Опубліковано 9 жовтня, 15:13 UTC · Оновлено 17:38

У ніч на 9 жовтня Україна уразила три ракетні об'єкти у РФ — ЗСУ підтвердили удари

У ніч проти 9 жовтня Сили оборони України завдали ударів по російських об'єктах, задіяних у запуску ракет і виробництві ракетного палива. Генштаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження трьох цілей: філії НДІ стартових комплексів імені Барміна у Нижньогородській області, Редкінського дослідного заводу у Тверській області та Центру ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет біля Суроватіхи. Тієї ж ночі безпілотники атакували Ухтинський НПЗ у Комі, нафтобазу під Бєлгородом і об'єкти в Калузькій області.

Головне

Генштаб ЗСУ підтвердив ураження трьох об'єктів: філії НДІ стартових комплексів імені Барміна (Нижньогородська область), Редкінського дослідного заводу (Тверська область) і Центру ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет (Нижньогородська область).
Редкінський завод виробляє компоненти палива «Децилін-М» для крилатих ракет Х-55 і Х-101, перебуває під міжнародними санкціями.
НДІ імені Барміна — філія АТ «Центр експлуатації об'єктів наземної космічної інфраструктури» (ЦЕНКІ), діє у сфері стартових комплексів, заправного обладнання та систем керування для ракет.
На Редкінському заводі внаслідок удару виникла пожежа; губернатор Тверської області Віталій Корольов повідомив, що працівників евакуювали, постраждалих серед них немає.
Тієї ж ночі атаковані Ухтинський НПЗ у Республіці Комі, нафтобаза на північ від Бєлгорода та об'єкти в Калузькій області; в Калузі, за словами губернатора Владислава Шапші, постраждали 9 людей.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удари по Ухтинському та Омському НПЗ; Ухтинський завод, за його словами, уражений дронами Ан-196 RS з дальністю близько 2500 км.
Генштаб ЗСУ кваліфікував удари як реалізацію Україною невід'ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН.

Чому це важливо

Удари прицільно вразили три ланки російської ракетної інфраструктури: виробництво палива для крилатих ракет (Редкінський завод), обслуговування стартових комплексів (НДІ Барміна у складі ЦЕНКІ) та утилізацію міжконтинентальних балістичних ракет. Одночасні атаки на нафтобази під Бєлгородом і НПЗ у Комі та Омську демонструють українську спроможність одночасно вражати цілі на відстані до приблизно 1900 км від кордону, зокрема дронами Ан-196 RS із заявленою дальністю близько 2500 км. Юридичне обрамлення Генштабом ударів як самооборони за статтею 51 Статуту ООН закріплює стратегічний меседж операції.

Що сталося

У ніч проти 9 жовтня Сили оборони України завдали ударів по російських військово-промислових об'єктах, задіяних у запуску ракет та виробництві ракетного палива. Генштаб ЗСУ офіційно підтвердив три цілі: філію Науково-дослідного інституту стартових комплексів імені Барміна (АТ «Центр експлуатації об'єктів наземної космічної інфраструктури», ЦЕНКІ) у районі Дальнє Константиново-5 Нижньогородської області; Редкінський дослідний хімічний завод у Тверській області, який виготовляє компоненти пального «Децилін-М» для крилатих ракет Х-55 і Х-101 та перебуває під міжнародними санкціями; а також Центр ліквідації міжконтинентальних балістичних ранет біля Суроватіхи у Нижньогородській області, задіяний у виробництві вибухових речовин і ракетного палива. Після удару на Редкінському заводі спалахнула пожежа; губернатор Тверської області Віталій Корольов повідомив, що працівників евакуювали до укриття, постраждалих немає, пожежу згодом загасили. Тієї ж ночі безпілотники атакували Ухтинський нафтопереробний завод у Республіці Комі, нафтобазу на північ від Бєлгорода в Бєлгородській області та об'єкти в Калузькій області, де, за словами губернатора Владислава Шапші, пошкоджено приватні будинки, 9 людей постраждали, п'ятьох госпіталізовано. Президент Володимир Зеленський підтвердив удари по Ухтинському та Омському НПЗ, зазначивши, що ціль у Комі уражена дронами Ан-196 RS із дальністю близько 2500 км, а проти Омського заводу напередодні застосовано модифіковані дрони FP-1/FP-6. Генштаб кваліфікував удари як реалізацію Україною невід'ємного права на самооборону за статтею 51 Статуту ООН.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела центрують увагу на офіційному підтвердженні Генштабом трьох конкретних цілей, пов'язаних із ракетною промисловістю — філії НДІ Барміна, Редкінського заводу і Центру ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет — та подають операцію через призму самооборони за статтею 51 Статуту ООН. Наголошується на стратегічному значенні об'єктів (паливо для крилатих ракет, стартові комплекси), колишніх ударах по Редкінському заводу у червні 2024-го та лютому 2026 року і цитується Зеленський щодо дронів великої дальності, застосованих проти Ухти й Омська. Поряд із ракетними цілями українські медіа фіксують паралельні удари по нафтовій інфраструктурі — Ухтинський НПЗ, нафтобаза під Бєлгородом, Калузька область — і нагадують про ширшу картину ураження російської нафтопереробки.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Єдине іноземне джерело у вибірці — англомовне повідомлення інформагентства APA з Азербайджану — фокусується на підтвердженні Зеленським ударів по нафтопереробних заводах і залишає поза увагою підтверджені Генштабом ракетно-промислові цілі та правове обрамлення самооборони за Статутом ООН. Воно позиціонує Зеленського як цитованого спікера операції і подає її переважно через призму ударів дронами по російських НПЗ, а не по інфраструктурі виробництва ракет і палива.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у визначенні масштабу нічної операції. Українські джерела та Генштаб офіційно підтверджують три цілі, пов'язані з ракетною промисловістю (філія НДІ Барміна, Редкінський завод, Центр ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет), і обережно додають інформацію про паралельні удари по нафтовій інфраструктурі. Міжнародне інформагентство APA фактично зводить нічні удари до підтверджених Зеленським ударів по НПЗ в Ухті та Омську, опускаючи ракетно-промислові цілі й аргументацію Генштабу щодо самооборони за статтею 51 Статуту ООН. Розбіжність — у виборі рамки: «ракетні об'єкти» проти «нафтопереробні заводи».

Передумови

Редкінський дослідний завод уже зазнавав ударів раніше: у червні 2024 року і в лютому 2026 року, коли на його території сталася масштабна пожежа; підприємство виробляє понад 40 найменувань продукції для авіаційної, космічної та інших галузей, зокрема похідні фероцену як каталізатори горіння у твердопаливних ракетних двигунах. Напередодні, 8 жовтня, Сили оборони України уразили Омський нафтопереробний завод, який Генштаб називає найпотужнішим у РФ із переробкою понад 21 млн тонн на рік. За даними аналітиків, від початку 2026 року ЗСУ понад 70 разів ударяли по російських НПЗ і вивели з ладу кілька десятків із них, а через перебої нафтопереробка в Росії впала до мінімального рівня з 2002 року (EA Analytics). За повідомленням джерел Axios, 20 вересня 2026 року президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови із Зеленським закликав Україну припинити удари по російських НПЗ.