронів. Агенція цивільної безпеки Данії одночасно підвищила рівень кіберзагрози і відкрито повідомила про наявність інформації щодо конкретних планів диверсій. Попри це Данія пулічно підтвердила продовження підтримки України, а Естонія заявила, що оцінка збігається з її баченням загрози — обидва сигнали свідчать про координацію союзників по східному фланзі.
Що сталося
24 вересня Військова розвідувальна служба Міністерства оборони Данії оприлюднила нову оцінку загроз. У ній ідеться, що у найближчі місяці Росія, ймовірно, посилить гібридні операції проти західних країн і НАТО — з частішими атаками та серйознішими наслідками для постраждалих країн. Очільник служби Томас Аренкіль заявив, що існує «невеликий, але зростаючий» ризик обмеженого військового удару по країні НАТО, що межує з Росією, хоча наразі цей ризик оцінюється як «низький». За його словами, сценарій може передбачати одиничні удари далекобійною зброєю — безпілотниками чи ракетами — по інфраструктурі, що підтримує Україну, операції під чужим прапором із використанням українських дронів, а також відправлення невеликої кількості російських військових, можливо без розпізнавальних знаків. Аренкіль підкреслив, що Данія, яка не межує з Росією, не розглядається як ціль, і що ознак підготовки прямого вторгнення в країну НАТО наразі немає, хоча такий варіант «не можна виключати». Розвідка також попередила, що Росія зосереджує гібридні атаки на оборонній промисловості, компаніях, що підтримують Україну, та на перешкоджанні постачанню допомоги Києву, і що можливі атаки чи диверсії проти транспортних засобів, які рухаються в обидва кінці маршруту до України. На тлі попередження Агенція цивільної безпеки Данії підвищила рівень загрози «руйнівних кібератак» із середнього до високого, заявивши, що має інформацію про конкретні плани диверсій проти країни та що спроби руйнівних кібератак із боку Росії є вірогідними. Міністр оборони Данії на пресконференції в Копенгагені назвав безпекову ситуацію серйознішою, ніж будь-коли після завершення холодної війни, і підтвердив, що Данія не збирається припиняти підтримку України. Міноборони Естонії у X заявило, що данська оцінка переважно збігається з його власною, і додало, що Естонія «уважно стежить за розвитком подій» і «готова вжити рішучих заходів», якщо буде потрібно, наразі не підвищуючи бойову готовність збройних сил.
У чому розходиться висвітлення
У фактах ім'я данського міністра оборони подано по-різному: в одних — Troels Lund Poulsen, в інших — Jeppe Bruus, а один факт зазначає «Troels Lund Poulsen (Jeppe Bruus)». Посади (міністр оборони) і зміст заяв збігаються.
Передумови
Опублікована 24 вересня оцінка вписується в низку нещодавніх епізодів і попереджень. 23 вересня російський військовий гелікоптер порушив повітряний простір Польщі біля Бранева, залетівши з боку Калінінградської області, після чого розвернувся. На початку вересня 2025 року російський військовий корабель випустив сигнальні ракети в бік данського військового гелікоптера в Балтійському морі; Данія викликала посла РФ через цей інцидент. 18 вересня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найімовірнішим сценарієм на найближчі місяці є російські гібридні атаки з використанням дронів і ракет по країнах, що підтримують Україну, а удари, можливо, офіційно подаватимуться як нещасні випадки. 6 серпня The Wall Street Journal повідомила, що американська розвідка вважає можливим тестування Путіним готовності НАТО до колективної оборони через кібератаки, диверсії чи обмежене вторгнення однієї країни Альянсу в період з осені 2025 до 2029 року. 17 вересня CNN повідомила, що мета російської гібридної кампанії — створити відчуття наближення війни, не переходячи до прямого конфлікту, і що Москва може врешті прорахуватися та перетнути межу, змусивши НАТО реагувати силою. У серпні Німеччина звинуватила Москву у невдалій атаці дроном на аеропорт Лейпцига. 28 червня очільник Польської агенції зовнішньої розвідки публічно заявив, що Росія готова відправити «зелених чоловічків» у країни Балтії; наступного дня Міністерство оборони Литви заявило, що наразі об'єктивних ознак підготовки повномасштабного нападу РФ на Балтію немає.